ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2021Справа № 910/21158/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Система Оптимум" (79066, Львівська обл., м. Львів, вул. Грунтова, будинок 1; ідентифікаційний код: 35774875)

до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, будинок 9; ідентифікаційний код: 14305909)

про зобов`язання виконати документ на переказ готівки в сумі 14 999, 00 грн та стягнення пені,

Представники сторін:

від позивача: Мацепура В.С.

від відповідача: Дьяченко Н.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне підприємство "Система Оптимум" з позовом до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про зобов`язання виконати документ на переказ готівки в сумі 14 999, 00 грн та стягнення пені за порушення строків завершення переказу, посилаючись не незаконність відповідача у виконанні доручення щодо переказу отриманих Банком коштів сумі 14 999, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 позовну заяву Приватного підприємства "Система Оптимум" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із приведеною у відповідність прохальною частиною позову;

- доказів сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) у встановленому Законом порядку та розмірі (з урахуванням уточненої позовної заяви із приведеною у відповідність прохальною частиною позову);

- витяг з ЄДРПОУ АТ "Райффайзен Банк Аваль" на 7 аркушах.

25.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву, докази сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн та витяг з ЄДРПОУ АТ "Райффайзен Банк Аваль" на 7 аркушах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

26.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки у позивача відсутні правові підстави для зобов`язання банку виконати документ на переказ коштів та відповідно перерахувати на рахунок позивача 14 999, 00 грн.

Також 26.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача щодо розгляду справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки банк вважає за необхідне надати у засіданні додаткові пояснення щодо неможливості переказу коштів на користь позивача, оскільки банком при проведенні банківської операції за заявою № N1DGY5716M від 10.02.2020 на суму 14 999, 00 грн. були виявлені співпадіння особи платника, а саме ОСОБА_1 із санкційними списками фізичних осіб по яких фінансові операції підлягають зупиненню, затверджених рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 постановлено про здійснення розгляду справи № 910/21158/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 07.04.2021.

05.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.04.2021.

20.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

У зв`язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному, а в подальшому у відпустці підготовче засідання 28.04.2021 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду мста Києва від 17.05.2021 підготовче засідання у даній справі призначено на 28.05.2021.

Ухвалою Господарського суду мста Києва від 28.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2021.

07.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про заміну найменування з Акціонерного.

У судовому засіданні 07.07.2021 що проводилося в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку EasyCon представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача заперечив щодо заявлених позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 07.07.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.09.2018 між ПП "Система Оптимум" та АТ "Райффайзен Банк Аваль" (нове найменування - АТ "Райффайзен Банк") укладено угоду № 1788618, якою сторони визначили, що Публічна пропозиція, Угода, Правила, Тарифи, Заяви разом зі всіма змінами, додатками та додатковими договорами/угодами до них у сукупності є договором банківського обслуговування, складають його зміст.

ПП "Система Оптимум" є компанією в Західній Україні, що реалізує хімічні реактиви та сировину, лабораторний та хімічний посуд, лабораторне обладнання та меблі, супутню продукцію.

10.02.2020 приватна особа, яка назвалась ОСОБА_1 , на умовах повної передоплати отримала по видатковій накладній № РН-0676 товар - лимонну кислоту в кількості 640 кг, за ціною з ПДВ 14 999,00 грн.

Позивач зазначає, що перед отриманням товару дана особа надала працівнику ПП "Система Оптимум" квитанцію № N1DGY5716M, що підтверджує здійснення касової операції 10.02.2020 о 15 год. 54 хв. 27 с. про сплату коштів в сумі 14 999, 00 грн на рахунок ПП "Система Оптимум" (код 35774875) НОМЕР_1 , копія якої міститься в матеріалах справи.

Бухгалтерією підприємства під час звірки наданих складом квитанції про оплату та накладних по відпуск товару було виявлено, що за Квитанцію № N1DGY5716M від 10.02.2020 коштів в сумі 14 999, 00 грн на рахунок ПП "Система Оптимум" (код 35774875) НОМЕР_1 банком не зараховано.

11.03.2020 ПП "Система Оптимум" було направлено скаргу голові правління АТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо перевірки по факту не зарахування на рахунок ПП "Система Оптимум" (код 35774875) НОМЕР_1 коштів в сумі 14 999, 00 грн, що сплачені через касу банку за квитанцією № N1DGY5716M від 10.02.2020.

30.03.2020 ПП "Система Оптимум" було отримано відповідь на скаргу від АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 27.03.2020 за № 97-5-4/1112, якою відповідач повідомив, що відповідно до чинної публічної пропозиції для клієнтів малого та мікробізнесу, Банк має право відмовити в проведенні операцій які підпадають під обмеження групи "Райффайзен".

Зокрема, стосовно операції на користь ПП "Система Оптимум", Банк вважає, що платник ОСОБА_1 , можливо є особою внесеною до санкційних списків Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 року, до якої застосовані наступні види санкцій:

1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) запобігання виведенню капіталів за межі України;

3) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом зупинення фінансових операцій).

При цьому банк у своїй відповіді повідомив, що так як підприємством не було надано додаткової інформації (ідентифікаційний номер платника податків, дати народження) по платнику ОСОБА_1 , кошти були затримані. Банк посилається на Постанову Правління Національного банку України від 01.10.2015 № 654 "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", відповідно до якої банк зобов`язаний відмовити у виконанні розрахункового документа клієнту, зазначеному в санкційних списках, що є ініціатором переказу та до якого застосовані санкції "блокування активів" та/або "зупинення фінансових операцій". Для зарахування коштів Банк просить надати додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 .

Необхідність звернення до суду з даним позовом обґрунтована незаконністю, на думку позивача, не виконання доручення, що містяться в документі на переказ - квитанції № N1DGY5716M від 10.02.2020 о 15 год. 54 хв. 27 с. про сплату коштів в сумі 14 999, 00 грн на рахунок ПП "Система оптимум" (код 35774875) НОМЕР_1 та незаконністю затримання коштів.

Відтак, позивач вказує, що відповідач зобов`язаний виконати доручення клієнта по квитанції № N1DGY5716M від10.02.2020, завершити здійснення переказу отриманих банком коштів в сумі 14 999, 00 грн на рахунок ПП "Система оптимум" (код 35774875) НОМЕР_1 , а також сплатити пеню за порушення строків завершення переказу на 317 днів в розмірі 10% від суми переказу, що становить 1 499, 90 грн.

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

- у зв`язку з відсутністю в Банку додаткової інформації про платника ОСОБА_1 , в переказі коштів по заяві на переказ готівки № N1DGY5716M від 10.02.2020 було відмовлено, переказ коштів було зупинено та 14.02.2020 вказані кошти в розмірі 14 999,00 грн були перераховані на спеціальний рахунок Банку для обліку такого роду платежів;

- відмовивши у виконанні заяви на переказ готівки № N1DGY5716M від 10.02.2020 та зупинивши переказ грошових коштів в сумі 14 999,00 грн на користь позивача, Банк діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України, зокрема на виконання вимог Закону України "Про санкції" та Постанови НБУ 654 від 01.10.2015 "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних, спеціальних, економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", а тому підстави для продовженим виконання переказу у Банку відсутні;

- посилання позивача у позовній заяві, що Банк в силу вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (в редакції Закону № 1702-VII від 14.010.2014 що діяв станом на 10.02.2020) був зобов`язаний провести верифікацію та ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , яка звернулась до Банку з заявою на переказ готівки в сумі 14 999,00 грн не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи;

- помилковість тверджень позивача стосовно того, що зупинення виконання переказу готівки в розмірі 14 999,00 грн повинно було відбутися в порядку визначеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (в редакції Закону № 1702-VII від 14.010.2014 що діяв станом на 10.02.2020) та на підставі Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою НБУ № 417 від 26.06.2015);

- сума коштів в розмірі 14 999, 00 грн згідно заяви про переказ готівки № N1DGY5716M від 10.02.2020, досі є власністю ОСОБА_1 , так як, вказаний переказ не був звершеним Банком на підставі діючого законодавства про санкції, а отже позивач не є власником цих коштів та не має право вимагати зарахування їх на його рахунок;

- твердження того, що Банк незаконно вимагає від позивача інформацію про платника ОСОБА_1 є хибною, адже, Банк навпаки здійснював дії щодо з`ясування правого статусу та особи платника.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, то суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

За приписами ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

За змістом ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції станом на 10.02.2020) банкам забороняється:

відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки;

встановлювати кореспондентські відносини з банками-оболонками, а також з банками та іншими фінансовими установами - нерезидентами, що підтримують кореспондентські відносини з банками-оболонками;

вступати в договірні відносини (проводити валютно-обмінні фінансові операції, фінансові операції з банківськими металами, з готівкою (готівковими коштами) з клієнтами - юридичними чи фізичними особами:

у разі коли виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені;

яких включено до переліку осіб, пов`язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

в інших випадках, встановлених законом.

Банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України:

клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку;

клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

клієнтів (осіб) у разі виникнення підозри в тому, що їх фінансові операції (фінансова операція) можуть (може) бути пов`язані (пов`язана) з фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

клієнтів, які проводять перекази без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою ніж 150 000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості;

клієнтів, що здійснюють фінансові операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150 000 гривень, або у сумі, еквівалентній зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах;

клієнтів, у яких банк залучає кошти на умовах субординованого боргу;

клієнтів, що укладають з банком кредитні договори, договори про зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

осіб (крім банків, зареєстрованих в Україні), з якими банк як професійний учасник ринку цінних паперів укладає договори для здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (фондовому ринку). З дня укладення договору така особа є клієнтом банку;

осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів/осіб (представника клієнта);

клієнтів (осіб), визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу.

Банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті.

Банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

У разі ненадання клієнтом (особою, представником клієнта) документів, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, рахунок не відкривається, зазначені в частині другій цієї статті договори (фінансові операції) не укладаються (не здійснюються).

На час виникнення спірних правовідносин, 10.02.2020 до 28.04.2020 діяв Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" № 1702-VII від 14.10.2014 (далі - Закон № 1702-VII).

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 1702-VII від 14.10.2014 з метою ідентифікації фізичної особи (резидента, нерезидента), фізичної особи-підприємця - ініціатора (платника) переказу (в тому числі міжнародного), що здійснюється без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 цього Закону, суб`єкти первинного фінансового моніторингу, до яких звернувся ініціатор (платник) для здійснення переказу, встановлюють прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові; місце проживання (або місце перебування фізичної особи - резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні) або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від одержання ідентифікаційного номера чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії) або дату і місце народження.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону № 1702-VII суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний:

відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

відмовитися від проведення переказу в разі відсутності даних, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою статті 9 цього Закону;

відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, та встановлення вигодоодержувача є неможливим;

відмовити клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) у разі встановлення факту подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися:

від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу;

від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів та/або для виконання суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

У випадках, передбачених цією частиною статті, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про проведення операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції.

За приписами ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 1702-VII суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 104 "Положення про здійснення банками фінансового моніторингу", затвердженого постановою правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), банк відповідно до частини першої статті 17 Закону (№ 1702-VII):

1) має право зупинити здійснення фінансової(их) операції(ій), яка/які містить(ять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України;

2) зобов`язаний зупинити здійснення фінансової(их) операції(ій), якщо її/їх учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій).

Зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Згідно п. 115, 119 вказаного Положення загальний строк зупинення проведення фінансової операції у випадках, передбачених статтею 17 Закону, не може перевищувати 30 робочих днів.

Банк поновлює проведення фінансових операцій:

1) на третій робочий день із дня зупинення фінансової операції в разі неотримання протягом строку, передбаченого частиною першою статті 17 Закону, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової(их) операції(ій);

2) наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідної(их) фінансової(их) операції(ій), зазначеної(их) у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідної(их) фінансової(их) операції(ій) (видаткових фінансових операцій).

Банк поновлює проведення відповідної(их) фінансової(их) операції(ій) наступного робочого дня після дня отримання:

файла-рішення / рішення на паперовому носії про скасування спеціально уповноваженим органом рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або про зупинення видаткової фінансової операції, отриманого протягом строку, зазначеного в цьому рішенні, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

файла-рішення / рішення на паперовому носії про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.

Так, суд погоджується із твердженнями позивача, що оскільки, відповідач не звертався до спеціально уповноваженого органу з відповідним повідомленням, то він зобов`язаний був поновити проведення фінансових операцій позивача третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції.

Відповідно до змісту пп. 2 п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціювання переказу проводиться шляхом подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій форми.

За змістом ст. 24 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні":

24.1. Подання ініціатором до банку або іншої установи - учасника платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу.

24.2. Реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

24.3. При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

24.7. Банки, агенти банків та учасники платіжних систем, які приймають готівку (у тому числі за допомогою платіжних пристроїв) для подальшого її переказу, зобов`язані зокрема видати після здійснення операції (у тому числі за допомогою платіжного пристрою) касовий документ (квитанцію/чек тощо), який відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань ведення касових операцій банками України містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов`язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відтак, з огляду на вищевказані норми законодавства, фізична особа ОСОБА_1 яка прибула до відділення банку відповідача для переказу коштів на рахунок ПП "Система Оптимум" в сумі 14 999, 00 грн - ініціатор (платник), для банку є клієнтом, Банк (відповідач) - є суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

При цьому, обов`язок Банку ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України, зокрема клієнтів, які проводять перекази без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 15 000 грн, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, та клієнтів, що здійснюють фінансові операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150 000 грн, або у сумі, еквівалентній зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах.

Водночас, суд вказує, що як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Банку для переказу 14 999 грн., тобто, суми меншої аніж 15 000 грн., що вказана в Закону № 1702-VII від 14.10.2014, а отже, у Банку не виникло обов`язку проводити її ідентифікацію та верифікацію клієнта, тобто, отримувати від клієнта ідентифікаційні дані та встановлювати (підтверджувати) відповідності особи клієнта у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним.

Разом з тим, суд звертає увагу, що обов`язок здійснення ідентифікації, верифікації клієнта покладено саме на Банк, як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, що повинно здійснюватись, у встановлених законом випадках, до здійснення фінансової операції.

Поза як, Банк, прийнявши від ОСОБА_1 кошти для проведення фінансової операції по переказу їх на рахунок ПП "Система оптимум", ідентифікацію та верифікацію особи ОСОБА_1 не здійснював, адже, зазначені заходи не передбачені чинним законодавством.

Ініціювання переказу Кравченко М.О. є завершеним з моменту прийняття до виконання Банком документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі, що підтверджується видачею квитанції № N1DGY5716M про прийняття документа на переказ готівки до виконання, яка засвідчена підписом уповноваженого банком працівника.

Так, факт отримання касою Банку коштів в сумі 14 999, 00 грн для перерахування їх на рахунок ПП "Система Оптимум" (код 35774875) НОМЕР_1 засвідчується квитанцією № N1DGY5716M від 10.02.2020 року о 15:54:27 виданої AT "Райффайзен Банк Аваль" № 0793 дев`ятим міським відділенням у м. Львові.

Суд звертає увагу, що у квитанції в графі "Код платника*" працівником банку код не вказаний. У примітках до вказаної квитанції зазначено: * - (код платника) заповнюється у разі ідентифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відтак, аналіз наданої ПП "Система Оптимум" AT "Райффайзен Банк Аваль" відповіді від 27.03.2020 за № 97-5-4/1112 дає підстави для висновку, що Банк здійснив "затримання коштів", що є неправомірним та не передбачено жодною нормою законодавства.

При цьому, вимога банку до ПП "Система Оптимум", що висловлена у даному листі від 27.03.2020 за № 97-5-4/1112 про надання в обслуговуюче відділення банку інформації про платника ОСОБА_1 задля можливості зарахування коштів на рахунок підприємства, суперечить вимогам законодавства та ст. 19 Конституції України, відповідно до якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом доведено відсутність у відповідача обов`язку щодо проведення ідентифікації та верифікації особи (клієнта), що звернулась до Банку для переказу суми меншої, аніж 15 000, 00 грн, в даному випадку у фізичної особи ОСОБА_1 , що звернулась до задля переказу 14 999, 00 грн, в той час, як відповідачем означеного не спростовано.

Більш того, Банк здійснивши прийняття від ОСОБА_1 коштів в сумі 14 999, 00 грн для проведення фінансової операції по перерахунку їх на рахунок позивача без ідентифікації та верифікації особи, самостійно визнав факт відсутності у нього такого обов`язку передбаченого чинним законодавством.

Відтак, за висновком суду, вимога позивача про зобов`язання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" виконати документ на переказ готівки в сумі 14 999, 00 грн, та перерахування на рахунок ПП "Система Оптимум" коштів в сумі 14 999, 00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача, що платник ОСОБА_1 , можливо є особою внесеною до санкційних списків Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 року, до якої застосовані наступні види санкцій, судом не приймаються, оскільки верифікацію зазначеної особи Банком не проведено, ідентифікаційний код, паспортні дані, рік народження та місце реєстрації Банком не встановлено.

Що стосується вимови позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1 499, 90 грн, за порушення строків завершення переказу коштів, то суд відзначає наступне.

Відтак, відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуваншо коштів не виконав, чим у свою чергу допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, з огляду на що, такі дії відповідача є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 8.2., 8.3. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Приписами п. 32.1 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

За умовами п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів" у разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов`язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Пунктом 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів" встановлено, що банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Спори, пов`язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку (п. 32.8 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів").

Отже, з огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що розмір пені за порушення Банком, що обслуговує отримувача строків завершення переказу коштів в сумі 14 999,00 грн від ОСОБА_1 по квитанції № N1DGY5716M від 10.02.2020 (з 10.02.2020 по 28.12.2020) на рахунок позивача ПП "Система Оптимум", складає 10% від суми переказу, а саме 1 499, 90 грн. Відтак, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 499, 90 грн також підлягають задоволенню.

Отже, відповідачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів у підтвердження своїх заперечень, зокрема, стосовно того, що оспорювані дії вчинені відповідачем у відповідності до наведених вище норм законодавства.

При цьому, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Система Оптимум" - задовольнити.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, будинок 9; ідентифікаційний код: 14305909) виконати документ на переказ готівки (квитанції № N1DGY5716M від 10.02.2020), перерахувати на рахунок Приватного підприємства "Система Оптимум" (79066, Львівська обл., м. Львів, вул. Грунтова, будинок 1; ідентифікаційний код: 35774875) НОМЕР_1 кошти в сумі 14 999 (чотирнадцять тисяч дев 'ятсот дев 'яносто дев 'ять) грн 00 коп.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, будинок 9; ідентифікаційний код: 14305909) на користь Приватного підприємства "Система Оптимум" (79066, Львівська обл., м. Львів, вул. Грунтова, будинок 1; ідентифікаційний код: 35774875) пеню в сумі 1 499 (одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять) грн 90 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 26.07.2021

Суддя Д.О. Баранов