КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 2063/ 10 Головуючий по 1 інстанції
Категорія - 57 Орленко В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Іваненко В.Д.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 02 ” червня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Захарової А.Ф., Качана О.В.
при секретарі Іскрі І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до УПФ України в Соснівському районі про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а
Звертаючись у жовтні 2009 року з вказаним позовом ОСОБА_6 посилалася на те, що відповідно до ст. 1 Закону "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни ( народилася у 1939 році) і має право на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення їй у 2006 - 2008 роках не виплачувалося, просила стягнути з відповідача на її користь 3 891,90 грн.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_6 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - неправомірними. Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Соснівському районі м. Черкаси здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_6 недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням проведених за цей період виплат. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси просить постанову суду скасувати ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, так як вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково з таких підстав та мотивів.
Суд встановив, що позивачка отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач визнав, що такі виплати позивачці не проводилися. Тому суд прийшов до правильного висновку про порушення відповідачем її прав.
Проте, частково задовольняючи позовні вимоги, суд не звернув увагу на заперечення відповідача, що згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Він, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
На застосування цієї вимогу закону наполягав відповідач в суді першої інстанції.
Суд відхилив заперечення відповідача та визнав поважними причинами пропуску строку звернення позивачкою до суду. Суд послався на те, що вона через похилий вік не могла розібратися у суті нормативних документів, які регулюють дані правовідносини, та практиці їх застосування. Такі висновки є помилковими, оскільки позивачка оскаржує не нормативні акти, а дії управління пенсійного фонду. Суд вказав, що про таке порушення позивачка дізналася після винесення Конституційним судом рішення від 9 липня 2007 року. В рішенні не вказані причини пропуску позивачкою звернення до суду з вказаної дати до часу звернення до суду.
Колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах річного строку до дати подачі позову.
Позивачка звернулася до суду 15 жовтня 2009 року та просила зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006 – 2008 роки. Тому позовні вимоги підлягали до задоволення лише за період з 15 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення допущених судом помилок шляхом зміни постанови та ухвалення нового рішення про зобов’язання провести перерахунок пенсії позивачки за вказаний період.
Керуючись ст.ст.303,304, 307, 309 ЦПК України, колегія судді, -
в и р і ш и л а
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси задовольнити частково. Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до УПФ України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії, - змінити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком , та провести відповідні виплати за період з 15 жовтня по 31 грудня 2008 року, з врахуванням уже проведених виплат за цей період.
В іншій частині вказану постанову залишити без змін.
Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий - підпис
Судді - підпис
Вірно.
Суддя В.Іваненко