Судове рішення #9571691

  Справа № 22-ц-3902/ 2010 року     Головуючий 1 інст. -  Фанда О.А.  

Категорія: стягнення коштів за       Доповідач   -   Бородін М.М.  

    невиконання умов  

    попереднього договору    

            

  У Х В А  Л А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

      13 травня 2010 року     судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:  

  головуючого –   Бородіна М.М.,  

суддів  –    Гальянової І.Г., Ларенка В.І.,  

при секретарі –   Сватенко А.І.,  

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за невиконання умов попереднього договору, витрат на посвідчення правочинів, судових витрат та відшкодування моральної шкоди, -  

в с т а н о в и л а:  

      У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за невиконання умов попереднього договору та матеріальної шкоди.  

    Позивач зазначав, що 23 жовтня 2009 року між ним та ОСОБА_2 був укладений нотаріально посвідчений попередній договір про зобов’язання на майбутнє, у термін до 30 листопада 2009 року укласти основний договір купівлі-продажу квартири № 45, яка розташована по вул. Садовопарковій, 6 у м. Харкові та яка належить на праві особистої власності відповідачці.  

    Згідно умов попереднього договору позивач сплатив відповідачці, в рахунок належних з позивача по договору купівлі-продажу майна, грошові кошти у розмірі 16 000 грн. та виконав інші, взяті на себе попереднім договором, умови. Одна відповідачка отримавши грошові кошти, не виконала взяті на себе зобов’язання, передбачені попереднім договором: не надала позивачу необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу; не прибула у приміщення приватного нотаріуса за адресою, у день та час, передбачені договором; не надала документальних доказів сплати нею заборгованості по комунальним та іншим платежам, а також доказів про звільнення квартири (зняття з реєстраційного обліку); не виписала з квартири до 30 листопада 2009 року усіх прописаних у квартирі; не надіслала позивачу пропозиції щодо нової дати укладення договору купівлі-продажу квартири та відмовилася повертати отримані від позивача грошові кошти.  

    З урахуванням викладеного, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у сумі 32 360 грн. – за невиконання попереднього договору, витрати на нотаріальне посвідчення попереднього договору та свідоцтва, а також судові витрати.  

    Крім того, у лютому 2010 року позивач звернувся із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що остання, відмовившись від укладання договору купівлі-продажу квартири в односторонньому порядку, та відмовившись від повернення отриманих від нього грошових коштів у сумі 16 000 грн., перешкодила позивачу купити іншу квартиру, зробити в ній ремонт, завезти свою сім’ю, чим завдала йому душевні страждання та моральні переживання. Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1 717 грн. моральної шкоди та державного мита за подання позовної заяви.  

    Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково в частині повернення грошових коштів у сумі 16 000 грн. і пояснила, що її вини у невиконанні умов попереднього договору немає.  

    Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.  

    Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16 000 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 160 грн. та 60 грн. відповідно. Всього 16 220 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.  

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції а ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків обставинам справи.  

    Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

    Попередній договір – це договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.  

  Нормами статті 635 ЦК України передбачено, що сторона, яка ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.  

  Встановлено, що відповідно до умов попереднього договору від 23 жовтня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, передбачено відповідальність відповідачки на випадок невиконання попереднього договору, а саме сплату подвійної суми, у розмірі 32 000 грн.  

  Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.  

  У відповідності до статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.  

  Ознакою завдатку є те, що він одночасно виступає і способом платежу і способом забезпечення виконання зобов’язання.  

  Судом встановлено, що відповідно до умов попереднього договору від 23 жовтня 2009 року, ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 аванс у розмірі 16 000 грн. у рахунок належних з нього платежів у сумі 320 000 грн. по договору купівлі-продажу.  

  Частина 2 статті 570 ЦК України встановлює презумпцію авансу, якщо в правочині не визначено, що така сума є завдатком.  

  На відміну від завдатку, аванс – це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. У разі видачі авансу кредитор не може бути зобов’язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.  

    Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сплачені ОСОБА_1 в рахунок виконання договору платежі є авансовими, а тому повинні повертатися у тому розмірі, в якому вони надавалися.  

  Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.  

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

    Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -  

 

  У Х В А Л И Л А:  

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.  

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 березня 2010 року залишити без змін.  

  Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.  

  Головуючий –  

  Судді –  

 

 

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація