Справа  №   22-ц- 1339/2010року                                                                                         Головуючий    1   інстанції –   Кузіна Н.П.             Категорія:   право власності                      Доповідач   – Колтунова А.І.  

    РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 березня 2010 року                                                       м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

             головуючого  -  судді Колтунової А.І.

суддів колегії -  Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,

      при секретарі – Костенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду  апеляційну скаргу  ОСОБА_3 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 14 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння та за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Богодухівської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету, -

  В С Т А Н О В И Л А :  

      14 березня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання її такою, що втратила право користування на житловий будинок № 4 по площі Праці у м. Богодухові Харківської області.

 Позивач посилався на ті обставини, що рішенням виконавчого комітету Богодухівської міської ради № 256 від 22 квітня 2003 року йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи, були виділені гроші в сумі 9 945 гривень для придбання житла. На вказані та особисті гроші ним був придбаний будинок, що знаходиться у м. Богодухові Харківської області та оформлений на його ім’я.

У вказаний будинок вселилися і були зареєстровані він і його колишня дружина – ОСОБА_4

15 серпня 2006 року їх шлюб розірвано.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 у вказаному будинку не проживає.

У зв’язку з чим він просив суд визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

29 травня 2009 року ОСОБА_3 пред’явив позовні вимоги до виконавчого комітету Богодухівської міської ради, 3-тя особа - ОСОБА_4, про продовження строку оскарження рішення № 364 від 02 липня 2003 року виконкому Богодухівської міської ради.

Він просив суд визнати пункт 1 зазначеного рішення про придбання подружжям ОСОБА_3 та Н.Г. житлового будинку у м. Богодухові незаконним. Зобов’язати виконавчий комітет Богодухівської міської ради викласти його у наступній редакції  «придбати його для учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_3В.».

Ухвалою судді від 03 червня 2009 року вказані позови об’єднані в одне провадження.

ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог заперечувала.

30 квітня 2008 року нею був пред`явлений зустрічний позов про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку № 4 по площі Праці в м. Богодухові Харківської області, зазначаючи, що вказаний будинок був ними придбаний в період шлюбу, на склад сім`ї з двох чоловік, у зв`язку з чим їй належить Ѕ його частина.

ОСОБА_3 проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 заперечував.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 14 січня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 такою, що  втратила  право  користування житловим будинком № 4 по площі Праці м. Богодухова Харківської області.

Відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позову до виконавчого комітету Богодухівської міської ради про визнання незаконним пункту 1 рішення № 364 від 02 липня 2003 року.

Задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 та визнано за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку № 4 по площі Праці  в м. Богодухові Харківської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду про те, що спірний будинок є їх сумісною власністю, оскільки був наданий в період шлюбу, не відповідає зібраним по справі доказам, вимогам ст. 22 КпШС України, який діяв в період надання житлового будинку, ст. 60 СК України.

Судом безпідставно не взято до уваги, що гроші на придбання житла були виділені йому (ОСОБА_3В.) за цільовим призначенням як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу.  

ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.  

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Богодухівської міської ради № 364 від 02 липня 2003 року та визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим будинком №4 по площі Праці в м. Богодухові Харківської області, а також задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину вищевказаного житлового будинку, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалід ІІІ групи перебував на квартирному обліку на позачергове отримання житла у складі сім'ї з двох чоловік.

Виконавчим комітетом Богодухівської міської ради 02 липня 2003 року було прийнято рішення № 364 про придбання для сім'ї ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4 житлового будинку в м. Богодухів по площі Праці № 4, який складається з двох кімнат загальною площею 34,4 кв.м., жилою площею – 20,3 кв.м. (а.с. 44).

Оскільки вказаний будинок був придбаний в період шлюбу сторін, кожен з них має право на Ѕ його частину.  

В зв’язку з тим, що ОСОБА_4 належить право власності на частину будинку та вона була відсутня в ньому з поважних причин, суд прийшов до висновку, що правові підстави для визнання її такою, що втратила право користування житловим будинком відсутні.  

Колегія суддів вважає, що погодитись з висновком суду першої інстанції в повному обсязі неможна з наступних підстав.  

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що відповідно до рішення виконавчого комітету Богодухівської міської ради № 256 від 22 квітня 2003 року для сім'ї ОСОБА_3 був придбаний житловий будинок, що розташований у м. Богодухів по площі Праці 4, жилою площею 20,3 кв.м., загальною площею – 34,4 кв.м. вартістю 11 963 гривень.

З протоколу засідання загальних зборів з питань забезпечення житлом учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 27 червня 2003 року вбачається, що 9 945 гривень вартості вказаного будинку було профінансовано державою, а 2 018 гривень внесено ОСОБА_3 (а.с. 189-191).

Таким чином, при придбанні спірного будинку, вартість якого за договором купівлі-продажу складала 11 963 гривні, частину суми в розмірі 9 945 гривень було надано для придбання будинку ОСОБА_3, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно п. 10 ст. 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 43,47).

При оформленні договору купівлі-продажу сума в розмірі 2018 гривень була сплачена ОСОБА_3 самостійно (а.с. 190).

У відповідності до роз’яснень п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» не належить до спільної сумісної власності майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.  

В зв’язку чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що суму в розмірі 9 945 гривень, яка надана позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, слід визнавати загальним спільним майном подружжя.  

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в указаній частині підлягає зміні, доля ОСОБА_4 в праві власності на будинок № 4 по площі Праці в м. Богодухові Харківської області - зменшенню.  

Суму, яку виділено конкретно учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_3, колегія суддів визнає його особистим майном та вважає, що його доля на вищевказаний житловий будинок підлягає збільшенню.  

При цьому, колегія суддів виходить з того, що сума в розмірі 9 945 гривень, що надана ОСОБА_3, з урахуванням загальної вартості будинку 11 963 гривні відповідає 83/100 (166/200) чистин спірного житлового будинку.

Сума 2 018 гривень, яку колегія суддів визнає загальним спільним майном сторін по справі, оскільки вона була внесена в період їх шлюбу, відповідає 17/100 (34/200) частин житлового будинку № 4 по площі Праці в м. Богодухові Харківської області.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доля ОСОБА_4 в праві власності на вищевказаний будинок складає 17/200 (34/200 : 2 = 17/200), а доля ОСОБА_3 183/200 частин (166/200 + 17/200 = 183/200).

Доводи ОСОБА_4 відповідно того, що спірний будинок був наданий на склад сім'ї з двох чоловік – її та ОСОБА_3, а саме через це їх долі в праві власності є рівними, колегія суддів не приймає до уваги та вважає, що факт надання будинку на склад сім'ї з двох чоловік дає сторонам рівні права на користування вказаним житловим будинком, проте долі в праві власності слід визначати з урахуванням особистого вкладу подружжя у придбанні спірного житлового будинку.  

Разом з тим, колегія суддів вважає рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Богодухівської міської ради № 364 від 02 липня 2003 року та визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим будинком № 4 по площі Праці в м. Богодухові Харківської області законним та обґрунтованим, правових підстав до його скасування немає.  

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 стояв на обліку складом сім’ї з двох чоловік, в зв’язку з чим житло обґрунтовано надавалось йому та його дружині ОСОБА_4  

Порушень вимог закону при прийнятті рішення виконавчого комітету Богодухівської міської ради допущено не було.  

Оскільки  судом  визнано  право  власності  на  частину  спірного  будинку за ОСОБА_4, то колегія суддів вважає, що правові підстави для визнання її такою, що втратила право користування житловим будинком відсутні.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

  В И Р І Ш И Л А :  

 Апеляційну скаргу  ОСОБА_3  задовольнити частково.

Рішення  Богодухівського районного суду Харківської області від 14 січня 2010 року  в частині задоволення зустрічного позову  ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на Ѕ частину  житлового будинку № 4 по площі Праці в м. Богодухові Харківської області змінити.

Визнати за  ОСОБА_4 право власності на 17/200 частин  житлового будинку № 4 по площі Праці в м. Богодухові Харківської області.

В інший частині зустрічного позову  ОСОБА_4 відмовити.  

В решті рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 14 січня 2010 року залишити без змін.  

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в двомісячний строк з дня набрання ним законної сили.

 Головуючий –  

 Судді -