Справа № 22-ц-3618/2010 Головуючий 1-ї інстанції – Зеленькова Н.Г.
Категорія : діти війни Доповідач - Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.
суддів - Кірсанової Л.І., Трішкової І.Ю.,
при секретарі - Козир Л.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області на постанову Борівського районного суду Харківської області від 5 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області та просив зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату підвищення до пенсії, посилаючись на те, що він відноситься до категорії «Діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2006 року по 30 червня 2009 року.
Відповідач у своєму запереченні на позов посилався на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпаний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не відносяться.
Постановою Борівського районного суду Харківської області від 5 березня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Борівському районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року, за 2009 рік з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія, розглядаючи справу в порядку цивільного судочинства відповідно до положень Закону України 1691-VI від 18 лютого 2010 року, заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
По справі достовірно встановлено, що ОСОБА_1 народився у 1939 році і відповідно до вимог ст. 1 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набув статусу «Дитина війни». Отже, відповідно до положень вказаного Закону, пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Так, згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до ст.110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, але такі умови запроваджені не були.
Щодо підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою проведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 «Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Вимогами ч. 2 ст.152 Конституції України передбачається, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року позивач не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.
З 1 січня по 22 травня 2008 року підвищення до пенсії позивачу нараховувалось та сплачені на підставі п.41 розділ 2 Закону України № 107-VI від 28.12.2007р., а з 22 травня по 31 грудня 2008 року на підставі Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Суд також прийшов до вірного висновку стосовно задоволення вимоги про зобов’язання відповідача нараховувати та здійснювати доплату до пенсії позивачу за 2009 рік, оскільки дія положень ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ніякими законодавчими актами, в тому числі Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рік” не зупинялася та не обмежувалася.
Також, суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленим ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач в 2006 році та до 09.07.2007 року, а також з 1.01.2008 року по 22.05.2008 року не мав права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, і бездіяльність УПФУ є протиправною.
Судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального закону.
Згідно до ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області, висновків суду не спростовують.
Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області відхилити.
Постанову Борівського районного суду Харківської області від 5 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в 2-місячний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :