ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.07 Справа № 20/237/07
Суддя Гандюкова Л.П.
м.Запоріжжя
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, Запорізька область, м.Енергодар
про стягнення 22 140,02 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_1. (Приватний підприємець);
ОСОБА_2. ( довіреність № НОМЕР_1.);
Від відповідача -Лебедєв О.С. ( довіреність №ВЕМ №283284 від 06.02.2007р.);
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 суми 22 140,02 грн.
Ухвалою господарського суду від 03.05.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/237/07, судове засідання призначено на 29.05.2007р.
29.05.2007р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позові, просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 15,526,599,625 ЦК України. Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. Рішенням арбітражного суду Запорізької області від 21.08.2000р. по справі №1/4/722 з відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу 67 729,03 грн. Після прийняття судового рішення відповідач частково виконав свої грошові зобов'язання та перерахував на рахунок позивача 16000 грн. З урахуванням вказаних платежів сума основного боргу відповідача зменшилась до 51729,03 грн., яка до теперішнього часу не сплачена. Згідно з ст.ст.526, 599 ЦК України зобов'язання щодо сплати суми коштів за продані товари не припинилося, тому на підставі ст.625 ЦК України позивач просить стягнути суму 17 484,41 грн. інфляційних за період з квітня 2004р. по березень 2007р. включно, суму 4655,61 грн. -3% за період з 20.04.2004р. по 20.04.2007р. При цьому зазначає, що інфляційні збитки є складовою частиною основного боргу, а 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. Інфляційні та річні не є штрафними санкціями, тому за вимогами про їх стягнення застосовується загальний строк позовної давності в три роки.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, мотивуючи наступним. Позивач безпідставно звернувся до господарського суду за захистом цивільного права та інтересу, оскільки на момент звернення із позовом у відповідача був відсутній обов'язок по сплаті суми інфляційних та відсотків річних. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з ст.530 ЦК України: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Враховуючи, що позивач не звертався до відповідача із вимогою щодо сплати додаткових платежів, відповідно і строк виконання відповідачем передбаченного законодавством обов'язку по сплаті відсотків річних та інфляційних не настав. Також ухвалою Господарського суду м.Києва від 02.12.2003р. було порушено провадження по справі № 43/167 про банкрутство відповідача, яке знаходиться на стадії розгляду. Відповідно до ст.12 Закону України “Про встановлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, одночасно з порушенням провадження по справі про банкрутство судом встановлюється мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф і пеня), не застосовується інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань. Таким чином, нарахування і стягнення з відповідача в період дії мораторію суми відсотків суперечить вимогам даного закону, оскільки за своєю правовою природою вони є санкцією (мірою відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання). Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
21.08.2000р. рішенням арбітражного суду Запорізької області у справі № 1/4/722 з ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія” Енергоатом” в особі відособленого підрозділу “Запорізька АЕС” (відповідач) на користь приватного підприємця ОСОБА_1. (позивач) стягнуто суму 67729,03 грн. основного боргу та судові витрати (677,29 грн. державного мита та 69 грн. за інформаційно-технічне забезпечення арбітражного процесу). На виконання рішення суду 21.08.2000р. видано наказ.
Рішенням суду встановлено, що на підставі договорів № НОМЕР_2. та НОМЕР_3. по накладним від 24.05.1999р. позивач передав відповідачу продукцію - замки та люки чавунні на суму 74386,26 грн. У порядку розрахунку за товар відповідач передав скло по накладній № НОМЕР_4. Внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 67729,03 грн.
Після прийняття судом рішення у справі № 1/4/722 відповідач 27.04.2001р., 06.07.2001р., 14.08.2001р. перерахував на рахунок позивача 16000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№НОМЕР_5,НОМЕР_6,НОМЕР_7, після чого у відповідача залишилась заборгованнісь у сумі 51729,03 грн.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 02.12.2003р. порушено справу №43/167 про банкрутство Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.
27.04.2007р. приватний підприємець ОСОБА_1. звернувся з позовом до ДП “НАЕК” Енергоатом” в особі відособленого підрозділу “Запорізька АЕС”, по якому порушено провадження у справі № 20/237/07. Предметом спору є стягнення 3% річних за період з 20.04.2004р. по 20.04.2007р. у сумі 4 655,61 грн. та інфляційних втрат за період з квітня 2004р. по березень 2007р. у сумі 17 484,41 грн., які нараховані позивачем на залишок суми основного боргу 51 729,03 грн.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення суми 17484,41 грн. втрат від інфляції за період з квітня 2004р. по березень 2007р. та суми 4655,61 грн. -3% річних за період з 20.04.2004р. по 20.04.2007р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача спростовуються викладеним, а також наступним. Згідно з ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до введення мораторію та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ст.12 цього Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в даній справі за період з квітня 2004р. по березень 2007р. є поточною заборгованістю відповідача. Ці нарахування не є за своєю правовою природою неустойкою (штрафом, пенею) чи іншими санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, нарахування яких неможливо на підставі ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Передбачене ст.625 ЦК України право вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є способом захисту майнових прав кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, які підлягали своєчасній сплаті кредитору.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71500, Запорізька область, м.Енергодар, р/р 26009001000053 в ЕФ ВАТ банку “БІГ Енергія”, МФО 313764, код ЄДРПОУ 19355964) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (69096, м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_8 в Правобережному відділенні АППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ НОМЕР_9) суму 17484 грн. 41 коп. втрат від інфляції, суму 4655 грн. 61 коп. -3 % річних, суму 221 грн. 40 коп. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 31.07..2007р.