Справа № 362/3602/21

Провадження № 1-в/362/251/21

Ухвала

і м е н е м У к р а ї н и

29.07.2021 року                                м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого – судді Дорошенко В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вакуленко О.О.,

прокурора – Кравченко Ю.,

захисника – Вовчука М.В.,        

представника заявника – Водяної Н.С. (у режимі відеоконференції),

особи, стосовно якої вирішується питання про заміну примусових заходів медичного характеру – ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області заяву представника комунального некомерційного підприємства «Київська міська психоневрологічна лікарня №3» (далі – КНП «КМПНЛ» №3) про зміну примусових заходів медичного характеру з звичайного режиму нагляду на амбулаторну примусову психіатричну допомогу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

встановив:

Заявник звернувся до суду із вищезазначеною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 10.09.2015 до ОСОБА_1 застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом у зв`язку зі скоєнням ним суспільно-небезпечного діяння. Ухвалами Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2016, 27.12.2017, 10.11.2017,06.04.2018, 12.10.2018, 24.01.2019, 12.07.2019, 12.12.2019 дію примусових заходів медичного характеру продовжено. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2020 режим примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 змінено з посиленого на звичайний, які було продовжені відповідно до ухвал Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2021, 25.02.2021.

09.07.2021 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд комісією лікарів-психіатрів, яка дійшла висновку, що він потребує зміни примусового лікування в умовах психіатричного стаціонару зі звичайним типом нагляду на амбулаторну примусову психіатричну допомогу.

Учасники судового засідання не заперечували проти задоволення заяви.

Представник заявника пояснила, що ОСОБА_1 спілкується з родичами. Буде проживати разом із сестрою, де і отримуватиме амбулаторну примусову психіатричну допомогу, наголосила, що ОСОБА_1 сформувалась критика до скоєного.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяви у їх сукупності, встановив наступне.

27.01.2016 року ОСОБА_1 госпіталізовано до медичного закладу на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 10.09.2015 про застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом. Ухвалами Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2016, 27.12.2017, 10.11.2017,06.04.2018, 12.10.2018, 24.01.2019, 12.07.2019, 12.12.2019 дію примусових заходів медичного характеру продовжено. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2020 режим примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 змінено з посиленого на звичайний, які було продовжені відповідно до ухвал Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2021, 25.02.2021.

Згідно з даними висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 238 від 09.07.2021 ОСОБА_1 поставлено діагноз: «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний перебіг, виражений апатико-дисоціативний дефект (F20.00)». Крім того, на момент проведення комісії ОСОБА_1 має стабільний психічний стан, поведінка впорядкована, настрій рівний, емоційно стабільний, час проводить серед хворих, продуктивної симптоматики не проявляє, критичний до скоєного, жалкує проте , що сталося, будує плани на майбутнє, позитивна динаміка медикаментозної терапії, включається в реабілітаційно-трудові процеси, наявна критика до скоєного відсутні ознаки суспільної небезпечності, а тому не потребує госпіталізації у закладі з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

За змістом ст. 95 КК України та ст. 19 ЗУ «Про психіатричну допомогу» зміна примусового заходу медичного характеру може полягати лише в його пом`якшенні у зв`язку з поліпшенням психічного стану особи (наприклад, у переведенні її з психіатричного закладу з посиленим наглядом до закладу зі звичайним наглядом) чи у скороченні строку перебування у психіатричному закладі.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно з ч. 1 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.

Оцінивши надані докази і пояснення учасників провадження у їх сукупності, враховуючи дані висновку медичної комісії, яким обґрунтовано доцільність зміни виду примусового заходу медичного характеру на більш м`який, а також достатньо тривалий термін лікування ОСОБА_1 , зниження ступеня його суспільної небезпечності і критичне ставлення до скоєного, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 95 КК України, ст. ст. 369-372, 512, 514 КПК України, суд

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання стаціонарної допомоги у психіатричному відділені з звичайним наглядом на надання амбулаторної примусової психіатричної допомоги.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

               Суддя                                                        В.М. Дорошенко