АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________________________________
Справа № 33- 4/2010р. Суддя першої інстанції: Прошутя І.Д.
Категорія: ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2010 року м. Харків
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Шляхов М.І., за участю осіб, звільнених від адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 березня 2009 року, -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 березня 2009 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює і проживає в АДРЕСА_2,-
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і на підставі ст.38 КУпАП звільнений від адміністративної відповідальності.
Тією ж постановою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, яка працює директором ВТО «Сеса-центр» та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, закрито у зв’язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Як вказав в постанові суддя, 21.01.2009 року, близько 12 годин 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Рено», д.н. НОМЕР_1, по пр-ту Гагаріна в м. Харкові, не вибрав безпечний інтервал по відношенню до автомобілю «Пежо», д.н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався ліворуч, та допустив з ним зіткнення.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
При розгляді справи суддя прийшов до висновку, що в порушенні вимог Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, винен саме водій ОСОБА_1. В діях же водія ОСОБА_2 порушень вимог Правил дорожнього руху України не встановлено.
На вказану постанову судді ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати та винести нову постанову, якою закрити справу у відношенні ОСОБА_1 у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а ОСОБА_2 притягти до адміністративної відповідальності.
Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1, окрім іншого, оскаржує зазначений в постанові судді механізм зіткнення його автомобілю „Рено” і автомобілю „Пежо” під керуванням ОСОБА_2, який, на його думку, не відповідає ні фактичним обставинам події, ні обставинам, встановленим судом при розгляді справи.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, думку ОСОБА_2, яка вважала постанову судді законною та обґрунтованою і заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з винесеної постанови суду, суддею при розгляді даної справи не були враховані та належним чином оцінені всі докази у справі, що призвело до прийняття частково помилкового рішення.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що інспектором ВОДТП Здор Р.Ю. 21.01.2009 року у відношенні водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у зв’язку з порушенням останніми вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 в порушенні вимог Правил дорожнього руху України, які знаходилися у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, є вірним, обґрунтованим та погоджується з наявними в матеріалах справи даними, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, задоволенню не підлягають.
Разом з тим, приймаючи рішення про відсутність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя вказаний висновок нічим не обґрунтував.
Так, відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього, зіткнення автомобілів «Пежо» та «Рено» сталося на проспекті Гагаріна на дорозі з асфальтовим покриттям, в похмуру погоду, на нерегульованому відрізку дороги.
Зі слів водія ОСОБА_2, зіткнення автомобілів сталося на відстані 2.1 метра від лівого бордюрного каменю, зі слів водія ОСОБА_1 – на відстані 3,9 метрів від лівого бордюрного каменю дороги, що має ширину 12 метрів.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1, наданих під час оформлення матеріалів дорожнього-транспортної пригоди, він, рухаючись на своєму автомобілі по пр-ту Гагаріна від вул. Кірова в напрямку вул. Польової біля закінчення розподільного «островка» відчув сильний глухий поштовх в ліву задню частину автомобілю – удар здійснив автомобіль «Пежо». Від поштовху на слизькій дорозі його автомобіль почало заносити, і він, намагаючись керувати автомобілем, проїхав ще близько 300 метрів, вирівняв автомобіль та зупинився у правого узбіччя дороги.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона, керуючи своїм автомобілем «Пежо» по пр-ту Гагаріна, напроти початку будинку № 92, відчула удар по своєму автомобілю з правої сторони від автомобілю «Рено».
Локалізація зовнішніх пошкоджень на автомобілях, зафіксованих в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме – на автомобілі «Пежо» - зчіс лако-фарбного покриття переднього бамперу та переднього правого крила, а на автомобілі «Рено» - зчіс лако-фарбного покриття задньої лівої двері та заднього лівого крила, об’єктивно підтверджує механізм зіткнення, зазначений водієм ОСОБА_1
Крім того, в своїй поясненнях, наданих в судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_2 вказувала, що на її автомобілі був увімкнений правий покажчик повороту, що в свою чергу означає, що ОСОБА_2 мала намір перестроїтися в іншу смугу руху.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції за клопотанням ОСОБА_1 по справі була призначена судова автотехнічна експертиза, проведення якої було доручено експертам ХНДІСЕ ім. Засл.проф.М.С.Бокаріуса.
Враховуючи те, що усунути суперечності в поясненнях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині вказаного механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди експертним шляхом не представилося можливим, експертне дослідження було проведено по двох варіантах механізму виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, а саме – по поясненнях обох водіїв.
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 2015 від 31.03.2010 року, по поясненням водія ОСОБА_1 експерт прийшов до висновку, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобілю «Рено» ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Пежо» шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування. В діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходилися з технічної точки зору у причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Водій автомобілю «Пежо» ОСОБА_2 в даній дорожньо-транспортній ситуації повинна була діяти згідно з вимогами п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, вона мала можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вказаних вимог ПДР України, для чого в неї не було перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України та знаходилися з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП.
По поясненням водія ОСОБА_2 водій автомобілю «Рено» ОСОБА_1 в даній дорожньо-транспортній ситуації повинен була діяти згідно з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України, він мав можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вказаних вимог ПДР України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України та знаходилися з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП.
В даній дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_2 повинна була діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України. При цьому експерт зазначив, що оскільки у відповіді ОСОБА_2 на клопотання не вказано, яку відстань подолав автомобіль «Рено» з моменту заносу до зіткнення з автомобілем «Пежо», тому питання «Чи могла водій ОСОБА_2, виконуючи відповідні вимоги ПДР України, уникнути дорожньо-транспортної пригоди?», «Дії водія ОСОБА_2 знаходяться у причинно-слідчому зв’язку із виникненням ДТП?» експертом не вирішувалося.
Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні в матеріалах справи первісні вихідні дані, пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та узагальнений висновок автотехнічної експертизи, який свідчить про наявність обопільної вини обох учасників ДТП та узгоджується із всіма матеріалами справи, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що виразилося у порушенні нею вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, виконуючи які, вона, як водій, що керує транспортним засобом, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинна була дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Враховуючи, що на момент розгляду справи в апеляційному суді спливли строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, ОСОБА_2, як винна особа, не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, а провадження в справі у відношенні неї підлягає закриттю.
Керуючись ст. 38, п.7 ст. 247, ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 березня 2009 року у частині закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_2 - скасувати.
Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 закрити у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
В іншій частині постанову судді залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: М.І.Шляхов