Справа № 22 - ц – 1223/2010р.                                                                                            Головуючий 1 інст. Шмадченко С.І.  

Категорія: право власності                                                                                                              Доповідач     Кіпенко І.С.    

РІШЕННЯ

іменем України

6 квітня 2010р.               Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:  

головуючого судді -  Шаповал Н.М.,        

суддів  -  Кіпенка І.С., Хребтова В.П.,  

при секретарі – Татаріновій  А.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Харківської міської ради, третя особа КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Харківської міської ради, третя особа КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації", зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Харківської міської ради, третя особа КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації", про скасування правової реєстрації на житловий будинок та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

  ВСТАНОВИЛА:  

18 лютого 2008р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, Харківської міської ради, 3-я особа КП „Харківське МБТІ", про визнання за нею в порядку спадкування права власності на житловий будинок літ. "Б-1" з прибудовами літ. "Б1-1", літ. "б", літ. "б1", літ. "б3", літню кухню літ."З", гаражі літ."И", літ. "К", які розташовані по АДРЕСА_3. Просила скасувати попередню правову реєстрацію на цей житловий будинок літ.Б-1 з прибудовами, які у КП "Харківське МБТІ" були зареєстровані за ОСОБА_2, що привело до порушення її прав на отримання спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_7

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що житловий будинок з прибудовами та надвірними будівлями по АДРЕСА_3 належав батькам її чоловіка ОСОБА_8, ОСОБА_9. Вона у вказаному будинку проживає з 1979року, з часу укладення шлюбу зі ОСОБА_7. У 1982 році батьки їм у житловому будинку виділили 2 кімнати і вони фактично розділилися, зробили прибудову, окремий вихід.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати ОСОБА_9 Після смерті батька і матері її чоловік ОСОБА_7 фактично вступив у володіння спадковим майном, був зареєстрований та проживав разом з нею у спадковому будинку. Вони здійснювали поточний ремонт у будинку, у 1995 році прибудували до будинку житлову прибудову.

29.03.2005р. її чоловік склав заповіт, яким все своє майно заповідав їй. ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік помер. Вона фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, проживає у спадковому будинку разом з дочкою. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 також є дітьми померлих батьків, фактично у спадковому будинку не проживали і не були прописані на момент смерті спадкодавця.

Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала в повному обсязі, пояснила, що вона є дочкою ОСОБА_10, яка являлася дочкою ОСОБА_8, ОСОБА_9 Після їх смерті мати спадщину не приймала, померла у 2004 році.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, подав до суду зустрічний позов у якому після уточнень просив визнати за ним право власності на 1/3 частину спірного житлового будинку з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, виділити йому в окреме користування приміщення на 1/3 частину житлового будинку літ.Б-1 з прибудовами літ.Б1-1,б,б1,б3., встановити порядок користування земельною ділянкою пропорційно до розміру 1/3 частки. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що спадщину після смерті батька прийняв фактично, а після смерті матері ОСОБА_9 він у 6-місячний строк подав заяву до 8-ї нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 визнала частково, позов ОСОБА_2 визнала в повному обсязі та просила задовольнити свій зустрічний позов, яким просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/3 частину спадкового житлового будинку з надвірними будівлями після смерті батьків, також просила виділити їй в окреме користування на 1/3 частку приміщень у спірному будинку, встановити порядок користування земельною ділянкою.

Справу розглянуто за відсутності відповідача ОСОБА_5 у відповідності до поданої ним заяви про розгляд справи за його відсутності (т.1 а.с.221), та представників Харківської міської ради та КП „Харківське МБТІ",  повідомлених про час і місце розгляду справи.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009р., позовні вимоги задоволено частково.  

Суд визнав право власності на самочинно побудований житловий будинок літ."Б-1" замість знесеного будинку літ."А-1", зареєстрованого за ОСОБА_8, а також визнав право власності на самочинні прибудови літ. "Б-1", літ."б", літ."б1", літ."б3", надвірні будівлі: літню кухню літ. "З", гаражі літ. "И", літ."К", розташованих по АДРЕСА_3 м. Харкова - за ОСОБА_1 Ѕ  частину; за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по ј частині. Зобов'язав КП "Харківське МБТІ" анулювати правову ,  реєстрацію на вказаний будинок з надвірними будівлями, який зареєстрований за ОСОБА_2 та зареєструвати житловий будинок літ. "Б-1" прибудови літ." Б-1", літ."б", літ."б1", літ."б3", надвірні будівлі: літню кухню літ. "З", гаражі літ. "И", літ." К" по АДРЕСА_3 м. Харкова за ОСОБА_1 Ѕ  частку; за ОСОБА_2    та ОСОБА_3 по ј частині. Суд відмовив ОСОБА_2    та ОСОБА_3 у задоволенні позову про визначення порядку користування житловим будинком з надвірними будівлями та земельною ділянкою.    

ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинами справи, просить рішення суду скасувати та постановити  нове рішення яким її позов задовольнити та відмовити в задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2    та ОСОБА_3.

Інші особи, які брали участь у справі рішення суду не оскаржили, ОСОБА_2 подав письмові  заперечення проти апеляційної скарги.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до суду апеляційної інстанції подали заяви про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності.

Харківська міська рада та КП «ХМБТІ» про час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином, але в судове засідання не з’явилися, про причини неявки не повідомили.  

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з підстав, передбачених п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Задовольняючи позови, суд першої інстанції виходив із того, що після смерті ОСОБА_8, ОСОБА_9 відкрилася спадщина на самочинно збудований будинок з прибудовами.

 Проте погодитись з таким висновком не можна, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за час шлюбу ОСОБА_8, ОСОБА_9 побудували житловий будинок літ. А-1 за адресою АДРЕСА_3, який був згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 04.04.1967 р. зареєстрований в КП ХМБТІ за ОСОБА_8 (т. 2, а. с. 42, 53). Після цього подружжя на місці житлового будинку літ. «А-1» самочинно побудували житловий будинок літ. «Б-1» з прибудовою літ. «б», літню кухню літ. «З», гараж літ. «И», надвірні будівлі літ. «Г», «Д», «Е».

 Наявні у справі документи, зокрема копія технічного паспорту на житловий будинок від 15.06.1995 р. (т.1, а. с. 24), копія технічного паспорту від 11.12.2007 р. (т. 1, а. с. 170), лист ХМБТІ від 03.03.2005 р. (т.2, а. с. 53) свідчать, що вищезазначені, а також всі інші будівлі на території спірного домоволодіння збудовані самовільно, без встановленого дозволу і без належно затвердженого проекту.

 Згідно ст.105 ЦК УРСР 1963р., якою врегульовано спірні правовідносини на час здійснення самочинного будівництва ОСОБА_8 і ОСОБА_9, громадянин який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту,  не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його.

 В абз. 1 п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 19 вересня 1975 року № 9 «Про практику застосування судами України статті 105 Цивільного кодексу України» роз’яснено,  що вирішуючи позови про право власності на самовільно споруджені жилі будинки або прибудови, в тому числі пов'язані з спадкуванням останніх, а також вимоги про поділ цих будівель між учасниками будівництва і визначення порядку користування приміщеннями в них, суди повинні враховувати, що щодо таких жилих будинків і прибудов не виникає прав і обов'язків власника ні в осіб, які їх спорудили, ні в осіб, які уклали щодо них угоди.

 В установленому ст. 105 ЦК УРСР порядку ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не вирішили питання про набуття права власності на здійснене ними самовільне будівництво.

 Тому у ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не виникло право власності на самочинно побудовані ними об’єкти: будівлі літ. «Б-1» з прибудовою літ. «б», літню кухню літ. «З», гараж літ. «И», надвірні будівлі літ. «Г», «Д», «Е» по АДРЕСА_3.

Відповідно таке право не може бути успадковане їх спадкоємцями до яких переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.  

Тому право власності на будівлі літ. «Б-1» з прибудовою літ. «б», літню кухню літ. «З», гараж літ. «И», надвірні будівлі літ. «Г», «Д», «Е» по АДРЕСА_3 ні за позивачем за первісним позовом, ні за позивачами за зустрічними позовами в порядку спадкування не може бути визнано.  

Стосовно будівель по АДРЕСА_3, позначених на технічному паспорті від 11.12.2007 р. (т. с. 1, а. с. 170) як літ. «Б'-1», літ. «б1», літ. «б3», літ. «К» судом було встановлено наступне.

В домоволодінні по АДРЕСА_3 проживали ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 і його дружина ОСОБА_1.

 ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько ОСОБА_8 помер (а. с. 43, т. 2).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_9 (т.1, а.с. 8).

З 05.02.1991 р. ОСОБА_7 була призначена пенсія по інвалідності 1-ї групи (т. с. 1, а. с. 11). ОСОБА_7 потребував постійного стороннього догляду (т. 1, а. с. 12).

Позивач ОСОБА_1 мешкає в АДРЕСА_3 з 1979 року, що підтверджується даними будинкової книги (т. с. 1, а. с. 18 – 23), даними реєстрації, показаннями свідків, які були допитані в судовому засіданні суду першої інстанції.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в АДРЕСА_3 з 1979р. постійно не мешкають, що підтверджується даними будинкової книги. Під час судового розгляду справи в суді як першої, так і апеляційної інстанції зазначені особи зазначали, що мешкають та зареєстровані за іншими адресами - АДРЕСА_1, 61170 і АДРЕСА_2, 61140 – відповідно. (т. с. 2, а. с. 91),

Надані ОСОБА_2 документи щодо оплати комунальних послуг та страхування нерухомого майна не свідчать про їх фактичне споживання та його проживання за вказаною адресою, а лише підтверджують внесення коштів та вчинення юридично значимих дій зі страхування майна, що не пов’язано із фактичним проживанням у спірному домоволодінні.

Як зазначає позивач та підтвердили свідки, які були допитані судом першої інстанції, на замовлення ОСОБА_1 без належного дозволу та проекту були побудовані будівля «Б'-1», літ. «б1», літ. «б3», в якій вона разом з чоловіком ОСОБА_7 мешкала до часу його смерті (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.). Також ними та для їх потреб було самовільно збудовано гараж літ. «К».

Зазначені будівлі були збудовані в 1982 і 1995 роках, що підтверджується даними ХМБТІ (т.1 а. с. 170).

На замовлення ОСОБА_1 було розроблено проекти та обладнано будівлі літ. «Б'-1», літ. «б1», літ. «б3» газопроводом (т.1 а. с. 97 – 99,), водопроводом та каналізацією.  

Таким чином, будівлі «Б'-1», літ. «б1», літ. «б3», літ. «К» використовувалися подружжям ОСОБА_1 і ОСОБА_7 (до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 р.), а після смерті чоловіка – ОСОБА_1

Судом встановлено, що будівлі літ. «Б'-1», літ. «б1», літ. «б3» є відокремленими від іншої частини будинку (літ. «Б-1, літ. «б»), мають окремий фундамент та вхід, обладнані газо-, водопроводом та каналізацією, дефектів та деформацій будівельних конструкцій не мають, мають задовільний технічний стан та придатні для проживання.

На а. с. 23 – 29, т. с. 1 наявний технічний висновок   ТОВ «ХАРКІВРЕКОНСТРУКЦІЯ».   

В технічних паспортах ХМБТІ вказані будівлі відокремлені від іншої частини будинку (літ. «Б-1, літ. «б») як окрема квартира.  

Будівлі літ. «Б'-1», літ. «б1», літ. «б3» придатні для проживання, є відокремленими від інших будівель по АДРЕСА_3 і можуть використовуватися самостійно, на час розгляду справи в них продовжує мешкати ОСОБА_1

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в спірному домоволодінні не мешкали та участі в будівництві вказаних об’єктів не брали.  

Таким чином, самочинне будівництво будівлі «Б'-1», літ. «б1», літ. «б3», літ. «К» по АДРЕСА_3 не порушує прав та інтересів відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 або інших спадкоємців.  

У зв’язку із вищезазначеним на час розгляду справи ОСОБА_1 має право на звернення до уповноважених органів з метою вирішення питання про збереження об’єктів самочинного будівництва, а саме будівель «Б'-1», літ. «б1», літ. «б3», літ. «К» по АДРЕСА_3.

Порядок вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом, затверджено рішенням XXII сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 23.06.2004 р. № 90/04.

Однак позивачка не зверталася до компетентних органів з метою вирішення питання про набуття прав на зазначені об’єкти самочинного будівництва по АДРЕСА_3.

На даний час вимога про визнання права власності на вказані об’єкти самочинного будівництва є передчасною. У випадку порушення її прав та інтересів компетентними органами після такого звернення, її вимога буде підлягати самостійному судовому захисту.  

В частині позовних вимог про скасування правової реєстрації на житловий будинок провадження у справі було закрито ухвалою суду, оскільки повноваження КП «ХМБТІ» щодо здійснення реєстрації права власності є його делегованою владною управлінською функцією, у зв’язку з чим спір щодо здійснення ним таких функцій підлягає вирішенню в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.  

Суд першої інстанції на порушення статей 214, 215 ЦПК України на вищезазначені обставини уваги не звернув, в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин, що призвело до порушення ним норм матеріального і процесуального права та у відповідності до п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3,4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :  

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2009року скасувати.  

В задоволенні позову ОСОБА_1 та в задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2, ОСОБА_3, - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

 Головуючий –

 Судді –

                                           Згідно зі ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.  

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 376 цього Кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.  

За ч. 2 ст. 376 ЦК особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.  

З урахуванням наведеного, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч. 1 ст. 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.  

Судами встановлено, що спірний будинок є самочинно збудованим.  

Суд першої інстанції на порушення статей 214, 215 ЦПК на цей факт і положення ч. 2 ст. 376 ЦК уваги не звернули, в достатньому обсязі не визначилися з характером спірних правовідносин та вирішували питання про визнання права власності в порядку спадкування на будинок, хоча він є самочинно збудованим і спадкодавець Ф. І. не набула права власності на зазначене нерухоме майно.