АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 

 УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 05 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: 

Головуючого-судді - Приндюк М. В. 

суддів - Мацелюха П.С., Чорного О. М.  

за участі прокурора - Онатія О. В. 

захисника - ОСОБА_1 

представників потерпілих -ОСОБА_2, ОСОБА_3 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року, - 

 ВСТАНОВИЛА: 

 Цією постановою суду скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 на постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 07 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 

1 ст. 121 КК України, та від 21 травня 2009 року про перекваліфікацію дій обвинуваченого та порушення щодо ОСОБА_4 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України - залишено без задоволення. 

На обгрунтування такого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент порушення кримінальної справи слідчий мав достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_4 ознак інкримінованого йому злочину та містяться в наданих суду матеріалах справи, й законність джерел їх одержання сумніву не викликає. Крім цього, суд вказав, що постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві від 07 лютого 2009 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 

2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, та порушення кримінальної справи щодо нього за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121; ч. 1 ст. 129 КК України, вже була предметом дослідження суду на предмет її законності й достатності приводів і 

 Справа № 10-1393/2009  

Головуючий у суді 1- ї інстанції: Горб І. М.  

Категорія ст. 236-7 КПК  

Доповідач: Мацелюх П.С.  

 підстав для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2009 року скаргу захисника в інтересах ОСОБА_4 на вказану постанову залишено без задоволення, а ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 травня 2009 року - дану постанову залишено без зміни. 

В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 вважає постанову суду від 16 липня 2009 року незаконною й необгрунтованою, винесеною в результаті однобічності, неповноти досудового слідства й неправильного застосування кримінального закону, а висновки суду - такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. 

В обгрунтування апеляції захисник зазначає, що судом не взято до уваги того, що органом досудового слідства оскаржувані постанови винесено без належних на те приводів та підстав, які грунтуються лише на припущеннях, зокрема, відсутності в матеріалах справи даних на обгрунтування кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст. 115, ст. 121 чи ст. 129 КК України, а саме, які б свідчили про: факт виникнення між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 й ОСОБА_7 сварки на грунті особистих неприязних стосунків; факт висловлювання ОСОБА_4 на адресу потерпілим погрози вбивством, яку вони б сприймали реально; факт вчинення ОСОБА_4 4-х пострілів з карабіна в сторону потерпілих; наявність в діях ОСОБА_8 умислу на позбавлення життя потерпілих, спричинення їм тілесних ушкоджень, чи здійснення погрози їх вбивством. Натомість, судом залишено поза увагою наявні у справі дані на підтвердження того, що ОСОБА_8 діяв лише з метою захисту життя та здоровя свого й своєї співмешканки від неправомірних дій потерпілих ОСОБА_7 й ОСОБА_6 

Далі захисник вказує, що судом першої інстанції не було розглянуто питання щодо заявленого захисником 15 липня 2009 року клопотання про витребування додаткових матеріалів кримінальної справи, зібраних після 07 лютого 2009 року, а, натомість, 16 липня 2009 року відразу проголошено постанову за результатом розгляду скарги. 

З наведених підстав захисник просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. 

Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляцію, пояснення представників потерпілих-адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вважали апеляцію безпідставною, думку прокурора, який вважає судове рішення законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав. 

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приводами та підставами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення, опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. 

Справа може бути порушена лише в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. 

В постанові про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 від 07 лютого 2009 року зазначено, що приводом до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в матеріалах кримінальної справи № 27-1119, порушеної 02 листопада 2008 року щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, дані яких про наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочинів, передбаченихч. 1 ст. 121; ч. 1 ст. 129, -визнано достатніми. 

В постанові про перекваліфікацію дій обвинуваченого та порушення кримінальної справи від 21 травня 2009 року вказано, що приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину під час провадження досудового слідства у кримінальній справі № 27-1119, порушеній 07 лютого 2009 року щодо ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121; ч. 1 ст. 129 КК України, дані якого про наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, - визнано достатніми. 

Проведеним досудовим слідством було встановлено, що 02 листопада 2008 року близько 03 години 00 хвилин, на території ресторану-готелю «Чумацький шлях», розташованого в селі Романків Обухівського району по вул. Соснова, 10, після спільного вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на грунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, яка переросла у бійку, внаслідок якої ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження. 

Після цього ОСОБА_4 взяв в автомобілі «Мерседес», яким приїхав до ресторану, заряджений набоями мисливський самозарядний карабін «Сайга-МК» калібру 7, 62 х 39 мм. та, погрожуючи ОСОБА_7 і ОСОБА_6 позбавити їх життя, здійснив не менше 4-х пострілів в їх сторону. В свою чергу, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, сприймаючи погрозу ОСОБА_4 як реальну, намагалися відібрати в нього зброю. В ході боротьби ОСОБА_4, лежачи на землі, тримав зброю в руках, внаслідок чого було зроблено декілька пострілів, в результаті чого ОСОБА_7 було спричинено поранення стегна лівої ноги, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння. 

За змістом ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. 

Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, дослідив матеріали справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, заслухав пояснення захисника, думку прокурора, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94-98 КПК України при порушенні справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності для порушення кримінальної справи і обгрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з якими колегія суддів погоджується. 

Так, з матеріалів справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи 07 лютого 2009 року були рапорт ПНОЧ Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області Безпалого А. А. від 02 листопада 2008 року, зареєстрований в книзі обліку інформації про злочини, та заява ОСОБА_7 від 03 грудня 2008 року, а також наступні матеріали, зібрані в ході досудового слідства. 

Приводом для порушення кримінальної справи 19 травня 2009 року було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в ході проведеного досудового слідства. 

Доводи апелянта про недоведеність фактичних обставин справи та відсутність даних щодо наявності в ОСОБА_4 умислу на вчинення інкримінованих йому злочинів не грунтуються на вимогах закону, оскільки згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суддя перевіряє наявність приводів та підстав для винесення даної постанови, передбачених ст. 94 КПК України, законність джерел отримання даних, які стали підставою для прийняття такого рішення. 

При цьому встановлювати фактичні обставини справи, досліджувати докази та давати їм оцінку, що здійснюється лише при розгляді справи по суті -суддя не має права, оскільки ці дії були б порушенням конституційних засад правосуддя. 

Посилання захисника в апеляції на залишення судом поза увагою його клопотання про витребування додаткових матеріалів справи, зібраних у ході досудового слідства, заявлене 15 липня 2009 року, є безпідставними, оскільки в протоколі судового засідання за 15 липня 2009 року відсутні дані про те, що дане клопотання було заявлено. 

Також суд вірно зазначив, що постанова від 07 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121; ч. 1 ст. 129 КК України, вже була предметом дослідження суду на предмет її законності й достатності приводів і підстав для порушення кримінальної справи. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2009 року скаргу захисника в інтересах ОСОБА_4 на вказану постанову залишено без задоволення, а ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 травня 2009 року -дану постанову залишено без змін. 

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції захисника та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає. 

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів: - 

 УХВАЛИЛА: 

 Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року, якою скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 на постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в Київській області від 07 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та від 21 травня 2009 року про перекваліфікацію дій обвинуваченого та порушення щодо ОСОБА_4 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України - залишено без задоволення залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1- без задоволення.