Справа № 22-ц -661\2010.       Головуючий 1 інст .  Клименко О.І.  

Категорія  про стягнення  

шкоди       доповідач Ларенок В.І.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010  року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області  в складі:

головуючого     -   судді Міненкової Н.О.

суддів                 Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,

 при секретарі    -        Григоренко К.Ю.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу  

за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Ленінського   районного суду м. Харкова від 19 листопада 2009  року  

по цивільній справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»  -  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди,  

встановила:

                                13 жовтня 2008 року позивач ОСОБА_3  звернувся  у суд з  позовною заявою до відповідача ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 11 червня 2008 року о 14 - 40 годині  відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21150» державний номер НОМЕР_1 по вул. Соціалістичній в м. Харкові, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Скороходова, не зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Мітсубісі Ланцер» державний номер НОМЕР_2, який належить позивачу, під керуванням ОСОБА_4.

За даним фактом працівниками ДАІ була проведена перевірка, складений протокол огляду місця події, був складений адміністративний протокол на відповідача, 21 липня 2008 року постановою судді Ленінського районного суду м. Харкові ОСОБА_2 був визнаний винним в здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнутий до відповідальності. В  діях ОСОБА_4 порушень правил дорожнього руху не було, про що вказано в постанові судді.  

Внаслідок ДТП його автомобілю були заподіяні технічні пошкодження.  Автомобіль він відремонтував на СТО «Риал-Теам». Для ремонту автомобіля були використані запасні частини на суму 15 879 грн., вартість ремонтних робіт склала 10 340 грн., про що свідчить акт виповнених робіт, калькуляція робіт та копії чеків.  

Позивач просив стягнути з відповідача  на відшкодування матеріальної шкоди 26 219 грн. та  моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., судового збору в сумі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач  позовні вимоги не визнав,  вважає , що ОСОБА_4  також був винний в    

ДТП, та   розмір відшкодування матеріальної та моральної шкоди завищений.  

Рішенням Ленінського  районного суду м. Харкова від 19 листопада 2009  року позовні вимоги  задоволено частково. Суд вирішив стягнути з відповідача ОСОБА_2  на користь позивача ОСОБА_3  матеріальну шкоду в розмірі  26 219 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., 51 грн. сплаченого судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Не погоджуючись із таким рішенням районного суду, в апеляційної скарзі  відповідач ОСОБА_2   просить скасувати рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.  

При цьому посилається на те, що суд не прийняв до уваги, що позивач  мав технічну можливість уникнути зіткнення автомобілів; суд не вияснив хто є власником автомобіля, яким керував ОСОБА_4; відповідно до переліку технічних ушкоджень автомобіля «Мітцубісі-Ланцер», наявного в протоколі огляду місця дорожньої пригоди, після останньої були виявлені лише : деформації правого і лівого передніх колісних дисків, переднього бамперу, правого переднього крила, капоту, правих передніх дверцят, накладки правого коробу, були розбиті права передня фара,  пошкоджене лакофарбове вкриття на правих задніх дверцятах, правом дзеркалі.    

Однак позивач  представив суду калькуляцію та ксерокопії квітинці, з яких вбачається, що для ремонту автомобіля були використані і інші запчастині  понад наведеного вище переліку і виконанні зайві роботи : ліва передня фара, правий ніжній важіль передньої підвіски, балка передня, привод передній, губа, аеродинамічна накладка права бокова, накладка дверей,  рихтування задніх правих дверцят, передньої панелі, короба, ремонт ходової частині, за договірними цінами, що відповідно і впливає на завищення величини шкоди. Суд також необґрунтовано стягнув 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

 Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія  вважає, що вона  підлягає частковому задоволенню, а рішення необхідно змінити, зменшивши розмір стягнення матеріального збитку та відшкодування моральної шкоди, з наступних підстав.

Так, задовольняючи  позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної  шкоди заподіяної дорожньо-транспортної пригодою, районний суд  виходив з того, що відповідач – ОСОБА_2  керуючи автомобілем порушив Правила дорожнього руху, допустив зіткнення автомобілів, у результаті чого була завдана матеріальна шкода позивачу ОСОБА_4. на суму 26 219 грн., та моральна шкода, яку суд  оцінів в 5 000 грн..

Величину матеріального збитку в наслідок ДТП  у сумі  26 219 грн. районний суд визначив відповідно до акту виконаних робіт  і калькуляції  ремонту автомобіля від 25.06.2008 року (а.с. 15-16 )  та копії чеків на куплений товар від 22.06.2008 року ( а.с. 11 ).  

Однак судова колегія вважає, що дані висновки суду в частині    розміру матеріального збитку та відшкодування моральної шкоди є не правильними, оскільки вони зроблені не відповідно до зібраним по справі доказам, вимогам ст.ст.58, 59, 60,  212 ЦПК України.  Суд першої інстанції  не дав  належної оцінки доказам.

Та обставина, що з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, встановлена постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.07.2008 року у справі про адміністративне правопорушення (справа № 3-8592\08 ).

Згідно до ст. 61 ЦПК України ця постанова є обов’язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

         Факт, що автомобіль «Мітсубісі Ланцер» державний номер НОМЕР_2, яким керував  

ОСОБА_4, - належав позивачу ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується довідкою Управління ДАІ ГУМВС від 09.02.2010 року.

Ушкодження автомобіля, який належав на час здійснення  ДТП позивачу, зафіксовані у протоколі  огляду місця дорожньої пригоди і автомобілів від 11.06.2008 року, тобто відразу після останньої. Були виявлені лише : деформації правого і лівого передніх колісних дисків, переднього бамперу, правого переднього крила, капоту, правих передніх дверцят, накладки правого коробу, була розбита (одна) права передня фара,  пошкоджене лакофарбове вкриття на правих задніх дверцятах, правом дзеркалі.    

Протокол огляду місця ДТП  був складений робітником ДАІ у присутності обох водіїв та понятих.  

Так, в протоколі і в довідці зафіксовано, що в результаті ДТП автомобіль «Мітсубісі Ланцер» державний номер НОМЕР_2 ВАЗ-2101 одержав механічні ушкодження : деформацію правого і лівого передніх колісних дисків, переднього бамперу, правого переднього крила, капоту, правих передніх дверцят, накладки правого коробу, була розбита права передня фара,  пошкоджене лакофарбове вкриття на правих задніх дверцятах, правом дзеркалі.    

Даний факт підтвердив і водій ОСОБА_4, підписавши протокол огляду місця ДТП.

Відповідач повинен відшкодувати тільки ту шкоду, яку він завдав внаслідок ДТП.    

Проте, з копії чеків наданих позивачем вбачається, що були куплені деталі до автомобіля всього на суму 15 879 грн., у тому числі на деталі,  які відсутні у  протоколі огляду автомобіля як пошкоджені, а саме – ліва передня фара вартістю 1 825 грн.,  правий ніжній важіль передньої підвіски вартістю 657 грн., балка передня вартістю 2 410 грн., привод передній вартістю 3 577 грн., губа накладка вартістю 1 460 грн., аеродинамічна накладка права бокова вартістю 1 850 грн., накладка двері вартістю 1 180 грн. ( на суму 12 959 грн. )

Відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач повинен був довести, що всі  вказані у копії чекові деталі були необхідні для заміні у зв’язку з їх пошкодженням у зв’язку з  ДТП. Цього ні позивачем ні його представником зроблено не було. Крім того представник позивача в апеляційному суді підтвердив факт, що при ДТП пошкоджена була лише одна фара, а куплено було дві фари.

Таким чином, позивач не довів ті обставині, що при ДТП були пошкоджені вказані деталі автомобіля на суму 12 959 грн.

Визнаючи копії чеків про придбання деталей  на суму 15 879 грн. як доказ спричинення позивачу відповідачем при ДТП матеріальної шкоди на вказану суму , районний суд в порушення вимог ст. 58  та 59 ЦПК України прийняв помилкове рішення про стягнення з відповідача вартість всіх деталей вказаних в копії чеку.  

З акту виповнених робіт на а.с. 15-16  вбачається, що вартість усіх виповнених робіт автомобіля, у тому числі і не пов’язаних з дорожньо-транспортної пригодою, складає 10 340 грн.. В цю вартість робіт входить також заміна лівої фари у сумі 60 грн.,  установка аеродинамічної накладки у сумі 180 грн., ремонт ходової частині автомобіля у сумі 1 200 грн. ( на суму 1 440 грн.).    

Однак позивачем не надано доказів тому, що ці роботи були зв’язані у зв’язку з пошкодженням автомобіля вказаною дорожньо-транспортної пригодою, тобто з вини відповідача.  А тому суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача  на користь позивача  суму   проведених робіт  на суму 1 440 грн., які не пов’язані з ДТП.  

Судова колегія вважає, що  позивач доказав розмір спричинення відповідачем матеріальної шкоди в сумі 11 820 грн. (  2 920 грн.  вартість деталей, які були вказані в протоколі : фара передня вартістю 1 825 грн., праве переднє крило вартістю 1 095 грн. та  8 900 грн. вартість робіт: розбирання під фарбування 1 000 грн., заміна правого переднього крила 150 грн.,  заміна фари 60 грн., ремонт дверей 300 грн.,  ремонт передній панелі 280 грн.,  ремонт короба 150 грн., ремонт капота 150 грн., фарбування з матеріалами 6 400 грн., антикорозійна обробка 300 грн., перевірка електричних    приладів 110 грн.). Вказану суму необхідно стягнути з відповідача на користь позивача. На момент ДТП автомобіль належав позивачу.

Рішення районного суду в частині стягнення матеріальної шкоди  необхідно змінити, зменшивши розмір стягнення до 11 820 грн.  

Що ж стосується рішення суду в частині стягнення 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, то цей висновок суду не в повній мірі відповідає загальним засадам відповідальності за завдану моральну шкоду, відповідно до норм діючого законодавства.

При цьому, якщо факт заподіяння позивачеві в зв’язку з цим душевних страждань, які вочевидь мали місце, сумнівів у судової колегії не викликає, то визначений розмір відшкодування цієї шкоди у даному конкретному випадку не відповідає вимогам ні розумності, ні справедливості, оскільки будь - яких об’єктивних переконливих доказів в підтвердження такого значного розміру відшкодування позивачем до суду надано не було, а тому судова колегія вважає доцільним зменшити розмір зазначеного стягнення до 500 грн., визнаючи, що така грошова сума є достатньою для компенсації позивачеві негативних наслідків, пов’язаних з дорожньо-транспортною пригодою та наступним розвитком подій.          

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.п.1 ч.1 ст.309, 313, 314, 317,319 ЦПК України, судова колегія ,-

 вирішила:

                апеляційну скаргу  ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Змінити рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2009, зменшити стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2   на користь  ОСОБА_3  до  11 820 грн., та  відшкодування моральної шкоди до      500    грн.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

    Головуючий суддя

    Судді колегії