Справа №22-ц-771\2010 р.                                                                                                                       Головуючий 1 інстанції  Оксененко В.А.  

Категорія: про забезпечення  

позову                                                                                                                                                                     доповідач   Ларенок В.  

  Ухвала  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

              17 лютого 2010  року   судова колегія судової палати  у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді                            Міненкової Н.О.

суддів-                                         Гальянової І.Г. , Ларенка В.І.

при секретарі-                                     Григоренко К.Ю.  

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу  Московського районного   суду м. Харкова від 4 серпня 2009 року по справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди ,-

                                                           в с т а н о в и л а   :

У липні 2009 року позивач звернувся у Московський  районний суд м. Харкова  з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної і моральної шкоди на загальну суму 79 531 грн., у наслідок дорожньо-транспортної пригоди.  

Також, позивач подав у суд заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту  на майно, яке належить відповідачам.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 04.08.2009 року накладений арешт на усе майно, яке належить на праві власності відповідачам.

В апеляційній скарзі   ОСОБА_2     просить  скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

При цьому вона посилається на те, що під час дорожньо-транспортної пригоди вона не перебувала за кермом свого автомобіля, керував автомобілем її чоловік ОСОБА_5, який мав діючий поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власні кив наземних транспортних засобів, відповідно до якого страхова компанія зобов’язується відшкодувати шкоду, заподіяну  майну інших осіб у розмірі 25 000 грн.. Незрозумілим є і факт накладення в даному випадку арешту на все її майно.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга   підлягає  частковому задоволенню з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди  заявлений до відповідачів, у тому числі і до ОСОБА_2 на суму 79 531 грн.

Суд забезпечив позов своєю ухвалою  наклавши арешт  на все майно, яке належить відповідачам, у тому числі  на все майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2                

Згідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  

В п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.  

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Дійсно, у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо таке буде рішення.

Однак, суд своєю ухвалою наклавши арешт на все майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2, обмежив  її  права користування всім власним майном.

Суд на це уваги не звернув, та  прийняв неправильне рішення про накладення арешту на все майно.

А тому судова колегія вважає за необхідним ухвалу суду першої інстанції від 04.08.2009 року змінити, забезпечивши позов шляхом  накладення арешту на майно ОСОБА_2 у розмірі не перевищуючого суми позову, тобто 79 531 грн.

Інші відповідачі ухвалу не оскаржували.

Інші доводи викладені в апеляційної скарзі є не суттєвими, та й не можуть бути підставою для того, щоб  відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись   п.2 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

 УХВАЛИЛА:

                апеляційну скаргу   ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Змінити ухвалу  Московського районного суду м. Харкова від 04.08.2009 року в частині накладення арешту на усе майно, яке належить ОСОБА_2, наклавши арешт на майно ОСОБА_2, у розмірі не перевищуючого  суми позову - 79 531 грн.

В інший частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту ії проголошення.

                                 Головуючий:

Судді: