АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-954/2010 р Головуючий по першій інстанції
Категорія: 37 Чечот А.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Качан О.В.
РІШЕННЯ
іменем України
26 травня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Качана О.В., Міщенка С.В.
при секретарі Шульзі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним посилаючись на те, що вона є дочкою ОСОБА_5, який проживав АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилась спадщина. Позивачка є спадкоємицею першої черги. На початку квітня вона випадково дізналася про смерть батька і негайно приїхала до України з Ізраїлю, де останнім часом проживала. 8.04.2008 року вона подала до першої Черкаської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Тоді ж їй стало відомо, що існує заповіт її батька ОСОБА_5, посвідчений нотаріусом Михайлівською А.А. за шість днів до його смерті, згідно якого ОСОБА_5 заповідав все своє майно ОСОБА_3 Звернувшись до суду ОСОБА_4 просила визнати заповіт ОСОБА_5 недійсним з тих мотивів, що батько під час підписання заповіту внаслідок хвороби та отримуваних ліків, не розумів значення своїх дій.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 року позов задоволено. Визнано заповіт ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_3 посвідчений 6 березня 2008 року приватним нотаріусом Михайлівською А.А. недійсним. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачки витрати по оплаті експертизи в сумі 2 526,18 грн
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу та вказує, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, направити справу на новий судовий розгляд. Водночас просила скасувати ухвалу Соснівського районного суду від 11.02.2010 року про відмову в задоволенні клопотання відповідача про проведення комплексної судово-психіатричної експертизи, постановленої з порушенням норм закону. В засіданні колегії ОСОБА_3 уточнила вимоги апеляції та просила колегію скасувати рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити в позові.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми процесуального права, а обставини, що мають значення для справи і які суд вважав встановленими, матеріалами справи не доведені. В зв’язку з наведеним, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду до скасування з винесенням нового по наступних мотивах.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності матеріалами справи знаходження спадкодавця ОСОБА_5 у момент підписання заповіту у стані, коли він не усвідомлював значення своїх дій. До такого висновку суд прийшов виходячи із показів свідків, даних медичних карт та висновку експертизи Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 22.09.2009 року.
Однак до такого висновку суд прийшов передчасно.
Відповідно до вимог ст. 145 ЦПК України для встановлення психічного стану особи обов’язковим є призначення експертизи. Отже, допустимим доказом психічного стану особи є висновок експерта, яких у даній справі два – висновок експертів Черкаської обласної психіатричної лікарні № 1 від 26.12.2008 року та Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 22.09.2009 року.
Покази свідків, дані медичних документів є вихідними даними для експерта і для суду не є допустимим доказом психічного стану особи. Проте всупереч вимогам процесуального закону суд зробив висновок про знаходження особи у стані, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій, на підставі показів свідків та медичних документів.
Висновки суду першої інстанції про знаходження ОСОБА_5 у стані, в якому він не міг усвідомлювати значення своїх дій суперечать висновкам обох проведених по справі експертиз. Так, у висновках експертизи Черкаської обласної психіатричної лікарні № 1 від 26.12.2008 року вказано, що ОСОБА_5 на час підписання заповіту не був позбавлений здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними. Висновками експертів Київського міського центру судово-психіатричної експертизи від 22.09.2009 року ОСОБА_5 не визнаний таким, що в момент підписання заповіту був позбавлений здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними. Таким чином висновки двох проведених судово-психіатричних експертиз не суперечать між собою, спростовують доводи позивачки про знаходження спадкодавця в момент підписання заповіту у стані, в якому він був позбавлений здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними.
Оскільки підстави визнання заповіту недійсним, які наведені в позовній заяві, не знайшли свого підтвердження, в позові слід відмовити.
Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія
в и р і ш и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним задовольнити частково, рішення суду скасувати.
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним відмовити.
Рішення колегії набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня проголошення.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя О.В.Качан