Судове рішення #9572387

   

 

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ  

  Справа № 22ц–2398/2010                                              Головуючий по 1 інстанції


Категорія : 46 - Пальонний В.С.

Доповідач в апеляційній

інстанції    - Бородійчук В.Г.


                   

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

           2 червня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.

при секретарі Пономаренко Ю.І.


                                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 06 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа – орган опіки і піклування Черкаської райдержадміністрації про визначення місця проживання дитини та скасування рішення про стягнення аліментів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-

                               в с т а н о в и л а :  

 09 грудня 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дитини та скасування рішення про стягнення аліментів до ОСОБА_7, третя особа: орган опіки і піклування Черкаської райдержадміністрації, мотивуючи позов тим, що до серпня 2005 року перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу син проживав з відповідачкою, а він на підставі рішення Черкаського районного суду сплачував аліменти на його утримання, брав участь у його вихованні та додаткових витратах на утримання сина.

З травня 2009 року син став проживати з ним, проте він продовжує сплачувати аліменти на його утримання, які як йому стало відомо використовуються відповідачкою на утримання своєї сім’ї, оскільки вона проживає зі співмешканцем, дочкою та малолітньою онукою і при цьому ніхто з членів її сім’ї офіційно не працює.

Відповідачка не має належних умов для проживання сина, не в змозі його матеріально забезпечити.

На відміну від відповідачки він має стабільний заробіток, проживає в будинку свого батька в с. Мошни Черкаського району а також має кімнату в гуртожитку в м. Черкаси, тобто може створити всі необхідні умови для проживання сина, його всебічного розвитку і навчання.

Син ОСОБА_8, який досяг десятирічного віку, бажає проживати з ним.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив визначити місце проживання сина ОСОБА_9 з ним в с. Мошни Черкаського району, а також скасувати рішення Черкаського районного суду від 04 серпня 2005 року про стягнення з нього на користь відповідачки аліменти на утримання сина.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 06 квітня 2010 року  в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю ОСОБА_7.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави недоплачені ним при подачі позовної заяви витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в сумі 112 грн. 50 коп..

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 06 квітня 2010 року як незаконне та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга  підлягає до задоволення, а судове рішення до скасування з постановленням нового судового рішення із слідуючих підстав.

Декларація  прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р., як принципові положення  визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Статтею 150 СК України визначені головні напрямки щодо обов’язків батьків по вихованню та розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано  судом в 2005 році.  

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, який після розірвання шлюбу проживає з відповідачкою, а з травня 2009 року проживає з батьком.

Судом також встановлено, що позивач по справі працює, отримує стабільний заробіток, а відповідачка по справі не працює.

З наявних у справі актів обстеження житлових умов батьків вбачається, що як мати так і батько житлом забезпечені. Проте, умови проживання дитини в будинку матері ( а. с. 19 ) – є незадовільні, в будинку брудно.

В будинку батька ( а. с. 18 ) навпаки створені умови для проживання і виховання дитини.

Згідно висновку органу опіки і піклування Черкаської районної державної адміністрації вбачається, що в інтересах дитини вони вважають за доцільне визначити місце проживання дитини з батьком ( а. с. 13, 14 ).

Відповідно до ст. 160 СК місце проживання дитини, яка досягла 10 років визначається  за спільною згодою батьків та самої дитини.

Розглядаючи справу в суді апеляційної інстанції було встановлено, що дійсно малолітній ОСОБА_9 з травня 2009 року добровільно перейшов проживати до батька. Причиною вибору місця проживання ОСОБА_9 пояснив, що в сім’ї матері до нього негативне ставлення із боку співмешканця матері, який часто його ображав. Мати не приділяла йому належної материнської уваги, фактично не цікавиться його життям.

В противагу матері, батько турбується про сина, рахується з його інтересами, створює йому належні умови для всебічного розвитку.

В судовому засіданні малолітній ОСОБА_9 в категоричній формі заявляв, що не бажає проживати біля матері і своє майбутнє бачить тільки біля батька.

Колегія суддів також встановила, що за період проживання сина з батьком мати ні разу не тільки не зустрілась із сином, але навіть не намагалась цього зробити.

Як мати, відповідачка  за період проживання сина з батьком, ОСОБА_7 жодного разу не привітала сина із святами, не здійснила жодного подарунку, навіть на його день народження, враховуючи той факт, що весь цей період отримувала аліменти від ОСОБА_6 на утримання сина.

Колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_7 фактично усунулась від обов’язку по вихованню сина і не цікавиться його життям як в школі, так і за її межами.

Дані обставини не заперечувала і сама ОСОБА_7

Відповідно до ч. 2 ст. 169 СК під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків , особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини.

З урахуванням вимог ст. 161 СК колегія суддів дійшла висновку, що місцем проживання малолітнього ОСОБА_9 необхідно визначити проживання із батьком ОСОБА_6

До такого висновку колегія суддів дійшла, враховуючи інтереси дитини, а саме те, що малолітній ОСОБА_9 бажає проживати тільки з батьком, який належним чином турбується про нього, приділяє йому належну увагу, створює умови для всебічного розвитку.

Те, що малолітньому ОСОБА_9 створені належні умови , підтверджується як актами обстеження житлових умов, так і характеристиками із школи.

Наряду з цим колегія суддів вважає необґрунтованими доводи суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 зловживає алкоголем, а тому не може займатися вихованням дитини. Дані висновки спростовуються  матеріалами справи, а саме характеристикою з місця роботи ОСОБА_6, тим, що по роду своєї роботи зловживання алкоголем є несумісним.

Крім цього, в матеріалах справи є сертифікат від 10.02.2010 р. про проходження ОСОБА_6 профілактичного наркологічного огляду, з висновку якого вбачається, що протипоказань до роботи в органах МНС України не виявлено.

За таких обставин, судове рішення не може залишатися в силі, підлягає до скасування з постановленням нового судового рішення.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині скасування рішення Черкаського районного суду від 4.08.05 р. про стягнення аліментів  з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 необхідно залишити без розгляду, оскільки в матеріалах справи відсутні необхідні докази для розгляду даних позовних вимог, що не позбавляє позивача звернутись до суду з даними позовними вимогами.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

  в и р і ш и л а :  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_10 задовольнити частково.

Рішення Черкаського районного суду від 6 квітня 2010 року скасувати.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_10.

Позовні вимоги про скасування рішення Черкаського районного суду від 4.08.05 р. залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрати на ІТЗ в сумі 7,50 грн.

Рішення  може бути оскаржено до Верховного Суду України в 2-місячний строк.

   Головуючий           /підпис/

Судді                /підписи/

 З оригіналом згідно

Суддя                                                        В.Г. Бородійчук

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація