ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/21318/18 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» (надалі - ТОВ «Комплектсервіс-2017») звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними рішення Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації податкових накладних TOB «Комплектсервіс-2017» № 928477/38578491 від 25.09.2018; № 928461/38578491 від 25.09.2018; № 928475/38578491 від 25.09.2018; № 928471/38578491 від 25.09.2018; № 928466/38578491 від 25.09.2018; 928462/38578491 від 25.09.2018; № 928460/38578491 від 25.09.2018; № 928467/38578491 від 25.09.2018; № 928463/38578491 від 25.09.2018; № 928478/38578491 від 25.09.2018; № 925976/38578491 від 24.09.2018; № 925975/38578491 від 24.09.2018; № 928474/38578491 від 25.09.2018;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати податкові накладні TOB «Комплектсервіс-2017»: № 1604 від 16.08.2018; № 3102 від 31.08.2018; № 1602 від 16.08.2018; № 1603 від 16.08.2018; № 1605 від 16.08.2018; № 3103 від 31.08.2018; № 2705 від 27.08.2018; № 2703 від 27.08.2018; № 2901 від 29.08.2018; № 1804 від 18.08.2018; № 1707 від 17.08.2018; № 1706 від 17.08.2018 датами фактичного подання останніх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. При цьому, ним було направлено контролюючому органу пояснення та всі належним чином оформлені необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним. В свою чергу, в порушення вимог законодавства в оскаржуваних рішеннях не зазначено які саме документи складено з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, що свідчить про необґрунтованість таких рішень суб`єкта владних повноважень, оскільки останні не містить чіткої підстави їх прийняття.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт зазначає, що квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної формується автоматично, за результатами опрацювання кожної окремої податкової накладної, відповідно до положень чинних нормативно-правових актів та не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке повинно відповідати принципу обґрунтованості, з метою упередженого його неоднозначного трактування.

Наголошує, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних відповідають затвердженій формі. В свою чергу, позивачем не надано первинних документів в повному та необхідному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Комплектсервіс-2017» за наслідками здійснення господарських операцій сформовано спірні податкові накладні та направлено їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій спірні податкові накладні прийнято, проте їх реєстрацію зупинено.

В якості підстави зазначено, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

На виконання положень Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, позивачем направлено контролюючому органу повідомлення про подання письмових пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено, з відповідними копіями всіх необхідних первісно-бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податковим накладним, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення № 928477/38578491 від 25.09.2018; № 928461/38578491 від 25.09.2018; № 928475/38578491 від 25.09.2018; № 928471/38578491 від 25.09.2018; № 928466/38578491 від 25.09.2018; 928462/38578491 від 25.09.2018; № 928460/38578491 від 25.09.2018; № 928467/38578491 від 25.09.2018; № 928463/38578491 від 25.09.2018; № 928478/38578491 від 25.09.2018; № 925976/38578491 від 24.09.2018; № 925975/38578491 від 24.09.2018; № 928474/38578491 від 25.09.2018 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою прийняття оскаржуваних рішень стало ненадання платником податку: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/ послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття таких рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №117), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Положення пункту 7 Порядку №117 визначають, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Підпунктами 3, 4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року по справі №824/245/19-а.

Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не зазначено конкретного критерію, якому, на думку контролюючого органу, відповідає платник податків та конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачеві.

Більш того, названі квитанції навіть не зобов`язують ТОВ «Комплектсервіс-2017» надати копії будь-яких документів.

Вжиття у цих квитанціях сполучників «та/або» означає, що питання необхідності та доцільності надання документів контролюючий орган залишив на розсуд платника податків.

Водночас, ТОВ «Комплектсервіс-2017» надано на пропозицію контролюючого органу пояснення та копії підтверджуючих документів, які в повному та достатньому обсязі підтверджували реальність здійснення господарських операцій.

Не містить посилання на відсутність конкретних документів і оскаржувані рішення Комісії про відмову у реєстрації спірних податкових накладних. Всупереч визначеним у рішеннях підставам їх прийняття, податковим органом не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. В даному випадку, вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призвело до необґрунтованого обмеження права позивача бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

В контексті вищенаведеного колегія суддів також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних є формальними, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність прийняття спірних рішень та наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко