АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–2493/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 57 - Кондрацька Н.М.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
16 листопада 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що на неї поширюється дія ЗУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Управлінням їй відмовлено у нарахуванні та виплаті соціальної допомоги, а тому дії останнього суперечать положенням Конституції та законам України і таким чином, порушені її права. Саме відповідач повинен здійснити нарахування та виплату такої допомоги. Просила визнати дії відповідача протиправними; зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в сумі 3891,90 грн. за період 2006-2008 року, зобов’язати відповідача нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону в подальшому при нарахуванні пенсії.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо виплати ОСОБА_6 щомісячної державної соціальної допомоги, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 16 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В решті частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2010 року та винести нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону. Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, однак зазначає, що визнання протиправної бездіяльності необхідно визнати за конкретний період, а саме з 16 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Доводи позивача щодо неправомірності дій відповідача з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судами до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Застосування судом першої інстанції строків звернення до суду за захистом прав та свобод проведено у відповідності до положень ст.99-100 КАС України.
Зважаючи на дані обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було розглянуто справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на законність ухваленого рішення по справі, а тому відповідно до положень ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань, і апеляційна скарга підлягає до відхилення, а постанова суду першої інстанції до залишення без зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст.303, ст.304, ст.307, ст.308, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України , колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни відхилити.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - залишити без зміни.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.Г.Бородійчук