АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–560/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 8, 9, 37 - Кальчук А.П.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання права власності на спадщину, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7, ОСОБА_6, Черкаської міської ради про встановлення юридичного факту, визнання права власності на квартиру як особисту власність дружини та визнання права власності на частину спільно нажитого майна.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
11 серпня 2008 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання права на спадщину та витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позов обґрунтовують тим, що після смерті їхнього батька ОСОБА_9 11 січня 2008 року залишилася спадщина, єдиними спадкоємцями якої згідно ст. 1261 ЦК України є ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що підтверджується доданими документами.
На момент смерті батько не перебував у шлюбі, але проживав певний час із громадянкою ОСОБА_8.
Позивачі звернулися до Першої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де по завершенню шестимісячного терміну їм повинні були видати свідоцтво про право на спадщину за законом, але відмовили, обґрунтувавши свою відповідь відсутністю документів, що засвідчують право власності їхнього батька на майно, що є предметом спадщини.
Коли батько раптово помер, громадянка ОСОБА_8, ще до проведення поховань, проникла до службового кабінету ОСОБА_9 та спільно з співробітниками ВАТ «Азот» вилучили всі документи та, можливо, грошові кошти, що наразі встановлюється у органах правопорядку.
Зазначали, що документи та майно певно знаходяться у володінні громадянки ОСОБА_8, так як вони в останній час (два-три роки) проживали разом за однією адресою.
На прохання віддати речі та, насамперед, документи на майно, що належало на праві особистої приватної власності батькові, позивачам було відмовлено, що є підставою, вважати, що ОСОБА_8 не визнає право на спадщину позивачів, як єдиних спадкоємців першої черги за законом, та не має наміру повертати майно та правовстановлюючі документи, які їй не належать по закону.
Вважають дії відповідачки неправомірними та такими, що становлять перешкоду для оформлення спадкових прав.
Майно та відповідні на нього документи, що складають спадщину, але знаходиться у ОСОБА_8 становлять:
- трикімнатна квартира, де проживав ОСОБА_9, за адресою АДРЕСА_1;
- гараж підземний, що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Гоголя, 137 № 41, де на момент смерті знаходився автомобіль ОРЕL держ. номер НОМЕР_1;
- документи на банківські вклади: Укргазбанк, Укрпромбанк, Укрінбанк, Укрсиббанк, Ощадбанк та не виключається, що був (ли) й інші депозитні вклади, про які знав лише батько позивачів;
- вогнепальна зброя, що зберігалася у батька вдома у сейфі, яка потребує обов’язкової реєстрації, а також ті речі та документи, що знаходились в кабінеті та сейфі батька, а саме: паспорт закордонний (3 шт.); пенсійне посвідчення; свідоцтво ветерана праці; розрахункова книжка; свідоцтво промислової академії; договір банківського вкладу ОСОБА_9 від 19 вересня 2007 р. № 1003/040396600097602 Укрпромбанку; ксерокопії свідоцтв водія, паспорта громадянина України; договір банківського вкладу для пенсіонерів «Срібний вік» на ім’я ОСОБА_9, договір банківського вкладу фізичної особи «Інноваційний» № 0-3828-31; військовий квиток; ощадна книжка № 8317-070; ощадна книжка № 102941; контракт на управління підприємством; договори банківського вкладу Укрпромбанку (№ 1003 від 08 вересня 2006 р. 38 тис. грн..; - № 1000 від 15 червня 2007 р. – продовжений; № 1003 від 09 листопада 2006 р. – 26 тис. грн..; № 1003 від 11 грудня 2006 р. – 2 тис. грн..); сертифікат акцій СА-1 № 0722 на ім’я ОСОБА_9 на один мільйон карбованців; страхове свідоцтво 00017 Лгб72896 по змішаному страхуванню життя; два особистих записника ОСОБА_9; заповіт ОСОБА_10 на право заповідання ОСОБА_9 та ОСОБА_11; особисті речі ОСОБА_9: (2 ікони; декоративне «дерево життя»; дипломат; папка з особистими фотографіями ОСОБА_9П.).
Просили визнати право на спадщину за ними як за спадкоємцями першої черги та визнати частки у спадщині за законом, витребувати майно, що належить до складу спадщини із чужого незаконного володіння, зобов’язати негайно повернути майно.
ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про встановлення юридичного факту, про визнання права власності на Ѕ частину квартири, як особисту власність дружини та визнання права власності на Ѕ частину спільно нажитого нею та ОСОБА_9 майна. Позов обґрунтовувала тим, що 2000 року вона та ОСОБА_9 почали проживати однією сім’єю, як чоловік та дружина. В період з 2000 по 2004 рік спільно проживали в найманій квартирі, адже свого власного житла не мали. Були пов’язані спільним побутом, вели спільне господарство, солідарно сплачували витрати за найману квартиру, загалом мали спільні права та обов’язки як чоловіка та дружини.
В 2001 році ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вирішили придбати власне житло для спільного проживання. Для цього 28 грудня 2001 року уклали договір на дольову участь у будівництві квартири в жилому будинку по АДРЕСА_6 Під час будівництва будинку спільно сплачували необхідні платежі.
Після закінчення будівництва жилого АДРЕСА_7 в 2004 році, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 переїхали на постійне місце проживання в зазначений будинок.
В вищезазначену квартиру за спільні кошти був зроблений ремонт, були придбані меблі, побутова техніка.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мали намір офіційно зареєструвати свій шлюб.
Але, 11 січня 2008 року ОСОБА_9 передчасно помер.
За час спільного проживання однією сім’єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу було придбано:
- трикімнатну квартиру АДРЕСА_9
- автомобіль ОРЕL вартістю 126 624 грн., договір купівлі-продажу № 132 від 06 квітня 2005 року;
- гараж підземний, що знаходиться за адресою АДРЕСА_8
- грошові вклади на загальну суму 222 433 грн..
Так як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживали однією сім’єю як чоловік та дружина, то майно набуте ними за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності.
Позивачка просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав однією сім’єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8, в період часу початок 2000 року і до смерті ОСОБА_9, тобто до 11 січня 2008 року; визнати право особистої приватної власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_10 за ОСОБА_8; на Ѕ частину гаражу підземного № 41, що знаходиться по вул. Гоголя, 137 в м. Черкаси; на Ѕ частину автомобіля Опель-Вектра; на половину вкладів в банках на суму 111 216 грн..
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2009 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних долях по Ѕ частині кожному право власності в порядку спадкування на автомобіль ОСОБА_12, д/н НОМЕР_1; на підземний гараж № 41 по вул. Гоголя, 137 в м. Черкаси; грошові вклади, відкриті на ім’я ОСОБА_9, які знаходяться в:
- ПАТ «Родовід Банк» на рахунках: НОМЕР_6 – 4000 EUR, НОМЕР_7 – 403,42 EUR, разом 4403,42 EUR, що станом на день розгляду справи є еквівалентом 52841,04 грн.; НОМЕР_8 – 87433,16 грн., НОМЕР_10 14191,80 грн., НОМЕР_9 – 36728,90 грн.;
- Дніпровській філії АТ «Укрінбанк» на рахунку НОМЕР_11 – 67621,70 грн.;
- Соснівському відділенні № 220 Ощадного банку України на рахунку НОМЕР_12 – 5540,20 грн..
Витребувано з Володіння ОСОБА_8 автомобіль НОМЕР_2 та підземний гараж АДРЕСА_11
Зобов’язано ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користуванні автомобілем НОМЕР_2 та підземним гаражем АДРЕСА_11
Позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено частково.
Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_9, який помер 11 січня 2008 року та ОСОБА_8 проживали однією сім’єю як чоловік та дружина без шлюбу в період з 20 вересня 2005 року і по день смерті ОСОБА_9 – 11 січня 2008 року.
Визнано за ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_2.
Визнано за ОСОБА_8 право власності на грошовий вклад, який знаходиться в АКІБ «УкрСиббанк» на рахунках: НОМЕР_13 – 14090,43 грн., НОМЕР_14 – 2,82 грн..
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 – 2295 грн. 25 коп. – різниця вартості половини майна та виділеної частини.
Скасовано забезпечення позову, застосоване ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 вересня 2008 року у вигляді заборони Першій державній нотаріальній конторі м. Черкаси проводити оформлення спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до вирішення спору по суті.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2009 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а судове рішення до скасування з постановленням нового судового рішення з слідуючих підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами фактично існує спір відносно слідуючого майна, а саме на автомобіль Опель-Вектра держ.НОМЕР_15 вартістю 126,624 грн., гараж підземний, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, грошові кошти на суму 222433 грн. та трикімнатна квартира АДРЕСА_12
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім’єю як чоловік та дружина без шлюбу в період з 20 вересня 2005р. і по день смерті ОСОБА_9 – 11.01.2008р.
Колегія суддів з урахуванням наявних по справі доказів дійшли висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано встановив юридичний факт, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 20.09.2005р. по 11.01.2008р. проживали однією сім’єю.
Проте при визнанні права власності за ОСОБА_8 Ѕ частини на автомобіль ОСОБА_12 та підземний гараж суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права.
Оскільки спірний автомобіль Опель-Вектра держ.номер НОМЕР_16 був придбаний 6.04.2005р., а підземний гараж був зданий в експлуатацію відповідно до акта прийому-передачі 12.08.2003р., тобто до 20.09.2005р. і на це майно не можуть поширюватись вимоги ст.74 Сімейного Кодексу України.
Крім цього ОСОБА_8 не надала суду доказів про те, що спірний автомобіль і гаражі придбані за кошти як ОСОБА_9 так і ОСОБА_8 тому відсутні підстави визнавати дане майно спільним відповідно до вимог ст.368-370 ЦК України.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що автомобіль НОМЕР_3 та підземний гараж не є спільним майном і після смерті ОСОБА_9 набувають статус спадкового майна.
Наряду з цим суд першої інстанції обгрунтовано визнав за ОСОБА_8 право власності на Ѕ частину грошових коштів на рахунках у банківських установах таких як ЧУ АКІБ «УкрСиббанк» Соснівське відділення №220 Державного ощадного банку України ЧФ ТОВ «Укрпромбанк», ЧФ АТ «Укрінбанк» оскільки рахунки в даних банківських установах були відкриті після 20.09.2005р. і являються спільним майном відповідно до вимог ст.74 СК України.
Інша Ѕ частина грошових коштів являється спадковим майном.
Наряду з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано розглянув позовні вимоги відносно квартири АДРЕСА_4.
Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як вбачається з відповіді КП «Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_4 не проводилась.
Крім цього як вбачається з матеріалів справи в даній квартирі проводили самовільні перепланування, які в установленому законом порядку не узаконені.
За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання квартири власністю подружжя, а також спадковим майном необхідно залишити без розгляду.
Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав за спадкодавцями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 право власності на спадкове майно оскільки відповідно до п.23 роз’яснень пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які приймали спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в установленому законом порядку звернулись в нотаріальну контору і тому питання про видачу свідоцтва про право відноситься до компетенції нотаріуса.
Враховуючи наявні по справі докази, колегія суддів вважає можливим рішення суду частково скасувати і постановити нове судове рішення, яким частково задовільнити як первинний так і зустрічний позов сторін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовільнити частково.
Рішення Соснівського районного суду від 4.12.2009р. скасувати частково.
Позовні вимоги ОСОБА_8 задовільнити частково.
Рішення суду в частині визнання позовних вимог ОСОБА_8 про встановлення факту проживання однією сім’єю між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 залишити без змін.
Визнати за ОСОБА_8 право власності на Ѕ частину грошових вкладів, що знаходяться в ПАТ «Родовід Банк» на рахунках №НОМЕР_6 – 4000 ЕUR, НОМЕР_7 - 403,42 ЕUR, НОМЕР_8 – 87433,16 грн., НОМЕР_10 14191,80 грн., НОМЕР_9 – 36728,90 грн. Дніпровській філії АТ «Укрінбанк» 26350295305001 – 67621,70 грн. – Соснівському відділенні №220 Ощадного банку України №91551024579 – 5540,20 грн.
В АКІБ «УкрСиббанк» №НОМЕР_13 – 14090,43 грн., № НОМЕР_14 – 2,82 грн.
В частині позовних вимог про визнання права власності на Ѕ частини підземного гаража АДРЕСА_14 та Ѕ частина автомобіля НОМЕР_4 відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовільнити частково.
Витребувати з володіння ОСОБА_8 автомобіль НОМЕР_2 та підземний гараж АДРЕСА_13
Зобов’язати ОСОБА_8 не чинити перешкод ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користуванні автомобілем НОМЕР_5.
Рішення в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_5 залишити без розгляду.
Рішення в частині визнання юридичного факту проживання однією сім’єю ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 і ОСОБА_6 85- грн.. за оплату державного мита та 120 грн. на оплату інформаційно-технічного забезпечення.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі 2-х місяців з моменту проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.Г. Бородійчук