Справа № 2-4857/09 рік  

  З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

  10 червня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді               САЧЕНКО О.О.  

при секретарі                         БОЖОК Ю.Р.  

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2   про стягнення боргу за договором позики, -  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.  

У судове засідання з’явився представник позивача ОСОБА_3, уповноважений за довіреністю віл 24.09.2009 року, реєстровий номер № 542, який позов підтримав, та пояснив, що 26 червня 2008 року відповідач позичив у позивача 300 000 доларів США, які зобов’язався повернути 04 липня 2008 року. Коли зазначений термін вийшов, відповідач різними надуманими мотивами відмовився повернути борг і не повернув його до даного часу. Станом на 25 вересня 2009 року сума позики становить за курсом НБУ 2 402 040 грн., та 3 відсотки річних від простроченої суми в розмірі 88 842,58 гривень. Окрім того, невиконанням зазначеного зобов’язання відповідач заподіяв ОСОБА_1 моральної шкоди, яку він оцінює   в розмірі 100 000 грн. просив позов задовольнити та стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням відсотків в розмірі 2 490 882,58 гривень та моральну шкоду  в розмірі 100 000 гривень.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що є відповідні документи в матеріалах справи   (а.с.18,26,49)   , про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив. Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), суд враховуючи наявні в справі матеріали, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, оскільки з наданих матеріалів вбачається права та взаємовідносини сторін.  

Оскільки ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився незважаючи на неодноразові   виклики, про причини неявки суду не повідомив, то відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

Суд заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи,   вважає, що позов підтверджений і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

26 червня 2008 року ОСОБА_2, паспорт сер. НОМЕР_3 виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрований в АДРЕСА_2, отримав від ОСОБА_1 суму в розмірі 300 000 доларів США в борг в строк до 04 липня 2008 року. Зобов’язався повернути всю суму повністю в строк, що підтверджується Розпискою від 26.06.2008 року (а.с.42).  

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти … , а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів … .  

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві у строк та в порядку, що встановлені договором.  

На сьогоднішній день ОСОБА_2 не повернув ОСОБА_1 грошові кошти, які були ним отримані за Розпискою від 26.06.2008 року.  

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

У відповідності до ст. 526 ЦК України «Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  ....».  

У відповідності до ст. 530 ЦК України «якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)».  

Оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов’язання, чим порушує права позивача, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача борг в розмірі 2 490 882,58 гривень, витрати пов’язані з явкою відповідача до суду – 420 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700,00 гривень та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.  

Позивач вважає, що діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 100 000 гривень.  

Що стосується моральної шкоди, заподіяної позивачу, то  вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки за змістом ст. 1167 ЦК України та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, розмір відшкодування моральної (немайнової ) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.  

Як вбачається з роз’яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5), та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна шкода відшкодовується особі, права якої були порушені неправомірними діями інших осіб.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень не доведені і не підлягають задоволенню.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 10, 15, 57, 60, 195, 196, 208, 209, 212, 215, 218, 294 ЦПК України,   ст.ст. 218, 509, 526, 530, 625, 1046, 1049 ЦК України,   Постанови Пленуму Верховного  Суду України №  4  від  31.03. 1995 року “ Про судову практику  в справах  про відшкодування   моральної  ( немайнової)  шкоди”, суд –  

  ВИРІШИВ:  

  Позов   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2   про стягнення боргу –   задовольнити частково.  

  Стягнути з   ОСОБА_2   , ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 04070, АДРЕСА_2 на користь   ОСОБА_1   , ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючого за адресою: 03680, АДРЕСА_1 суму боргу у розмірі   2 490 882     (два мільйони чотириста дев’яносто тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривень 58 копійок.  

  Стягнути з   ОСОБА_2   на користь   ОСОБА_1   судові витрати пов’язані з явкою відповідача до суду, в сумі 420 грн., по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –  120  грн.  

  А всього стягнути з   ОСОБА_2   на користь   ОСОБА_1   суму в розмірі   2 493 122 (два мільйона чотириста дев’яносто три тисячі сто двадцять дві ) гривень 58 копійок.  

  В іншій частині позову відмовити.  

  Копію рішення направити надіслати відповідачу ОСОБА_2 для відому.  

  Заочне рішення може бути переглянуто Подільським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.  

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. Строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через районний суд.  

  СУДДЯ                   О.О. САЧЕНКО