Справа № 22-ц-3435 Головуючий 1 інст. – Карімов І.В.
Категорія: сімейні Доповідач – Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року Судова колегія палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді Пилипчук Н.П.,
суддів Кірсанової Л.І., Трішкової І.Ю.,
при секретарі Козир Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 5 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, який згодом уточнив, та просив стягнути на його користь зі своєї колишньої дружини ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 200 грн. щомісяця, посилаючись на відсутність надання матеріальної допомоги дитині з боку відповідачки.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідачка проти позову заперечувала, вказавши, що ОСОБА_2 самовільно забрав до себе дитину. Матеріальної допомоги вона не надавала у зв’язку з утворенням нової сім’ї, народженням дитини, а також тим, що вона не працює.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 5 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені .Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 200 грн. щомісячно починаючи, з 2.09.2009 р. і до повноліття дитини. Також стягнуто з відповідача судові витрати на користь держави.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в який просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком ОСОБА_2 та знаходиться на його утриманні. Мати – ОСОБА_1 не надає колишньому чоловіку будь-якої допомоги на утримання сина, проти цього факту вона не заперечувала і в судовому засіданні. Зазначені обставини дають підстави для покладення на відповідачку обов’язку щодо утримання сина шляхом стягнення з неї аліментів.
До таких висновків суд першої інстанції прийшов з на підставі зібраних по справі доказів. яким дана належна оцінка в сукупності з усіма обставинами справи.
Не можуть бути взяти до уваги доводи ОСОБА_1, викладені нею в апеляційній скарзі, які стосуються того, що вона позбавлена можливості спілкуватися з дитиною, а тому не може надавати їй допомогу.
Як вбачається з пояснень сторін та з тексту апеляційної скарги, ОСОБА_1 подано до суду позов щодо визначення місця проживання дитини. На даний час судом справа не розглянута. Висновки рішення суду доводами відповідачки не спростовуються.
Судова колегія зазначає, що у випадку постановлення судом рішення про визначення місця проживання дитини з ОСОБА_1 зазначені обставини можуть виступати в якості підстав для перегляду судового рішення по вказаній цивільній справі у зв’язку з нововиявленими обставинами, проте не можуть бути причинами для скасування зазначеного рішення в апеляційному порядку.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, щодо відсутності у позивача доходів на утримання дитини, не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов’язку утримувати сина, оскільки діючим законодавством такі обставини не передбачені.
Вірно судом вирішено і питання про встановлення розміру аліментів, що підлягають стягненню, у твердій грошовій сумі з огляду на положення ст. 184 СК України у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу, не працює.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд дійшов до вірного висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_4 та необхідність захисту права малолітньої дитини на утримання шляхом стягнення з відповідачки ОСОБА_1 аліментів на утримання сина.
Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 5 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в 2-місячний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді