Справа № 204/8394/20

Провадження № 2/201/1736/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

з секретарем судового засідання Дейнега А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 03.03.2021 за підсудністю з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу станом на 27.10.2020 у розмірі 34339,29 грн., з яких 26962,16 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7377,13 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2102 грн.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 09.07.2011 ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є «АТ КБ «Приватбанк») із метою отримання банківських послуг і отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 27000,00 грн. Підписом заяви відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку. Зобов`язання за договором про надання банківських послуг позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу кошти та можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав і не повернув грошові кошти, а також -проценти за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, передбачених умовами. У зв`язку з цим утворилась заборгованість, яка становить на 27.10.2020 у розмірі 34339,29 грн., з яких 26962,16 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7377,13 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34339,29 грн., а також судові витрати у розмірі 2102 грн.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

До суду 24 березня 2021 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідач.

Ухвалою судді від 26 березня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» Кіріченко В.М. надав до суду клопотання, у якому просив задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та без його участі. Також представник позивача ОСОБА_2 надала відповідь на відзив та пояснення в яких просила задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. та гонорар у розмірі 1 000 грн.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 09.07.2011 ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») з метою отримання банківських послуг - кредиту. Кредитний договір складають заява, підписана відповідачем, Умови надання і Правила банківських послуг та Тарифи Банку. Розмір кредиту в перелічених документах не зазначений. Розмір бажаного ліміту не зазначений в жодних з перелічених документах.

За твердженнями представника позивача, підписавши заяву, відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку.

Проте суд не може погодитися з таким висновком з огляду на наступне.

Так, дійсно згідно із частиною 3 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Між тим, Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», яка до того ж не містить розміру бажаного кредитного ліміту, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 ПАТ КБ «ПриватБанк» було дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Крім того, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 09.07.2011 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним), не містить кредитного ліміту.

При цьому слід зазначити, що статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із розрахунком заборгованості, доданого представником позивача до позовної заяви, відповідач зобов`язання щодо повернення суми кредиту не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість станом на 27.10.2020 у розмірі 34339,29 грн., з яких 26962,16 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7377,13 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи у судовому засіданні, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг б/н від 09.07.2011 станом на 27.10.2020 в розмірі 26962,16 грн. Решта вимог задоволенню не підлягає з підстав зазначених вище.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 4 000 грн., суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на те, що стороною позивача було надано до суду договір про надання правничої допомоги та докази виконання вказаної у договорі роботи, а також наданий акт про надання та оплату правничої допомоги, а також приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, виходячи з принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги ч.ч. 4,5 ст. 137 ЦПК України, складність вказаної справи, відсутність фактичних судових засідань, а також те, що стягнута сума заборгованості складає 26962,16 грн, що може призвести до неправомірного збагачення відповідача за рахунок позивача.

У зв`язку з вищевикладеним, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1650,43 грн. (26962,16 грн. х 2102 грн. : 34339,29 грн. = 1650,43 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором б/н від 09.07.2011 в розмірі 26962 (двадцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1650 (тисяча шістсот п`ятдесят) грн. 43 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Батманова