Справа № 22-ц-3196 Головуючий 1 інст. – Нев’ядомський Д.В.
Категорія: забезпечення позову Доповідач – Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 року Судова колегія палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді Пилипчук Н.П.,
суддів Кірсанової Л.І., Трішкової І.Ю.,
при секретарі Козир Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу судді Дергачівського районного суду Харківської області від 28 серпня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Русько-Лозівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, третя особа – ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій посадових осіб та встановлення права користування земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, вказавши, що рішенням 23 сесії 5-го скликання Русько-Лозівської селищної ради Дергачівського району Харківської області йому було надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1. Позивачем отриманий висновок архітектора Дергачівського району про можливість розміщення будинку, господарських будівель та споруд за зазначеною адресою. Вказані документи разом з заявою були здані до селищної ради для розгляду заяви на сесії, проте вказане питання не вирішується протягом тривалого часу. Просив зобов’язати селищного голову розглянути заяву ОСОБА_3 про передачу йому у приватну власність вказаної земельної ділянки.
В порядку забезпечення позову ОСОБА_3 просив накласти заборону на виділ спірної земельної ділянки до розгляду справи по суті.
Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 28 серпня 2009 року в порядку забезпечення позову накладено заборону на виділення спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.
Не погодившись з зазначено ухвалою судді, ОСОБА_2 – представник ОСОБА_1, який в ході розгляду справи був залучений до участі в її розгляді в якості третьої особи, подав на ухвалу судді апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали про забезпечення позову та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання позивача. В обґрунтування скарги наведено, що у ОСОБА_3 відсутнє право користування земельною ділянкою, що позбавляє його можливості захищати таке право. Крім того, зазначена земельна ділянка виділена ОСОБА_1 у пожиттєве користування рішенням Русько-Лозівської сільради № 287 від 12.10.1993 р. та у нього не вилучалася.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, пояснення осіб, що з’явилися до судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суддя районного суду виходив з того, що незабезпечення позову дає можливість відповідачеві (селищній раді( переоформити право користування вказаною земельною ділянкою та виділити її іншій особі.
Проте, з таким висновком судді погодитися не можна.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позовними вимогами.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до селищної ради про зобов’язання вчинити певні дії – розглянути його заяву про виділення земельної ділянки.
На час постановлення ухвали, що оскаржується, інших позовних вимог ОСОБА_3 не заявляв.
Судова колегія не може погодитися з висновком суду, оскільки предмет позовних вимог, заявлених на час вжиття заходів забезпечення позову, ніяким чином не стосується безпосереднього виділу спірної земельної ділянки. Крім того, позивачем не зазначено, яким саме чином на вказаний час порушуються його права стосовно користування спірною ділянкою.
Крім того, судова колегія враховує наявність в матеріалах справи рішення № 287 Русько-Лозівської селищної ради від 12.10.1993 р., яким зазначена земельна ділянка виділена у пожиттєве володіння громадянину ОСОБА_1 Даних щодо припинення у ОСОБА_1 права на зазначену ділянку матеріали справи не містять.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що ухвала судді про забезпечення позову не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, як такої, що не ґрунтується на матеріалах справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ст. 312, ст .ст. 313-315, 317-319 ЦПК України, судова колегія, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити .
Ухвалу судді Дергачівського районного суду Харківської області від 28 серпня 2009 року скасувати.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: