Справа № 369/1446/20

Провадження №2/369/779/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Дубас Т.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та вселення, -

в с т а н о в и в :

30.07.2021 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 , про відвід головуючій судді Дубас Т.В. в порядку ст. 36 ЦПК України.

Дана заява мотивована тим, що28.07.2021 ОСОБА_3 повідомила її, що у 2013 році її зведена сестра ОСОБА_5 деякий час проходила стажування під керівництвом головуючого судді у даній справі - Дубас Т. В . За період проходження вказаного стажування у її сестри неодноразово виникали особисті непорозуміння із суддею Дубас Т. В.

Вважає, що такі обставини викликають об`єктивні сумніви в неупередженості або об`єктивності судді Дубас Т. В., яка наразі вирішує питання про виселення, як її зведеної сестри, так і її, сина та матері.

Оскільки вона не проживала разом із родиною у вищенаведений період часу, для неї ця інформація виявилася несподіванкою у зв`язку із чим, лише зараз вона вимушена звернутися із даною заявою.

Суть цієї правової норми полягає в тому, що вона передбачає визначений законом перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді цивільного провадження.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищезазначеного, керуючись ст. ст. 36, 39 ЦПК України, відповідачка просила суд задовольнити заяву про відвід головуючого судді Дубас Т. В., якою здійснюється розгляд цивільної справи № 369/1446/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення відповідачів з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . та вселення ОСОБА_2 до зазначеного житлового будинку.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після сплину вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строк, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необгрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що не можуть свідчити про необ`єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст.36 ЦПК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що заява про відвід подана за три робочі дні до судового засідання, суд вважає за необхідне вирішення питання про відвід головуючої судді Дубас Т.В., передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України, а провадження у справі підлягає зупиненню.

Враховуючи викладено та керуючись ст.ст. 36-40, ст.252 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Вважати заявлений відвід судді Дубас Т.В. необґрунтованим.

Передати заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Провадження по справі зупинити до вирішення питання про відвід.

Ухвала в частині зупинення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Дубас Т.В.