Ухвала

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 332/3136/20

провадження № 61-12275ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрикант» на постанову Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрикант» про захист авторського права та виплату компенсації,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрикант» (далі - ТОВ «Фабрикант») про захист авторського права та виплату компенсації.

В обґрунтування позову зазначала, що з 1967 року ОСОБА_2 належали авторські права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір від 17 квітня 2012 року № НОМЕР_1 . Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 11 грудня 2013 року, вона є спадкоємицею майнових авторських прав ОСОБА_2 на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Нею було встановлені факти порушення майнових авторських прав на твір з боку ТОВ «Фабрикант», шляхом виготовлення контрафактних примірників твору, їх рекламуванню та продажу. Так, 27 січня 2014 року відповідачем зареєстровано патент № НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_2». Постановою апеляційного суду Запорізької області було стягнуто з ТОВ «Фабрикант» компенсацію за період з 11 грудня 2013 року по 27 січня 2014 року. Після набрання законної сили рішення відповідач продовжив порушувати майнові авторські права на твір. Так, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року визнано недійсним патент на промисловий зразок № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_2», зареєстрований 27 січня 2014 року, зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним патенту на промисловий зразок. З 27 січня 2014 року по 18 лютого 2018 року відповідач незаконно використовував твір «ІНФОРМАЦІЯ_3» у своїй господарській діяльності, шляхом реєстрації патенту на промисловий зразок № НОМЕР_2, у якому відтворено твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 », виготовлення контрафактних примірників твору ІНФОРМАЦІЯ_1, їх подальшого рекламування та продажу, чим порушувало майнові авторські права, тому просить стягнути з відповідача на свою користь компенсацію у розмірі 20 мінімальних прожиткових мінімумів за відтворення твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у патенті на промисловий зразок № НОМЕР_2; стягнути компенсацію у розмірі 20 мінімальних прожиткових мінімумів за відтворення твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; стягнути компенсацію у розмірі 20 мінімальних прожиткових мінімумів за публічний показ (рекламування) твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 », втому числі в мережі Інтернет; стягнути компенсацію у розмірі 20 мінімальних прожиткових мінімумів за розповсюдження (продаж) контрафактних примірників твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено. Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ТОВ «Фабрикант» на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 20 мінімальних прожиткових мінімумів, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 42 040,00 грн за відтворення твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» у патенті на промисловий зразок № НОМЕР_2. Стягнуто з ТОВ «Фабрикант» на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 20 мінімальних прожиткових мінімумів, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 42 040,00 грн за відтворення твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» у ІНФОРМАЦІЯ_2. Стягнуто з ТОВ «Фабрикант» на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 20 мінімальних прожиткових мінімумів, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 42 040,00 грн за публічний показ (рекламування) твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» в тому числі в мережі Інтернет. Стягнуто з ТОВ «Фабрикант» на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 20 мінімальних прожиткових мінімумів, яка на дату звернення із позовною заявою дорівнює 42 040,00 грн за розповсюдження (продаж) контрафактних примірників твору «ІНФОРМАЦІЯ_1». Стягнуто з ТОВ «Фабрикант» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції: 4 203,00 грн компенсацію витрат на сплату судового збору та 7 700,00 грн компенсацію витрат на правову допомогу.

У липні 2021 року ТОВ «Фабрикант» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року.

Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових сум визначається сумою, яка стягується.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 168 160,00 грн ((2102,00 грн х 20) х 4), яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, яким, за загальним правилом, виключається можливість перегляду ухвалених у ній судових рішень судом касаційної інстанції.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню,касаційна скарга не містить.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»).

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрикант» на постанову Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрикант» про захист авторського права та виплату компенсації відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик