Справа № 2-1646-1\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2010 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Макухи А.А.
при секретарі Лісовій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він з 15.12.2007 року працює у Центральному госпіталі МВС України на посаді начальника відділення лазерної ендоскопічної спінальної нейрохірургії. З відповідачами познайомився 23.03.2009 року, у Центральному госпіталі МВС України, де в період з 23.03 по 02.04.2009 року знаходилася на лікуванні ОСОБА_3
Під час знаходження хворої ОСОБА_3, у відділенні її мати ОСОБА_2 в брутальній та непристойній формі висловлювалася про роботу відділення, віповідачем - 1 ОСОБА_2 в усній формі серед працівників та хворих Центрального госпіталю МВС України 31 березня та 07 квітня 2009 року., а також у телефонній розмові, яка відбулася 28 січня 2010 року між відповідачем-1 ОСОБА_2 та заступником начальника Центрального госпіталю МВС України Воскобойніковим О.М. було обізвано ОСОБА_1 хабарником, неуком, фашистом, злочинцем, бандитом тощо.
Потім відповідачі написали на ім"я Міністра внутрішніх справ Луценка Ю.В, скаргу, у своїй заяві-скарзі від 21.09.2009 року адресованій на ім"я Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В, ( реєстраційний № 11-4165 від 22.09.2009 року), виходячи за межі оціночних суджень та висловлення суб’єктивної думки у розумінні ст.. 47-1 Закону України «Про інформацію», у брутальній, непристойній та принизливій формі розповсюдили інформацію, яка принижує його честь, гідність, ділову репутацію та є неправдивою.
Так, відповідачі у вказаному вище зверненні звинувачують позивача у корупції та шахрайстві; дії позивача у процесі лікування ОСОБА_3 назвали фашизмом, наругою над людьми, а позивача фашистом, злочинцем та бандитом; звинувачують позивача у нанесенні ОСОБА_3 тілесних ушкоджень; звинувачують позивача у непрофесіоналізмі та нехтуванні своїми професійними обов’язками як лікаря; неправомірно вимагають від позивача повернення начебто незаконно отриманих від них грошових коштів.
В зв’язку з вищевикладеним, для захисту своїх прав та інтересів позивач вимушений був звернутися до суду з позовом.
Крім того позивач вважає, що відповідачі зобов’язані відшкодувати йому моральну шкоду, завдану внаслідок брутальних, принизливих, непристойних висловлювань на його адресу, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію, а також поширення недостовірної інформації як щодо нього особисто, так і його ділових та моральних якостей.
Завдана моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв’язку з протиправною поведінкою відповідачів, а також приниження честі, гідності і особливо ділової репутації серед колективу в якому він працює. Замість того, щоб займатися суспільно корисною діяльністю за своєю спеціальністю він тривалий час був змушений відволікатися на написання пояснювальних записок, на присутність у спеціальних комісіях, створених для перевірки «фактів», викладених відповідача у своїх неправдивих зверненнях.
Враховуючи наведене, а також систематичність протиправних дій боку відповідачів, тривалість та глибину душевних страждань, яких він зазнав у результаті таких дій, розмір моральної шкоди він оцінює в 1600 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимог підтримали та просили про їх задоволення з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідачі в судові засіданні не з"явилися, надіславши до суду заяву в якій просили розглядати справу без їх участі проти задоволення позовних вимог заперечували.
Відповідно до ч. З ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Відповідно до ст. 227 ЦК України, ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація з достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року, ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Ст. 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Оскільки відповідачами не наведено доказів того, що розповсюджена стосовно позивача негативна інформація є достовірною, суд визнає її недостовірною.
Оцінивши надані докази в їх сукупності та розглянувши справу в межах позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 88, 213-215, 223, 294 ЦПК України, ст. 269, 271, 275, 277 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року, Європейською конвенцією з прав людини, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди – задовольнити.
Спростувати як таку, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, недостовірну інформацію, яка була поширена віповідачем - 1 ОСОБА_2 в усній формі серед працівників та хворих Центрального госпіталю МВС України 31 березня та 07 квітня 2009 року., а також у телефонній розмові, яка відбулася 28 січня 2010 року між відповідачем-1 ОСОБА_2 та заступником начальника Центрального госпіталю МВС України Воскобойніковим О.М. щодо обізвання ОСОБА_1 хабарником, неуком, фашистом, злочинцем, бандитом тощо, а також недостовірну інформацію, поширену відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у їх заяві-скарзі від 21.09.2009 р., вхідний реєстраційний № П-4165 від 22.09.2009 р., адресованій на ім"я Міністра внутрішніх справ ЛУЦЕНКА Ю.В., щодо звинувачень ОСОБА_1 у корупції та хабарництві, начебто незаконному привласненню належних відповідачам грошових коштів, у непрофесіоналізмі та
нехтуванні своїми професійними обов'язками лікаря, у завданні відповідачу ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, а також у брутальних та принизливих для мене порівняннях з фашистом, злочинцем та бандитом.
Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 спростувати зазначену вище недостовірну інформацію шляхом письмового звернення до Міністра внутрішніх справ України, у якому спростувати наведені вище факти, а також спростувати недостовірну інформацію на загальних зборах трудового колективу Центрального госпіталю МВС України у термін не пізніше одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 солідарно 1 600 гривень моральної шкоди та 108 грн. судових витрат.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у визначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: