КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи № 357/7994/18 Головуючий у суді першої інстанції: Дубановська І.Д.

Номер провадження: 22-ц/824/944/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Коцюрби О.П.

суддів: Музичко С.Г., Слюсар Т.А.,

при секретарі Перебитюку А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2019 року та на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

В Білоцерківський міськрайонний суд Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» (далі - ТОВ Агрофірма «Матюші», позивач) з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни (далі - ТДВ «Шамраївський цукровий завод», відповідачі) про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначило, що 06 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» уклало з ОСОБА_1 договір оренди № б/н належної йому земельної ділянки. Договір оренди був укладений строком на десять років та у встановленому законом порядку зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області на підставі рішення від 07 квітня 2015 року за індексним номером 20570478.

Наприкінці березня 2018 року позивачу з відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 02 березня 2018 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», договір оренди, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку, площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061, а державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. розпочав 02 березня 2018 року державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» «Шамраївський цукровий завод» і 15 березня 2018 року прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за Товариством з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" за індексним номером 40138629.

Позивач зазначав, що на дату укладення оспорюваного договору оренди землі від 02 березня 2018 року договір оренди землі, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_1 від 06 серпня 2014 року, був дійсним та право оренди Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на вказану земельну ділянку було зареєстроване в державному реєстрі. Вказаний договір оренди землі сторонами не оспорювався в судовому порядку, не був припиненим або розірваний з підстав, визначених статтею 31 Закону України «Про оренду землі» або на підставах, встановлених договором, а відтак, укладення орендодавцем ОСОБА_1 договору оренди землі з іншим орендарем без попереднього припинення або розірвання договору оренди землі з дійсним орендарем земельної ділянки, вчинено з порушенням норм чинного законодавства.

Позовні вимоги до державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни щодо скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно позивач обґрунтовував тим, що державний реєстратор Олійник Оксана Петрівна під час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку у порушення норм частини третьої статті 10, абзацу першого частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV) залишила поза увагою існуючі суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», що є підставою відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV для відмови у проведенні реєстраційний дій, та безпідставно прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», до того ж, з порушенням строку проведення реєстраційних дій, встановленого абзацом першим частини першої статті 19 Закону № 1952-IV.

Посилаючись на те, що внаслідок передачі земельної ділянки в оренду іншому орендарю відбулось незаконне позбавлення прав на використання земельної ділянки орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», позивач просив з метою відновлення прав на земельну ділянку: визнати недійсним оспорюваний договір оренди № б/н від 02 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061; скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 40138629 від 15 березня 2018 року 21:36:14. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» понесені ним судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2019 року в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відмовлено.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року задоволено заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» - Кузьменка Євгенія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», код ЄРДПОУ - 03755348, що знаходиться за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, с. Матюші, Білоцерківський район, інд. 09151 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», код ЄРДПОУ - 13737989, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, буд. 27, с. Руда, Сквирський район, інд. 09039 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», код ЄРДПОУ - 03755348, що знаходиться за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, с. Матюші, Білоцерківський район, інд. 09151 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції від 22 листопада 2019 року та додатковим рішенням від 17 грудня 2019 року, представник позивача подав апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції від 22 листопада 2019 року та додаткове рішення від 17 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на користь ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем, що пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанцій покласти на відповідачів.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у позові Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», обмежився формальною констатацією факту наявності наказу Міністерства юстиції України № 729/5 від 15 березня 2018 року про скасування рішень про державну реєстрацію права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», наголосивши на тому, що договір оренди землі набуває чинності виключно з дати його державної реєстрації та не вважав за необхідним надати правову оцінку фактичним обставинам справи в їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції безпідставно ототожнив поняття «припинення дії договору оренди» та «внесення до державного реєстру запису про припинення іншого речового права - права оренди» та залишив поза увагою допущені державним реєстратором порушення вимог закону у сфері державної реєстрації, який своїми діями зумовила існування подвійної реєстрації права оренди на одну і ту саму земельну ділянку за різними особами.

Помилковим вважає висновок суду першої інстанції про те, що державна реєстрація права оренди Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на земельну ділянку, яка була скасована на підставі наказу Міністерства юстиції України № 729/5 від 15 березня 2018 року, не створює юридичних наслідків та не свідчить, що договір оренди, укладений з ОСОБА_1 06 серпня 2014 року набув чинності, з тих підстав, що правовий аналіз статті 6 Закону України «Про оренду землі», статті 125 ЗК України вказує на те, що станом на дату укладення договору оренди з позивачем державній реєстрації підлягало саме право оренди на земельну ділянку, а не договір оренди, як зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції.

Не врахована судом першої інстанції і правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 917/410/18, про те, що державна реєстрація це не підстава набуття права оренди земельної ділянки, а засвідчення державою вже набутого права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, при цьому, факт реєстрації права оренди земельної ділянки є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права оренди, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права оренди, оскільки такої підстави закон не передбачає. Оскільки реєстрація є похідною дією від виникнення права оренди земельної ділянки, то відсутність реєстрації при поновленні договору оренди не припиняє набуття такого права в цілому.

Тоді як обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, що залишились без з`ясування судом першої інстанції, свідчать про те, що на дату підписання оспорюваного правочину від 02 березня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», був чинним договір оренди землі, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_1 від 06 серпня 2014 року, і такий договір залишається чинним на сьогоднішній день, оскільки підстави для його припинення відсутні, договір ніким у судовому порядку неоспорений та не визнаний судом недійсним, строк дії договору не закінчився. А відтак, наявність чинного договору оренди від 06 серпня 2014 року та запису про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрофірми «Матюші» виключало можливість укладення іншого, у даному випадку оспорюваного договору оренди, з проведенням державної реєстрації прав на цю саму земельну ділянку.

При цьому, скасування Міністерством юстиції України державної реєстрації права оренди Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Матюші» на земельну ділянку з технічних причин не може вказувати на те, що така державна реєстрація скасовується з моменту внесення до державного реєстру запису про право оренди Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Матюші» на земельну ділянку, адже підстава вчинення реєстраційних дій - договір оренди від 06 серпня 2014 року не втратила чинність. Позивач не був позбавлений права повторно звернутися до державного реєстратора для виправлення технічних недоліків, допущених при проведенні реєстраційних дій та зареєструвати своє право оренди з урахуванням зауважень, наведених у висновку комісії Міністерством юстиції України.

Не досліджені судом першої інстанції обставини, які мають значення для справи, та на які позивач звертав увагу суду під час судового розгляду справи, про те, що у комісії Міністерства юстиції України відсутні повноваження розглядати скарги на дії державних реєстраторів, вчинені у період до 01 січня 2016 року, що підтверджується висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 826/4906/17.

Помилкові висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину, а також невірне застосування норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» призвело до помилкового висновку і в частині вимог щодо скасування оскарженого рішення державного реєстратора Олійник Оксани Петрівни, без надання правової оцінки доводам позивача про те, що вказана вимога не носить виключно похідного характеру від заявленої вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину оренди, а пов`язана з допущеними державним реєстратором порушеннями чинного законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме дії державного реєстратора призвели до виникнення ситуації з подвійною реєстрацією права оренди на одну і ту саму земельну ділянку за різними орендарями.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію про те, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, і що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію прав оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше (постанови ВС України від 29 вересня 2015 року у справі № 802/37191, від 30 березня 2016 року у справі № 21-1434а15, від 15 листопада 2016 року у справі № 825/1287/15-а).

Таким чином, визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за іншою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення цією особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 815/2072/17.

За доводами апеляційної скарги позивача, суд першої інстанції не врахував зазначених обставин та всупереч вимог частини 3 статті 10 абзацу першого частини 9 статті 18, частини 1 статті 19, пункту 5 частини 1 статті 24, частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийняв незаконне та необґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора Олійник Оксани Петрівни.

Просив також врахувати, що фактичні обставини справи, які були встановлені судом першої інстанції, прямо вказують на наявність у відповідача ОСОБА_1 протиправного наміру уникнути виконання зобов`язань за договором оренди від 06 серпня 2014 року, що є недопустимою поведінкою сторони у договірних зобов`язаннях та свідчить про порушення принципу добросовісності.

Разом з тим, суд першої інстанції жодним чином не відреагував на вимогу позивача про застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до спірних правовідносин, не відобразив ці вимоги в оскаржуваному судовому рішенні та, всупереч приписам статей 263, 265 ЦПК України, не навів мотивів, з яких були відхилені відповідні доводи позивача.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги щодо ухваленого додаткового рішення представник позивача зазначив про те, що суд першої інстанції, всупереч положень статей 137, 141 ЦПК України, безпідставно та неправомірно поклав на позивача обов`язок по сплаті на користь відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу. Заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу вважає штучно завищеними, неспівмірними із складністю справи та виконаних робіт / наданих послуг; часом, витраченим на виконання відповідних робіт / надання послуг; обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

У визначений ухвалою суду строк, відповідачі не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційні скарги. Відсутність відзиву на апеляційні скарги не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 ЦПК України).

У судовому засіданні представник позивача Тетеря С.І. повністю підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити.

Відповідачі - ОСОБА_1 , Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксана Петрівна в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог статтей 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.15-16 том 1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_1 06 серпня 2014 року укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець ОСОБА_1 передав, а орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на 10 років (а.с.7-9, 10-14 том 1).

Згідно з пунктом 37 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журовим Олександром Володимировичем 07 квітня 2015 року прийнято рішення про державну реєстрацію речового права (індексний номер 20570478) - права оренди на земельну ділянку, площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061 за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», що виникло в останнього на підставі договору оренди від 06 серпня 2014 року (а.с. 17 том 1 витяг з державного реєстру речових прав).

Долучені до матеріалів справи письмові докази свідчать про те, що 27 лютого 2018 року орендодавці земельних ділянок, у тому числі, відповідач ОСОБА_1 звернулись до Міністерства юстиції України з колективною скаргою на рішення державних реєстраторів, якими здійснено державну реєстрацію права оренди, належних їм на праві власності земельних ділянок, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», в якій просили провести перевірку правомірності оскаржуваних рішень державних реєстраторів та скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав (а.с. 196-205 том 1).

За результатом розгляду колективної скарги комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийняла рішення, що оформлено відповідним висновком від 07 березня 2018 року, про часткове задоволення колективної скарги та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, від 07 квітня 2015 року № 20570478, за яким було проведено державну реєстрацію речового права - права оренди, що виникло у Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на підставі укладено з ОСОБА_1 договору оренди від 06 серпня 2014 року (а.с. 206-213 том 1).

Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації виявлено, що суб`єкти оскарження при прийнятті оскаржуваних рішень та розгляді відповідних заяв не встановили належним чином відповідності доданих до заяв договорів оренди землі законодавству, не зупинили розгляд поданих заяв, оскільки до заяв не додано невід`ємних частин договору, зокрема, плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акта приймання-передачі об`єкта оренди (стосується договорів, які укладені до 05 квітня 2015 року), а також до заяв не додано статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» (де, зокрема, визначено повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші»).

На підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, Міністерством юстиції України прийнято рішення у формі наказу № 729/5 від 15 березня 2018 року про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, рішення державного реєстратора від 07 квітня 2015 року № 20570478 та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування записів про інше речове право (право оренди), внесеного на підставі цього рішення (а.с. 173 том 1).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за параметрами запиту земельна ділянка, площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061, власник ОСОБА_1 підтверджується скасування державної реєстрації іншого речового права за індексним номером 20570478, що проведена Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України 15 березня 2018 року, індексний номер рішення 40138232 (а.с. 20-22 том 1).

Судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується, що у період розгляду колективної скарги 02 березня 2018 року між відповідачами ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передав Товариству з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» у строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061, розташовану у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 84-85 том 1).

Договір оренди укладений строком на сім років і 15 березня 2018 року о 21:36:14 годині державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксана Петрівна прийняла рішення про державну реєстрації права оренди на земельну ділянку, площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061 за Товариством з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" за індексним номером 40138629 року (а.с. 20 том 1 інформація з Державного реєстру речових прав, а.с. 111 том 2 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень).

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» щодо визнання недійсним договору оренди від 02 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що на момент здійснення державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061 за Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державна реєстрація права оренди цієї ж ділянки за позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» була скасована, що у свою чергу свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваним договором оренди як на момент реєстрації зазначеного договору, так і на момент пред`явлення позову.

Додаткове судове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» витрат на професійну правничу допомогу на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» у розмірі 60 000 грн., на користь ОСОБА_1 у розмірі 10 000 грн. мотивоване тим, що відповідачами підтверджено належними чином надання адвокатом Кузьменком Є.А. професійної правничої допомоги у суді першої інстанції на вказану суму.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам матеріального та процесуального права, з наступних підстав.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту, потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Процедура укладення, вимоги до змісту і форми та порядок припинення договору оренди землі визначені ЗК України та спеціальним законом - Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до статей 1, 13 Закону України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом статті 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з частиною четвертою статті 3 цього Закону будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Правовий аналіз статей 210, 638 ЦК України у взаємозв`язку зі статями 125, 126 ЗК України та статтею 6 Закону України «Про оренду землі» дають підстави для висновку, що договір оренди землі є вчиненим з дня проведення державної реєстрації.

Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду України, наведеними у постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16.

З урахуванням наведеного, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, які були досліджені в судовому засіданні, свідчать про те, що 06 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» та власником земельної ділянки площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 укладено договір оренди землі.

Відповідно до пункту 37 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

Речове право - права оренди на земельну ділянку, площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061 за Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журовим Олександром Володимировичем від 07 квітня 2015 року (індексний номер 20570478).

Разом з тим, досліджені судом під час судового розгляду справи письмові докази у справі вказують на те, що на підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерством юстиції України прийнято рішення у формі наказу № 729/5 від 15 березня 2018 року про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журова Олександра Володимировича від 07 квітня 2015 року № 20570478 як таке, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Вказаний наказ № 729/5 від 15 березня 2018 року у встановленому законом порядку не скасований та є чинним.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за параметрами запиту земельна ділянка, площею 1,0557 га. з кадастровим номером 3220483500:03:001:0061, власник ОСОБА_1 підтверджується скасування державної реєстрації іншого речового права за індексним номером 20570478 від 07 квітня 2015 року, що проведена Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України

Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до реєстру 15 березня 2018 року, індексний номер рішення 40138232.

Встановивши вказані обставини, керуючись наведеними нормами права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з урахуванням встановлених у справі обставин на підставі належним чином оцінених доказів, які вказують на те, що державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15 березня 2018 року, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», оскільки на момент початку перебігу строку дії укладеного 02 березня 2018 року договору оренди землі між відповідачами ОСОБА_1 та Товариством з додатковоб відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», відлік якого обраховується з 15 березня 2018 року - часу здійснення на підставі вказаного договору державної реєстрації речового права за Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказаний об`єкт нерухомого майна у нього вже були відсутні. Тобто, укладення оскарженого договору оренди не стало перешкодою для позивача у реалізації права користування тією самою земельною ділянкою, що виключає наявність підстав для визнання договору оренди землі, укладеного між відповідачами недійсним.

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у пунктах 47, 48 постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 (провадження № 14-430 цс19).

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19), від 30 липня 2020 року у справі № 357/7734/18 (провадження № 61-19170св19) від 08 квітня 2021 року у справі № 357/7886/18 (провадження № 61-14414св20) правовідносини у яких є аналогічними зі справою, яка переглядається.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо незаконності рішення державного реєстратора не лише із підстав недійсності оспорюваного договору оренди, але й з підстав порушення державним реєстратором норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час вчинення відповідних реєстраційних дій, не можуть бути прийняті колегією суддів апеляційної інстанції до уваги, оскільки з урахуванням змісту і характеру відносин між учасниками справи, а також за встановлених у цій справі конкретних обставин такі доводи правового значення не мають.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 917/410/18 (про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі), є необґрунтованим з огляду на те, що у цій справі інший предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також інше матеріально-правове регулювання спірних відносин, ніж у справі, яка є предметом перегляду.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що у Міністерстві Юстиції України відсутні повноваження розглядати скарги на дії державних реєстраторів, вчинені у період до 01 січня 2016 року, що підтверджується висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 826/4906/17, а також порушення Міністерством Юстиції України норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного суду відхиляє, оскільки на момент розгляду справи наказ Міністерства Юстиції України від 15 березня 2018 року № 729/5 про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, є чиним, не зміненим, не скасованим та не визнаний недійсним. Правомірність прийняття зазначеного наказу не є предметом цієї справи.

Аргумент апеляційної скарги про те, що поведінка відповідача ОСОБА_1 суперечить його попередній поведінці, є недобросовісною і це є підставою для визнання недійсним оспорюваного договору, колегія суддів апеляційного суду відхиляє з таких підстав.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) є засобом для недопущення недійсності оспорюваного правочину всупереч принципу добросовісності, а не підставою для визнання його недійсним.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування судового рішень по суті вирішених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на додаткове судове рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Вирішуючи заяву представника відповідачів ОСОБА_3 про ухвалення у справі додаткового рішення, судом встановлено, що між відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» та Адвокатським об`єднанням «Кузьменко, Діденко та партнери» 18 жовтня 2018 року та 26 листопада 2018 року укладено договір про надання правової допомоги № 16/08-К (а.с. 86 том 1, а.с 148 том 2).

За умовами укладеного договору, Адвокатське об`єднання «Кузьменко, Діденко та партнери» бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та умовах, передбачених цим договором, а Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» зобов`язується оплатити вартість послуг в сумі та порядку визначеній додатком до даного договору.

Відповідно до узгоджених сторонами доручень, Адвокатське об`єднання «Кузьменко, Діденко та партнери» консультує, здійснює захист та представляє інтереси клієнта Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» зокрема, у судових органах України, з усіма правами, які надані законом клієнту, у тому числі, з правом подання заяви, скарги, позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги, визнання позову, відмови від позову, укладання мирової угоди, підписання всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи в судах, тощо - підпункт 1.3. пункту 1 договору. Адвокатське об`єднання «Кузьменко, Діденко та партнери» самостійно визначає адвоката який буде безпосередньо надавати адвокатські послуги за цим договором згідно ордеру - підпункт 2.4. пункту 2 договору.

Між відповідачем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Кузьменко, Діденко та партнери» 20 грудня 2018 року укладено договір про надання правової допомоги № 43/18/12 (а.с. 91 том 1).

На узгоджених сторонами доручень, Адвокатське об`єднання «Кузьменко, Діденко та партнери» представляє інтереси клієнта в усіх судах України, з усіма правами, які надані законом клієнту, у тому числі, з правом подання заяви, скарги, позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги, визнання позову, відмови від позову, укладання мирової угоди, підписання всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи в судах, тощо - підпункт 1.3. пункту 1 договору.

Умовами договору № 43/18/12 від 20 грудня 2018 року передбачено, що за виконання послуг клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню «Кузьменко, Діденко та партнери» кошти в сумі, визначеній додатком до даного договору. Послуги вважаються наданими з моменту підписання сторонами акту про надання адвокатських послуг - пункт 3 договору.

Адвокатське об`єднання «Кузьменко, Діденко та партнери» самостійно визначає адвоката який буде безпосередньо надавати адвокатські послуги за цим договором згідно ордеру - підпункт 2.4. пункту 2 договору.

На підтвердження повноважень адвоката Кузьменка Євгенія Анатолійовича на ведення справи у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» та ОСОБА_1 надано копію ордера серія КС № 471245 від 30 січня 2019 року, копію ордера серія КС № 471178 від 20 грудня 2018 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 165, 166, 167 том1).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі, сторона зробила про це відповідну заяву - частина 8 статті 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що 26 листопада 2019 року представником відповідачів - адвокатом Кузьменком Євгенієм Анатолійовичем до суду першої інстанції подана заява про винесення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій останній просив стягнути з позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн., на користь відповідача ОСОБА_1 у розмірі 10 000 грн. (а.с. 144, 155 том 2).

До заяви долучено додаткову угоду № 23 від 10 січня 2019 року до договорів про надання правничої допомоги, укладених між Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» та Адвокатським об`єднанням «Кузьменко, Діденко та партнери», в якій сторони конкретизували доручення щодо надання правової допомоги, а саме у справі № 357/7994/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Зазначеною додатковою угодою № 23 сторони визначили, що за надання правової допомоги клієнт зобов`язується оплатити адвокатському об`єднанню винагороду у розмірі, яка розраховується із розрахунку 3 000,00 грн. за одну годину роботи (а.с. 147 том 2).

У складеному акті прийому-передачі виконаних послуг від 22 листопада 2019 року, що підписаний між Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» та Адвокатським об`єднанням «Кузьменко, Діденко та партнери», зафіксовано, що відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього, клієнту було надано послуги у повному об`ємі, а саме: ознайомлення та аналіз матеріалів судової справи № 357/7994/18, розробка правової позиції та плану дій щодо захисту прав та законних інтересів клієнта, підготовка та подання відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань, вчинення інших дій, необхідних для надання клієнту правової допомоги, у межах повноважень, визначених договором. Претензій по наданню послуг Адвокатським об`єднанням від клієнта немає. Загальна вартість послуг складає 60 000,00 грн. (а.с. 146 том 2).

На підставі укладеної додаткової угоди від 10 січня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Кузьменко, Діденко та партнери» сторони дійшли згоди, що за виконання послуг клієнт зобов`язується оплатити за надання правничої допомоги, яка включає: усні та письмові консультації, складання скарг, претензій, клопотань, адвокатських запитів та інших письмових документів, участь у переговорах в інтересах клієнта, кошти у розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 153 том 2).

На підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості, представником відповідачів надано детальний опис робіт/послуг із зазначенням витраченого часу, що підписаний між Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» та Адвокатським об`єднанням «Кузьменко, Діденко та партнери» (а.с. 145 том 2).

Оплата Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» наданих Адвокатським об`єднанням «Кузьменко, Діденко та партнери» послуг в суді першої інстанції на загальну суму 60 000,00 грн. за призначенням платежу «за надання правової допомоги згідно з договором від 18 жовтня 2018 року» підтверджується платіжними дорученнями № 2010 від 07 червня 2019 року, № 2011 від 07 червня 2019 року (а.с. 150, 151 том 2).

Актом від 22 листопада 2019 року, що підписаний між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Кузьменко, Діденко та партнери», підтверджується надання адвокатським об`єднанням послуг клієнту у повному об`ємі без претензій зі сторони ОСОБА_1 , на загальну суму 10 000,00 грн. (а.с. 154 том 2).

Від позивача не надходило до суду першої інстанції письмових заперечень чи клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Кузьменка Євгенія Анатолійовича.

Ухвалюючи додаткове судове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» витрат на професійну правничу допомогу на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» у розмірі 60 000 грн., на користь ОСОБА_1 у розмірі 10 000 грн., суд першої інстанції правильно застосував положення статей 133, 137 та 141 ЦПК України, а саме: врахував пункт 1 частини другої статті 137 та частину восьму статті 141 ЦПК України, те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачами - Товариством з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» та ОСОБА_1 підтверджено належним чином надання адвокатом Кузьменком Євгенієм Анатолійовичем професійної правничої допомоги у суді першої інстанції на вказану суму.

Витрати на професійну правничу допомогу на цю суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом Кузьменко Євгенієм Анатолійовичем обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, підстав для зменшення розміру суми цих витрат у суду апеляційної інстанції немає.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне залишити апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. При ухваленні додаткового судового рішення як складової основи судового рішення судом першої інстанції порушення норм процесуального права не допущено. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Оскільки оскаржені судові рішення залишені без змін, а скарги без задоволення, тому колегія суддів не здійснює новий розподіл судових витрат та відхиляє відповідне клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2019 року та на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий О.П.Коцюрба

Судді: С.Г.Музичко

Т.А.Слюсар