Ухвала

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 274/5282/19

провадження № 61-12513ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Військової частини А3091 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3091 про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії, поновлення на квартирному обліку,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, уточнивши свої позовні вимоги, просив визнати протиправним та скасувати протокольне рішення об`єднаної житлової комісії Військової частини А3091 від 24 вересня 2018 року № 13 (п. 2.2.) в частині зняття його з квартирного обліку та поновити його на квартирному обліку з дня зарахування на квартирний облік.

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 25 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 19 травня 2021 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував протокольне рішення об`єднаної житлової комісії Військової частини А3091 від 24 вересня 2018 року № 13 (п. 2.2.) про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та поновив ОСОБА_1 на квартирному обліку з дня зарахування його на квартирний облік. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

21 липня 2021 року Військова частина А3091 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у вищевказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Військова частина А3091 в касаційній скарзі заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду від 19 травня 2021 року отримано заявником 25 червня 2021 року, на підтвердження чого надано копію першої сторінки оскаржуваної постанови апеляційного суду з відбитком штампу вхідної кореспонденції від 25 червня 2021 року за вх. № 16774.

Заявником не надано жодних доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.

Наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки день фактичної реєстрації поштової кореспонденції у журналі підприємства, проставленої самим органом в односторонньому порядку, сам по собі не свідчить про дату отримання рішення суду, а лише фіксує факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до органу (установи).

Реєстрація документу суду у журналі поштової кореспонденції установи не може вважатися належним доказом дати отримання копії судового рішення, і як наслідок вважатися днем з якого обчислюється процесуальний строк.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 826/6756/18.

З урахуванням наведеного на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати відповідну довідку суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.

Також, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом із цим, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В касаційній скарзі Військова частина А3091 заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв`язку із ненадходженням на теперішній час асигнувань для ведення претензійно-позовної роботи.

У задоволенні клопотання необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати юридичної особи є врахування судом її майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Всупереч вказаному, заявником не надано належних доказів та не наведено достатніх доводів, які б давали підстави для відстрочення сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

У зв`язку з наведеним, заявникові за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у серпні 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку за дві немайнові вимоги (визнання протиправним і скасування рішення житлової комісії, поновлення на квартирному обліку) становить 3 073,60 грн (768,40 грн х 2 х 200 %).

Враховуючи наведене, Військовій частині А3091 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 3 073,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 3 073,60 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 19 травня 2021 року за клопотанням Військової частини А3091 неповажними.

Відмовити Військовій частині А3091 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Військової частини А3091 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 травня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев