29.07.2021 Справа № 756/11050/21

Справа пр. № 2/756/5494/21

ун. № 756/11050/21

У Х В А Л А

29 липня 2021 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за договором процентної позики від 24 травня 2018 року № 23-05/18-ПП у сумі 20770,76 доларів США.

22 липня 2021 року позовна заява з додатками була передана судді Андрейчуку Т.В.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Правила підсудності справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, визначені у параграфі 3 глави 2 розділу І ЦПК України (ст. ст. 26-30 Кодексу).

У вказаному параграфі ЦПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (ст. 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (ст. 26), правила альтернативної підсудності (ст. 28) та правила виключної підсудності (ст. 30).

За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддею було зроблено запит до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу КМР КМДА КП ГІОЦ "Реєстр територіальної громади м. Києва" щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача у справі.

27 липня 2021 року суддею отримано відповідь, що згідно з Реєстром територіальної громади м. Києва місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою:

АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Оболонського району м. Києва.

Оскільки місце проживання відповідача не зареєстровано в Оболонському районі м. Києва, справа за позовом ОСОБА_1 згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 ЦПК України, не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.

За приписами ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Таким чином, застосування цієї процесуальної норми для визначення підсудності справи можливе винятково у випадках, коли позов виник з договору, у якому його сторони визначили місце його виконання, або через особливість вчиненого правочину, його можна виконати лише в певному місці.

У договорі процентної позики від 24 травня 2018 року № 23-05/18-ПП не вказано місце повернення отриманих ОСОБА_2 коштів, а отже, і місце виконання цього договору.

Наведене свідчить, що підстави для звернення ОСОБА_1 до суду відповідно до правил підсудності, встановлених ч. 8 ст. 28 ЦПК України, відсутні.

За приписами ч. 1 ст. 378 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Зважаючи на те, що справа згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України належить до територіальної юрисдикції (підсудна) Печерського районного суду м. Києва, її слід надіслати на розгляд цьому суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Надіслати справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на розгляд Печерському районному суду м. Києва у зв`язку з тим, що вказана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.В. Андрейчук