РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" серпня 2007 р. | Справа № 16/191-3169(02-2/5-059) |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянув справу
За позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденко,1
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз», м. Тернопіль, вул.. Чернівецька,54а
За участю представників сторін:
Позивача: Нестерчук А.П. –гол.юрисконсульт, довіреність № 142/35 ВІД 25 07.07.
Відповідачів: Кльоц М.М. –юрисконсульт, довіреність №10 від 08.02.07 р.
Перепечай А.К. –нач.юридичного відділу, довіреність № 05 від 28.12.2006 року; після перерви, оголошеної в судовому засіданні 16.08.2007 року до 12 год. 55 хв., не з’явився
Суть справи:
Ухвалою суду від 31 липня 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п. 2 ч.1 ст.77 ГПК України на 16 серпня 2007 року на 10 год. 30 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.
В судовому засіданні 16.08.2007р. в порядку п.3 ст.77 ГПК України оголошувалася перерва до 12 год.55 хв. для ознайомлення судом з поданими сторонами до матеріалів справи документами.
Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденко,1 звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз», м. Тернопіль, вул.. Чернівецька,54а про стягнення 221599 грн.76 коп. боргу, 15063 грн.64 коп. інфляційних нарахувань та 2975 грн.39 коп. –3% річних.
Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов мирової угоди від 30.11.2004р., затвердженої. ухвалою господарського суду Тернопільської області у справі № 1/12-1599 від 03.12.2004р.
В судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз’яснено процесуальні права та обов’язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.
Відповідач у відзиві на позов № 763 від 15.08.2007р. та його повноважні представники в судовому засіданні проти позову заперечили, мотивуючи це наступним.
Відповідач не заперечує, що 03.12.2004р. господарським судом Тернопільської області у справі № 1/12-1599 між сторонами було затверджено мирову угоду по виконанню зобов»язань по договору № 10/16-1446 від 25.12.2000р.
ВАТ «Тернопільміськгаз»частково сплатило грошовими коштами узгоджену в мировій угоді суму за період з січня по грудень 2006р., яка складає 88754 грн.82 коп. Залишилась несплаченою заборгованість перед ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ 221599 грн.76 коп.
Разом з тим, за період з січня по грудень 2006р. ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ заборгувало перед ВАТ «Тернопільмьскгаз»за надані послуги з транспортування поставленого газу станом 01.01.2007р. на суму 604653 грн.05 коп. Враховуючи такі обставини, ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»26.01.2007р. звернувся до ВАТ «Тернопільміськгаз» з заявою № 31/19-640 про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою проводить погашення заборгованості ВАТ «Тернопільміськгаз»на зазначену суму, в тому числі і за договором від 25.12.2000р. № 10/16-1446 на суму 249648 грн.54 грн.
Незважаючи на це, 27.01.2007р. ДК «Газ України»направив позов до господарського суду Тернопільської області з вимогою сплатити вже погашену заборгованість.
В зв»язку з чим ВАТ «Тернопільміськгаз»просить провадження у справі припинити за відсутності предмету спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, суд встановив наступне.
03 грудня 2004 року господарським судом Тернопільської області у справі № 1/12-1599 було затверджено мирову угоду, укладену між Дочірньою компанією «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз», м. Тернопіль з метою реального погашення заборгованості відповідача перед позивачем, що виникла згідно договору № 10/16-1446 від 25.12.2000р. Пунктами 2 та 3 Мирової угоди від 30.11.2004р. сторони передбачили, відповідно, що Відкрите акціонерне товариство «Тернопільміськгаз»підтверджує належну до сплати ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ суму в розмірі 3365853 грн.44 коп. та зобов»язується погасити вказану заборгованість в повному обсязі шляхом щомісячного, до кожного першого числа місяця перерахування коштів в сумі 28048 грн.78 коп. з 01 січня 2006р. до 01 грудня 2015 року, а останній платіж до 01 січня 2016 року в сумі 28048 грн. 62 коп.
Разом з тим, пунктом 5 цієї Мирової угоди сторони узгодили, що судові витрати по справі № 1/12-1599 грн. у розмірі 1818 грн. покладаються на ВАТ «Тернопільміськгаз», яке в десятиденний термін з моменту затвердження мирової угоди судом, відшкодовує їх в повному обсязі ДК «Газ України».
Дана Мирова угода набрала чинності з моменту її підписання сторонами та затвердження господарським судом Тернопільської області ( 03.12.2004р.) і діє до повного виконання своїх обов»язків за цією Мировою угодою ( п.6 мирової угоди).
Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач свої зобов»язання по виконанню мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду від 03.12.2004р. у справі № 1/12-1599 виконав частково. Згідно графіку погашення заборгованості станом на 02.12.2006р. ним повинно було бути погашено 310354 грн.58 коп., Однак, як стверджує позивач, відповідачем сплачено за період з січня 2006р. по грудень 2006р. лише 88754 грн.82 коп. А отже, заборгованість відповідача по сплаті боргу по графіку, затвердженому мировою угодую за період з січня по грудень 2006р. становить 221599 грн.76 коп.
Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 та ч.4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином відповідно є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язківт та дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов»язків.
Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.
Укладена та затверджена господарським судом Тернопільської області мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.
Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У даній мировій угоді сторони домовились як про предмет угоди так і щодо строків ЇЇ виконання: відповідач зобов’язався погасити заборгованість в сумі 3365853 грн.44 коп. у повному обсязі, шляхом шомісячного, до кожного першого числа місяця, перерахування коштів в сумі 28048 грн.78 коп. з 01 січня 2006р. до 01 грудня 2015 року, а останній платіж до 01 січня 2016 року в сумі 28048 грн. 62 коп.
Однак, як стверджує позивач, відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 88754 грн.82 коп., а отже залишилось непогашеними 221599 грн.76 коп.
Разом з тим, як стверджує відповідач та про що не заперечує позивач, станом на 01.01.2007р. ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»заборгувало перед ВАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» за надані послуги з транспортування поставленого природного газу 604653 грн.05 коп. і для врегулювання питання погашення заборгованості по мировій угоді шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, позивач направив відповідачу заяву № 31/19-640 від 26.01.2007р., в якій зазначено, що керуючись ст.601 ЦК України, ДК «Газ України» зменшує дебіторську заборгованість ВАТ «Тернопільміськгаз»на суму 249648 грн.54 коп. за договором № 10/16-1446 від 25.12.2000р. (належним чином засвідчена копія заяви № 31/19-640 від 26.01.2007р. про зарахування зустрічних однорідних вимог знаходиться в матеріалах справи).
Представник відповідача в судовому засіданні 16.08.2007р. зазначив, що відповідачем проведене через бухгалтерію зарахування однорідних вимог на суму 249648 грн.54 коп. за договором № 10/1601446 від 25.12.2000р.
Представник в судовому засіданні 16.08.2007р. не заперечив проти відсутності боргу відповідача перед позивачем.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані додатково документи, заслухавши думку представників позивача та відповідача, суд встановив, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 219781 грн.76 коп. підлягає припиненню згідно пункту 1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір між сторонами в цій частині станом на день розгляду судом справи, відсутній. Сума 219781 грн.76 коп. не включає в себе суму 1818 грн. судових витрат по мировій угоді, покладених на відповідача, оскільки зарахування однорідних вимог проведено на суму 249648 грн. за договором № 10/16-1446 від 25.12.2000р.
Крім того, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить суд стягнути з відповідача 15063 грн. 64 коп. інфляційних нарахувань (період з грудня 2004р. по грудень 2006р.) та 2975 грн. 39 коп. 3% річних (період з 14.12.2004р. по 26.01.2007р.). Суд з врахуванням норм чинного законодавства задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 15063 грн. 64 коп. –інфляційних нарахувань та 2975 грн. 39 коп. - 3% річних, як обгрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.
Однак, суд розрахунок суми інфляційних нарахувань провів від суми 221599 грн.76 коп. боргу, починаючи розрахунок з 01.02.2006р. по 29.12.2006р. та суми 3% річних провів від суми 221599 грн.76 коп. боргу, починаючи розрахунок з 01.03.2006р. по 02.12.2006р.
Крім того, стягненню підлягає 1818 грн.00 коп. судових витрат по справі № 1/12-1599 грн., які покладені на ВАТ «Тернопільміськгаз»та які узгоджені між сторонами пунктом 5 Мирової угоди 30.11.2004р., затвердженої ухвалою господарського суду від 03.12.2004р.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 15063 грн. 64 коп. інфляційних нарахувань, 2975 грн. 39 коп. 3% річних, 1818 грн.00 коп. судових витрат, покладених на відповідача згідно мирової угоди, яка затверджена ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.12.2004р. по справі № 1/12-1599, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та не суперечать чинному законодавству.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог .
Керуючись ст.ст. 43,49, ст.80 ч.1 п.1-1, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити частково.
2. В частині позовних вимог щодо стягнення 219781 грн.76 коп. боргу провадження у справі припинити.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз», м. Тернопіль, вул.. Чернівецька,54а, ідентифікаційний код 21155959 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденко,1, ідентифікаційний код 31301827:
– 1818 грн. 00 коп. судових витрат по мировій угоді, затвердженій ухвалою від 03.12.2004р. господарського суду Тернопільської області по справі № 1/12-1599;
- 15063 грн.64 коп. інфляційних втрат, 2975 грн.39 коп. –3% річних та 208 грн. 34 коп. в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
4.Рішення надіслати сторонам по справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Дата підписання: 21.08.2007 року
Суддя С.О. Хома