Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95757483

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2021 Справа №607/7899/21


Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Багрія Т.Я., з участю секретаря судового засідання Костиник О.П., прокурора Соболь О.М., обвинуваченого ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, захисників Довганик В.І., Рукавця О.В. у м. Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду, об`єднаних кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_1 про обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України, розглянувши клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури Ковальчук Н.Р. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 . -

                                        встановив:

Прокурор Ковальчук Н.Р. подала клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 . У вказаному клопотанні зазначено наступне: «До Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшло повідомлення, про те, що 02.04.2021 року, близько 18:00 год., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який раніше судимий за умисні корисливі злочини проти власності, таємно, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку грошових коштів у сумі 4 000 гривень із торгового кіоску № НОМЕР_1 , що знаходиться на ринку «Стандарт» за адресою: вул. 15 Квітня у м. Тернопіль, чим спричинив ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040000440 від 02.04.2021 за ч.2 ст.185 КК України.

27.04.2020 до Тернопільського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні про обвинувачення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Тернопіль, українця, громадянина України, безпартійного, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не депутата, не адвоката, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого, -

- 02.04.2015 Тернопільським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 31.12.2020 Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 4 роки;

- 24.12.2020 скеровано обвинувальний акт до Тернопільського міськрайонного суду за ч.2 ст.185 КК України,

про те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 18 год. 02.04.2021 у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на ринку «Стандарт», що знаходиться за адресою вул. 15 Квітня у м.Тернопіль, виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел ОСОБА_1 , 02 квітня 2021 року близько 18 години переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, протиправно, таємно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, перебуваючи на території ринку «Стандарт», що за адресою: АДРЕСА_2 , увійшов у приміщення торгового кіоску № НОМЕР_1 в якому здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа підприємець ОСОБА_2 звідки таємно викрав грошові кошти номіналами 500 гривень в кількості 4 купюри, 200 гривень в кількості 8 купюр та 100 гривень в кількості 4 купюри, загально сумою 4 000 грн.

Надалі, ОСОБА_1 безперешкодно покинув територію кіоску № НОМЕР_1 , що розташований на ринку «Стандарт», що по вул. 15 Квітня, в м. Тернопіль із викраденими грошовими коштами у руках, чим спричинив майнову шкоду ОСОБА_2 в сумі 4 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно

04.04.2021, на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з терміном застосування до 01.06.2021.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 31.05.2021 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В зв`язку з закінченням строку застосування даного запобіжного заходу, виникла необхідність у його продовженні з огляду на наступне.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, з врахуванням кількості вчинених ним раніше злочинів, обвинувальні акти про вчинення яких скеровано до Тернопільського міськрайонного суду, може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що шляхом погрози він може схиляти свідків та потерпілу до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, не працює, не має постійного джерела доходу, стосовно нього на розгляді перебувають обвинувальні акти про обвинувачення у вчиненні умисних корисливих злочинів проти власності.

Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, відсутність у нього постійного місця роботи, майновий стан, з урахуванням його репутації, наявність судимості.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Крім того, згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_1 можливо застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній раніше судимий та підозрюється у вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до три років.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Обґрунтування неможливості запобігання ризику, застосуванням більш м`яких запобіжних заходів:

- застосування застави щодо ОСОБА_1 не є можливим, оскільки останній ніде не працює, не має постійного джерела доходів і, перебуваючи на волі, може вчиняти нові корисливі злочини, та незаконно впливати на потерпілого та свідків.

- застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_1 не є можливим, оскільки останній як бачимо, своєю поведінкою не вважає за необхідне виконувати покладені на нього обов`язки, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення, а також може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, враховуючи міру покарання, що може бути призначена за вчинене ним кримінальне правопорушення, з урахуванням вчинення даного злочину.

- застосування особистого зобов`язання та особистої поруки щодо ОСОБА_1 не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду, а також може вчиняти нові злочини.

Крім того, прошу звернути увагу суду, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зважаючи на те, що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати обвинувачення, що було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходячи з усіх обставин провадження, вважаю, що у кримінальному провадженні наявні підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту».

Прокурор Соболь О.М. пояснила, що на даному етапі сукупність ризиків, які об`єктивно існують та ґрунтовність висунутого обвинувачення виправдовує необхідність утримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Захисник Рукавець О.В. пояснив, що на думку сторони захисту запобігти вказаним ризикам можливо шляхом менш суворого запобіжного заходу.

Захисник Довганик В.І. підтримала доводи сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що підтримує доводи свого захисника.

Ознайомившись із клопотанням сторони обвинувачення, наявними матеріалами об`єднаного судового провадження, заслухавши доводи та пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.

На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В порядку ч.1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Строк дії ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2021 року, якою обрано запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою спливає 30 липня 2021 року о 23 год. 59 хв.

На думку суду, стороною обвинувачення доведено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, що слідує із реєстрів матеріалів долучених до обвинувальних актів. Однак суд звертає увагу на те, що згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Також прокурором доведено існування ризиків, які є підставою для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою а саме:

- ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що шляхом погрози він може схиляти свідків та потерпілу до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовується оскільки, ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, не працює, не має постійного джерела доходу, стосовно нього на розгляді перебувають обвинувальні акти про обвинувачення у вчиненні умисних корисливих злочинів проти власності;

- усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, з врахуванням кількості вчинених ним раніше злочинів, обвинувальні акти про вчинення яких скеровано до Тернопільського міськрайонного суду, може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 183 Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

ЄСПЛ через призму рішень зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).

Стороною обвинувачення доведено, що наявність декількох ризиків у сукупності, які об`єктивно існують, унеможливлюють застосування менш суворих запобіжних заходів, тому жоден з таких не буде достатнім для запобігання їм та забезпечення належної поведінки обвинуваченим і виконання ним своїх обов`язків.

Проаналізувавши наведене у сукупності вважаю, що пояснення сторони захисту спростовуються матеріалами, доводами сторони обвинувачення про існування ризиків.

З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, із врахуванням особи ОСОБА_1 , стану здоров`я, майнового стану, інкримінованого правопорушення, соціальних зв`язків, суд приходить до переконання про необхідність продовження дії виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Крім цього враховуючи особу обвинуваченого суд вважає за доцільне продовжити строк внесення раніше визначеної застави - 20(двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400(сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яку можна внести до прийняття нового рішення щодо запобіжного заходу, яка в свою чергу слугуватиме реальною альтернативою від утримання під вартою, та буде здатна забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов`язків.

Також суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання слідчого СВ ВП №4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області П. Цвях, надавши йому дозвіл на проведення із ОСОБА_1 слідчих дій в рамках кримінального провадження № 12021216090000039

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 8, 22, 94, 177, 183, 198, 331 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання сторони обвинувачення задовільнити. ОСОБА_1 продовжити строк дії запобіжного заходу, - тримання під вартою на два місяці до 27 вересня 2021 року 23 год. 59 хв.

ОСОБА_1 продовжити строк внесення раніше визначеної застави - 20(двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400(сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яку можна внести до прийняття нового рішення щодо запобіжного заходу.

Після внесення застави ОСОБА_1 звільнити з-під варти і на нього покладаються обов`язки: прибувати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає, тобто з міста Тернополя, без дозволу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області; повідомляти Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи; носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання покладених на нього обов`язків внесені кошти будуть звернені в дохід держави.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

Строк дії ухвали до 27 вересня 2021 року 23 год. 59 хв.

Копію ухвали негайно вручити прокурору та надіслати в ДУ «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України, для вручення обвинувачуваному.

Клопотання слідчого СВ ВП №4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області П. Цвях задовольнити частково, надавши йому дозвіл на проведення із ОСОБА_1 слідчих дій в рамках кримінального провадження № 12021216090000039.

На ухвалу може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом семи днів з моменту її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.


Головуючий суддяТ. Я. Багрій





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація