ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.07.2021Справа № 910/915/21

За позовом Дочірнього підприємства « Донбаснафтопродукт » Товариства з обмеженою відповідальністю « Донбаснафтопродукт »

До 1. Кабінету Міністрів України

2. Міністерства юстиції України

3. Державної Казначейської служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо

предмета спору на стороні позивача Державне підприємство « Луганськвугілля »

Про стягнення 443331,20 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Окуджава Г.Л.

Представники сторін:

Від позивача не з`явився

Від відповідача - 1 Бєльський - Панасюк О.О. - предст.

Від відповідача - 2 Бєльський - Панасюк О.О. - предст.

Від відповідача - 3 не з`явився

Від третьої особи не з`явився

Обставини справи:

Позивач - Дочірнє підприємство « Донбаснафтопродукт » Товариства з обмеженою відповідальністю « Донбаснафтопродукт » звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів: 1. Кабінету Міністрів України, 2. Міністерства Юстиції України, 3. Державної Казначейської Служби України про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 443331,20 грн. шкоди, заподіяної бездіяльністю державних органів України, з яких: 103231,20 грн. матеріальна шкода та 340100,00 грн. моральна шкода.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.02.2021 р. відкрите провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 11.03.2021 р.

09.03.2021 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство « Луганськвугілля »

11.03.2021 р. ухвалою суду відкладено розгляд підготовчого засідання на 08.04.2021 р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача вказану юридичну особу.

Ухвалою від 08.04.2021 р. підготовче засідання відкладалось до 20.05.2021 р., у зв`язку з нез`явленням у підготовче засідання представника відповідача - 3 та представника третьої особи.

Ухвалою від 20.05.2021 р. підготовче провадження було закрите і справа призначена до розгляду по суті на 08.07.2021 р.

Представник відповідача - 1, представник відповідача - 2 та представник відповідача - 3 у відзивах на позовну заяву позивача проти позовних вимог останього заперечують і просят суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача - 1 та представника відповідача - 2, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішеннями господарського суду Луганської області від 16.12.2010 р. у справі № 11/288, від 12.08.2011 у справі № 24/71/2011, від 13.12.2011 р. у справі № 27/203/2011 та від 30.07.2013 р. у справі № 913/1158/13 стягнуто з ДП « Луганськвугілля » ( третя особа ) на користь позивача - Дочірнього підприємства « Донбаснафтопродукт » Товариства з обмеженою відповідальністю « Донбаснафтопродукт » інфляційні витрати та 3% річних, які нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання боржником грошових зобов`язань за договором № 95 від 05.11.2003 р. про надання юридичних послуг, на загальну суму 103231,20 грн.

Обгрунтовуючи звернення з позовом у даній справі позивач зазначає, що у зв`язку з тривалим невиконанням вказаних судових рішень, позивача було позбавлено можливості на отримання вказаних грошових коштів.

Позивач вважає, що саме внаслідок протиправної бездіяльності Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України під час здійснення ними своїх повноважень йому завдано збитків, які просить суд відшкодувати за рахунок державного бюджету.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до статтей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 8. п.9 ч.2 ст. 16 вказаного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статтей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування. ( стаття 1173 ЦК України)

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Обгрунтовуючи наявність складу цивільного правопорушення позивач заявляє, що саме неправомірні дії відповідачів зумовили настання для нього відповідних збитків. У якості доказів неправомірних дій відповідачів, позивач посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 р. № 826/5495/18.

Вказаною постановою частково задоволено позовні вимоги приватного акціонерного товариства « Ізоляція », в частині визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо невжиття ефективних заходів загального характеру на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 р. у справі « Юрій Миколайович Іванов проти України ».

Натомість, зазначене не може бути підставою для задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки позивач не приймав участі у справі № 826/5495/18 і в рішенні не встановлено обставин щодо порушення прав та інтересів позивача.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач всупереч вимогам вказаної статті не надав суду доказів протиправної поведінки відповідачів, а тому відсутні підстави застосування до відповідачів положень статтей 1166 та 1173, 1174 ЦК України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, то відповідно до норм чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної ), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немарного характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Тобто, про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Натомість, позовна заява не містить доказів, які б свідчили про приниження ділової репутації позивача або зниження престижу чи підрив довіри до його діяльності. Розмір моральної шкоди визначено позивачем на власний розсуд, без надання належних та допустимих доказів його обґрунтування.

Враховуючи зазначене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог також в частині стягнення моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 23.07.2021

Суддя В.І.Пінчук