Україна 

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 

МСП-03110, м. Київ-110, вул. Соломянська, 2-а 

 УХВАЛА 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 05 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: 

головуючого-судді: Приндюк М. В.,  

суддів: Чорного О.М., Мацелюха П.С.  

з участю прокурора: Желтова Т.В. 

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора 

на постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року 

з розгляду скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи, - 

 встановила: 

 Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року задоволена скарга захисника ОСОБА_1 та скасовано постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Корнелюка М. В. від 07 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом придбання невстановленими особами за попередньою змовою групою осіб права власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. 

В апеляції прокурор просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року про задоволення скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, на постанову про порушення кримінальної справи від 07 квітня 2009 року щодо невстановлених осіб за ч. 4 ст. 190 КК України, а вказану скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Прохання прокурор мотивує тим, що невстановлекі слідством особи, шляхом обману, який виразився у створенні ТОВ «Історія міста» без мети реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування Музею історії м. Києва у складі адміністративно-готельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення, наданні до державних установ підроблених документів, придбали право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, тобто вчинили злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України - придбання права власності на майно шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах. 

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляції, перевіривши матеріали по розгляду скарги та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав. 

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення спрви, та не вправі заздалегідь вирішувати ті питання, які вирушуються судом при розгляді справи по суті. В ході розгляду скарги суд повинен заслухати пояснення особи, яка подала скаргу, прокурора, дослідити матеріали, які стали підставою для порушення справи, і в залежності від дотримання при порушенні справи вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, прийняти відповідне рішення, мотивувавши його належним чином.  

Як вбачається з оскарженої постанови, ці вимоги кримінально-процесуального закону судом при розгляді скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 дотримані. Суд ретельно дослідив матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, та при винесенні рішення послався на доводи скарги ОСОБА_1, про те, що за період своєї діяльності ТОВ «Історія міста» здійснювала господарську діяльність згідно чинного законодавства, в тому числі звернулося до Київської міської ради із заявою про виділення земельної ділянки по АДРЕСА_1, оформило відповідні документи, орендувало вказану земельну ділянку, сплачувало за неї до бюджету орендну плату, здійснило викуп вказаної земельної ділянки тощо, жодних незаконних дій ТОВ «Історія міста», її засновник та директор ОСОБА_2 не вчиняли, жодного рішення, яке б визнавало незаконними такі дії на сьогоднішній день не існує. 

З урахуванням викладеного, суд обгрунтовано прийшов до висновку, що приводів та підстав для порушення кримінальної справи не було. 

З таким висновком місцевого суду колегія суддів погоджується. 

Таким чином, доводи прокурора про незаконність рішення місцевого суду є безпідставними. 

На підставі викладеного, оскаржувана постанова суду першої інстанії є законною та обгрунтованою, а апеляція прокурора такою, що не підлягає задоволенню. 

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колігія суддів,  

 ухвалила: 

 Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2009 року, якою задоволена скарга захисника ОСОБА_1 та скасовано постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Корнелюка М. В. від 07 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - без зміни.