Судове рішення #9571807

  Справа  №   22-ц-1486/2010                                              Головуючий  1 інст.  –  Музиченко В.О.

Категорія:   про стягнення суми                                                       Доповідач   –  Колтунова А.І.

боргу

    У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  16 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:  

    головуючого  -  судді Колтунової А.І.,  

    суддів колегії -  Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,  

    при секретарі – Костенко Я.В.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу   ОСОБА_3 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, 3-тя особа: ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,-  

  ВСТАНОВИЛА:  

    12 травня 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу.  

  Позивач вказував, що 21 лютого 2006 року він позичив відповідачу суму, що еквівалентна 40 тис. доларів США.  

Повернення грошей було оговорено – в продовж місяця з моменту пред’явлення першої вимоги.  

  Наприкінці 2008 року він звернувся до ОСОБА_5 з вимогою про повернення йому боргу, але 31 грудня 2008 року відповідач повернув гроші в розмірі,  що  еквівалентний  10 тис.  доларів США, а 01 березня 2009 року – 3 тис. доларів США.  

Борг в сумі, що еквівалентна 27 тис. доларів США, ОСОБА_5 повертати відмовився, посилаючись на відсутність у нього коштів.  

У зв’язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу, що еквівалентна 27 тис. доларів США, яка на момент пред’явлення позову складає 216 тис. гривень, а також 50 тис. гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.  

  Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2009 року до участі у справі в якості 3-ї особи була залучена ОСОБА_3 (а.с. 68).  

17 грудня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду із самостійними позовними вимогами до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору позики, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, недійсним.  

Ухвалою судді від 27 січня 2010 року позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним залишена без руху.  

Позивачу наданий строк до 02 лютого 2010 року для сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в повному обсязі.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу судді скасувати, посилаючись на ті обставини, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права.  

За позовною заявою про визнання правочину недійсним сплачений судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у встановленому законом порядку.  

В засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з’явились, про місце та час розгляду справи повідомлені.  

Перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Із матеріалів справи вбачається, що за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, був сплачений судовий збір в сумі 8 гривень 50 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37, 00 гривень (а.с.83-84).  

У відповідності з роз’ясненнями, що містяться в п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,  у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору.  

Із позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що по пред’явленому нею позову наслідки недійсності правочину вона застосувати не просить (а.с. 85-86).  

При такому положенні колегія суддів вважає, що по даній позовній заяві правильно сплачений судовий збір як не по майновому спору у відповідності з ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року із послідуючими змінами, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачені відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року №825).  

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням норм цивільно-процесуального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, а справа – направленню для розгляду по суті.  

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307, п.3 ст. 312, ст. 313, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -  

  УХВАЛИЛА:  

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.  

  Ухвалу судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 27 січня 2010 року скасувати, справу направити для розгляду по суті в той же суд.  

  Ухвала оскарженню не підлягає на підставі п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України.  

    Головуючий –  

    Судді колегії:  

               

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація