АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-2483/09     Головуючий у 1-й інстанції:

Кляшторний B.C. Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Приймака В.М.

Суддів :     Коваленко А.І., Денисенко Т.С.

При секретарі:     Карацюпі О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В позові зазначав, що він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 та переїхав прожцвати до її квартири АДРЕСА_1. Під час переїзду до оселі відповідачки позивач приніс належні йому особисто побутові прилади: пральну машину «LG» вартістю 1800 грн. та супутникову антену вартістю 800 грн. Крім того, в грудні 2007 року позивач отримав в банківській установі «Альфа банк» кредитні кошти в розмірі 7767 грн., за які придбав в магазині «Ельдорадо» телевізор «Samsung». Зазначений телевізор також знаходиться в квартирі відповідачки. Кредит та відсотки за користування кредитом позивач ОСОБА_4 сплачує за рахунок власних коштів щомісячно рівними платежами.

У лютому 2008 року стосунки між позивачем ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_3 змінилися, вони перестали знаходити спільну мову, у зв'язку з чим позивач змушений був покинути житло ОСОБА_3 При цьому відповідачка ОСОБА_3 відмовилась повернути позивачу належні йому речі, в тому числі телевізор, за який позивач продовжує сплачувати кредит.

Оскільки вирішити питання мирним шляхом неможливо, просив суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 майно, належне позивачу, а саме: пральну машину «LG» вартістю 1800 грн., супутникову антену вартістю 800 грн., телевізор «Samsung» вартістю 7767 грн., а у разі відсутності зазначеного майна просив стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на його користь вартість зазначеного майна в розмірі 10367 грн., просив стягнути з відповідачки понесені ним судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4, а саме: телевізор «Samsung LCD LE-37S81B», а у разі відсутності зазначеного телевізору стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вартість зазначеного майна в розмірі 7767 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати 78 грн. в рахунок сплаченого судового збору та 30 грн. в рахунок сплаченого збору на ІТЗ.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, заперечення позивача ї його представника, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що позивач перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою та проживав в її квартирі.

У грудні 2007 року позивач отримав в банківській установі «Альфа банк» кредитні кошти в розмірі 7767 грн., за які придбав в магазині «Ельдорадо» телевізор «Samsung». Зазначений телевізор він привіз в квартиру відповідачки, яка не заперечує проти цього. Кредит та відсотки за користування кредитом позивач ОСОБА_4 сплачує за рахунок власних коштів щомісячно рівними платежами.

У лютому 2008 року стосунки між позивачем ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_3 змінилися, вони перестали знаходити спільну мову, у зв'язку з чим позивач змушений був покинути її житло. При цьому відповідачка ОСОБА_3 відмовилась повернути позивачу належні йому речі, в тому числі телевізор, за який позивач продовжує сплачувати кредит.

Суд повно і всебічнр дослідив обставини справи та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки факт придбання позивачем телевізора підтверджується кредитним договором з „Альфа-банк", графіком погашення кредиту, накладною на придбання товару, а відповідачкою не надано жодного доказу того, що цей телевізор сторони придбали за спільні кошти та, що позивач забрав його, коли покинув її житло.

За таких обставин, рішення суду відповідає матеріалам справи та закону, а саме ст.387 ЦК України. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308,313,315,317   ЦПК України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.