Справа № 2 – 2504 – 2009 р.

                                               РІШЕННЯ

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                        

18 листопада 2009 року                                                        м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: судді Алькової С. М., при секретарі: Золотих Л. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

                                               ВСТАНОВИВ:

       Відповідачка до попереднього розгляду справи позов по суті та за обставинами справи визнала у повному обсязі.

Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 03 листопада 2009 року між нею та відповідачкою був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - магазину (вбудованого приміщення № 1), розташованого у АДРЕСА_1 . Право власності на це нерухоме майно відповідачка придбала відповідно до договору купівлі-продажу квартири, 20 лютого 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дербіною Р.Є. Після придбання вищевказаної квартири, розташованої по АДРЕСА_2 , відповідачка виконала реконструкцію квартири під магазин (вбудоване приміщення № 1) по АДРЕСА_1 , попередньо отримавши рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про переведення квартири у нежитлове приміщення, та містобудівне обґрунтування, ескізний проект по реконструкції квартири під магазин з організацією окремого входу. Але в зв`язку з тим, що відповідачка виконала будівельні роботи з перепланування квартири під магазин без належно затвердженої проектної документації, вони вважаються такими, що виконані самовільно, і тому вони позбавлені можливості нотаріально посвідчити укладений між нею, позивачкою, та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу реконструйованого нерухомого майна, а вона, позивачка, не має іншої можливості, крім як у судовому порядку, визнати за собою право власності на придбаний магазин. При укладенні договору купівлі-продажу магазину ними були виконані всі умови договору, спочатку була сплачена обговорена авансова сума, що підтверджується попереднім договором, 03 листопада 2009 року нею, позивачкою, відповідачці сплачена повна вартість магазину, який вона, позивачка, прийняла у власність, стала володіти та користуватися придбаним нерухомим майном. Але вона позбавлена можливості зареєструвати за собою право власності на придбане майно відповідно до діючого законодавства, і вимушена звернутися до суду з цією позовною заявою, і просить визнати договір купівлі-продажу магазину, укладений між нею та відповідачкою, дійсним, визнати за нею право власності на придбане нерухоме майно, тим самим задовольнити позов.

Відповідачка до попереднього розгляду справи надала суду заяву, у якій зазначила, що позов ОСОБА_1 по суті та за обставинами справи визнає у повному обсязі, просить розглянути справу її відсутність, не заперечує проти ухвалення рішення про задоволення позову при попередньому розгляді справи.

Позивачка до попереднього розгляду справи надала суду заяву, в якій зазначила, що свій позов по суті та за обставинами справи підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу у її відсутність, не заперечує проти ухвалення рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ст. 174 ч.4 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Зі згоди сторін суд ухвалює рішення при попередньому розгляді справи.

Судом були досліджені такі докази, надані позивачкою на підтвердження позову: договір купівлі-продажу нерухомого майна, попередній договір, копії паспортів сторін, договір купівлі-продажу квартири, витяг з Державного реєстру правочинів, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, рішення Дніпродзержинської міської ради, витяг з рішення Дніпродзержинської міської ради, договір оренди земельної ділянки, технічний висновок, технічний паспорт, містобудівне обґрунтування.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному

обсязі. Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_2 дійсно на праві власності належала квартира, розташована у АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 20 лютого 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дербіною Р.Є (а.с. 11), витягом з Державного реєстру правочинів (а.с. 12), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 13).

Після придбання вищевказаної квартири на замовлення відповідачки ОСОБА_2 . Науково-виробничим підприємством «Інтерресурси» було надане містобудівне обґрунтування в зв`язку з реконструкцією вищевказаної квартири під магазин непродовольчих товарів з організацією окремого входу, яке було узгоджено з начальником відділу головного архітектора департаменту містобудування міської ради м. Дніпродзержинська (а.с. 27- 36).

Рішенням Дніпродзержинської міської ради № 369-21/V від 23.04. 2008 року «Про затвердження містобудівного обґрунтування об`єктів містобудування, погодження місця їх розташування, надання згоди на забудову земельних ділянок та розроблення проектів відведення земельних ділянок» був наданий дозвіл на переведення чотирикімнатної квартири АДРЕСА_2 у нежитлове приміщення та його реконструкцію під магазин непродовольчих товарів з прибудовою та організацією окремого входу (а.с. 14).

Крім цього, рішенням Дніпродзержинської міської ради № 471 – 26/V від 30 вересня 2008 року відповідачці ОСОБА_2 була надана земельна ділянка, площею 0,0062 га по АДРЕСА_1 для розміщення магазину непродовольчих товарів (а.с. 15), а 01 червня 2008 року між ОСОБА_2 та Дніпродзержинської міською радою у виконання вищевказаного рішення був укладений договір оренди цієї земельної ділянки (а.с. 16-17).

Судом встановлено, що після оформлення договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_2 виконала будівельні роботи щодо реконструювання квартири АДРЕСА_2 , під магазин непродовольчих товарів. Під час виконання будівельних робіт 07 травня 2009 року між сторонами у справі був укладений попередній договір, відповідно до якого позивачка ОСОБА_1 зобов`язалася купити у відповідачки ОСОБА_2 магазин непродовольчих товарів, розташований по АДРЕСА_1 , а відповідачка зобов`язалася продати вищевказане нерухоме майно після звершення робіт щодо реконструкції квартири під магазин. У підтвердження досягнутою домовленості позивачка передала відповідачці 120000 грн., як аванс у рахунок укладення майбутнього договору купівлі-продажу нерухомого майна ( а.с. 7 – попередній договір).

Після завершення будівельних робіт ОСОБА_2 02 листопада 2009 року отримала технічний паспорт на магазин (вбудоване приміщення № 1), розташований по АДРЕСА_1 , у якому були зазначені всі виконані відповідачкою переобладнання квартири під магазин ( а.с. 22- 26).

Всі роботи по переобладнанню нерухомого майна були виконані з дотриманням вимог будівельних норм з застосуванням високоякісним матеріалів та високою якістю робіт. Відповідно до технічного висновку, що був зроблений Державним проектним інститутом «Дніпродзержинськцивільпроект» (а.с. 18-21), будівельні роботи по переобладнанню квартири під магазин (вбудоване приміщення № 1) по АДРЕСА_1 виконані технічно грамотно, не порушена несуча здатність конструкцій будівлі та її загальний стан, конструкції будівлі відповідають вимогам будівельних, санітарних та протипожежних норм, і об`єкт нерухомого майна може бути прийнятий в експлуатацію.

Як було встановлено судом, після завершення будівельних робіт щодо  реконструкції  магазину  03 листопада 2009 року  між сторонами  був укладений договір   купівлі-продажу  магазину (вбудованого приміщення № 1), розташованого по  АДРЕСА_1 ,  і у виконання цього договору позивачкою, яка виступала, як покупець, продавцю, відповідачці у справі, був переданий залишок вартості нерухомого в розмірі 20 000 грн., з урахуванням раніше переданої за попереднім договором суми авансу в розмірі 120000 грн. Факт повної оплати вартості придбаного майна підтверджується попереднім договором та договором купівлі-продажу магазину, які були власноручно підписані сторонами у справі.

Після придбання нерухомого майна, позивачка, як його власник, прийняла це майно для використання за його цільовим призначенням.

Але сторони були позбавлені можливості нотаріально посвідчити укладений між ними договір купівлі-продажу в зв`язку з тим, що реконструкцію квартири під магазин відповідачка виконала без належно затвердженого проекту, ці переобладнання відповідно до частини 3 ст. 376 ЦК України є самовільними, і тому право власності на самочинно переобладнане нерухоме майно могло бути визнано за ОСОБА_2 тільки за рішенням суду.

Відповідно до частини 5 ст. 376 ЦК України за вимогою власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Суд дійшов до висновку, що відповідачка, яка з законних підстав користувалася земельної ділянкою, яка була надана їй саме для розташування магазину непродовольчих товарів, дійсно придбала право власності на магазин (вбудоване приміщення № 1 ) по АДРЕСА_1 , і мала право, як його власник, розпорядитися належним їй майном, і відповідно мала право укласти договір купівлі-продажу цього майна з позивачкою.

На підставі наявних доказів, судом встановлено, що сторонами у справі були виконані всі умови договору купівлі-продажу: нерухоме майно передано відповідачкою (продавцем) позивачці (покупцю), яка сплатила за нього певну грошову суму, і в зв`язку з тим, що між сторонами була досягнута згода по всім істотним умовам договору, цей договір купівлі-продажу нерухомого майна повинний вважитися укладеним з моменту передачі майна позивачці (ст. 638, 640 ч.2 ЦК України).

Тому суд вважає, що між сторонами дійсно був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, він є законним, хоча і не був нотаріально посвідчений відповідно до вимог частини 1 ст. 657 ЦК України в зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на реконструйоване нерухоме майно на ім`я відповідачки (продавця) у Єдиному реєстрі прав власності; позивачкою, як покупцем, і відповідачкою, як продавцем, виконані всі умови договору, він був укладений з обопільної згоди сторін, угода виконана відповідно до чинного законодавства і не суперечить йому, позивачка добросовісно придбала нерухоме майно, заплатив за нього грошову суму, прийняв майно у власність, і тому вона з законних підстав придбала право власності на нерухоме майно на підставах, які не заборонені законом з моменту передачі їй майна.

       Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов`язується прийняти це майно та заплатити за нього визначену грошову суму.

       Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності придбавається на підставах, які не заборонені законом, а саме за угодами, і право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 334 ЦК України).

Таким чином, визнання відповідачкою позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, і позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

       Керуючись ст. ст. 328, 334, 638, 655, 657, 376 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

                                               ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на магазин (вбудоване приміщення № 1) А-10, загальною площею 140,4 кв.м., який складається із приміщень торгового залу 1-1, площею 51,7 кв.м., торгового залу 1-2, площею 16,1 кв.м., торгового злу 1-3, площею 21.,0 кв.м., коридору 1-4, площею 4,5 кв.м., санвузлу 1-5, площею 2,6 кв.м., роздягальні 1-6, площею 1,0 кв.м., кабінету 1-7, площею 7,5 кв.м., торгового залу 1-8, площею 16,4 кв.м., торгового залу 1-9, площею 19,6 кв.м., прибудови а-1, ганку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , без додаткового вводу в експлуатацію.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                       Суддя:                                                                С. М. Алькова