АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Ващенко Л. Г. суддів - Фадєєнко А.Ф., Вадовської Л.М.,
при секретарі - Повар О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від-47 грудня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання недійсним рішення сесії Одеської міської ради № 4250-ІУ від 15.07.2005 року,
ВСТАНОВИЛА:
09.08.2005 року, ОСОБА_3, звернувся із позовом про визнання недійним рішення сесії Одеської міської ради № 4250-ІУ від 15.07.2005 року у частині задоволення протесту прокурора Одеської області і скасування рішення сесії Одеської міської ради від 10.09.2000 року № 1936-ХХШ "Про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0, 0607 га, що знаходиться у користуванні ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, для дачного будівництва", зазначаючи, що протест прокурора, на підставі якого було скасовано рішення від 10.09.2000 року, є необгрунтованим, оскільки земельна ділянка була передана йому у власність відповідно до вимог закону.
Посилаючись на те, що він є власником частини будинку і споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці, земельна ділянка знаходиться у його володінні та користуванні, а рішення сесії від 15.07.2005 року порушує його право на цю земельну ділянку, позивач просив позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала.
Справа слухалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2008 року позов задоволено: суд визнав не чинним рішення сесії Одеської міської ради від 15.07.2005 року № 4250-ІУ у частині скасування рішення сесії Одеської міської ради від 10.08.2000 року № 1536-ХХШ "Про надання ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки".
В апеляційній скарзі заступник прокурора, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме: суд не залучив до участі у справі ОСОБА_2, права яких порушуються цим рішенням.
У засіданні колегії суддів: представник прокуратури Одеської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник Одеської міської ради скарги підтримали; представник позивача скаргу не визнав; ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
Головуючий у першій інстанції Нікітіна С. И.
Справа № 22ц-2076\09
Доповідач Ващенко Л. Г. Категорія 57 ЦП
Згідно із п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення сесії Одеської міської ради № 4250-ІУ від 15.07.2005 року, яким задоволено протест прокурора, є неправомірним, оскільки порушує право власності позивача, яке грунтується на законі.
Зокрема суд зазначив у рішенні, що прокурор і сесія Одеської міської ради, безпідставно стверджз’вали про порушення прав сім’ї ОСОБА_2, позивач не повинен був отримувати їх згоду на приватизацію спірної земельної ділянки у зв’язку з тим, що останні не є суміжними землекористувачами, а проживають у частині домоволодіння по АДРЕСА_1 як члени сім’ї ОСОБА_5 (колишній наймач), займаючи службове приміщення (а. с. 109 т.2).
Колегія суддів з висновком суду не погоджується, оскільки такого висновку суд дійшов у порушення норм процесуального права.
Встановлено, що позивач, на підставі свідоцтва про право власності на дачні будівлі від 20.07.2000 року, є власником 14М00 частин дачних будівель по АДРЕСА_1. З 1991 року ОСОБА_1, а з 1995 року ОСОБА_6 зареєстровані і постійно проживають у спірному будинку разом з неповнолітніми дітьми (а. с. 31 т.1, а. с. 49 т.2).
У користуванні сім’ї ОСОБА_6 також знаходиться земельна ділянка, розташована біля будинку.
Судами різних інстанцій, на протязі тривалого часу, розглядаються спори між позивачем та ОСОБА_1 стосовно права, як ОСОБА_3, так і ОСОБА_1 на частину дачної будівлі разом із земельною ділянкою по АДРЕСА_1.
Так, у провадженні Приморського районного суду м. Одеси на теперішній час розглядаються по суті справи, які об’єднані в одне провадження (а. с. 213 т.1):
• - за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, Одеського міського управління земельних ресурсів про визнання недійсними свідоцтва про право власності на дачні будівлі;
• - за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення і за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтва про право власності на 14\100 частин дачної будівлі та державного акту про право власності на землю;
• - за позовом ОСОБА_3, ДБК "Нова Аркадія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання частково недійсним службового посвідчення, зобов’язання звільнити дачне приміщення та виселення.
Верховний Суд України, в ухвалі від 26.10.2006 року, скасовуючи у зв’язку з винятковими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2003 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16.02.2004 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26.10.2005 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтва про право власності на частину будинку і державного акту про право власності на земельну ділянку і повертаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зокрема зазначив, що не з’ясовано до яких приміщень належить спірна земельна ділянка та чи не є вона прилеглою до приміщень, з яких відмовлено виселяти відповідачів на підставі рішення суду від 30.01.2002 року (а. с. 155, 156, 157-161 т.1).
Зважаючи на те, що сім’я ОСОБА_1 постійно проживає і зареєстрована АДРЕСА_1 і це єдине місце їх проживання, вони користуються спірною земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння та прилеглою до нього територією, між сторонами існує спір як щодо права на частину будівель так і на земельну ділянку біля будинку, суд повинен був залучити їх до участі у справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання недійсним рішення сесії від 15.07.2005 року № 4250-ІУ, оскільки рішення у цій справі впливає на їхні права.
З матеріалів справи також вбачається, що після скасування попередніх рішень у справі з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, суд, під час нового розгляду справи, сповіщав деякий час у судові засідання ОСОБА_1 (а. с. 3-5, 16 зворот-18, 25, 28, 32, 33, 39зворот, 43т.2), однак у встановленому законом порядку їх процесуальний статус не визначив, ухвалу про притягнення до участі у справі не постановив і у подальшому вирішив спір без участі ОСОБА_1.
Таким чином, суд вирішуючи спір, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до участі у справі не залучив, чим порушив їхні права, що згідно із п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.07.2007 року об’єднані в одне провадження, зокрема справи за позовами ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які до цього часу знаходяться на розгляді у суді першої інстанції і стосуються у тому числі одного й того ж предмету: земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а. с. 213 т.1).
Скасовуючи попередні рішення у даній справі, апеляційний суд Одеської області в ухвалі від 13.11.2007 року зазначив про необхідність вирішення питання у порядку ст. 126 ЦПК України (об’єднання і роз’єднання позовів), зокрема з’ясувати чи пов’язані між собою вимоги про визнання недійсним рішення сесії Одеської міської ради від 15.07.2005 року і вимоги про визнання недійсними державного акту про право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право власності на дачну будівлю, усунення перешкод у здійсненні права власності (а. с. 296-298 т. 1).
Однак суд, з врахуванням того, що має місце спір щодо земельної ділянки, а саме: спір про право ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, не вирішив у порядку ст. 126 ЦПК України питання про об’єднання в одне провадження вимог ОСОБА_2 та інших про визнання недійсним державного акту про право ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з вимогами ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення сесії Одеської міської ради від 15.07.2009 року (яким скасоване попереднє рішення сесії Одеської міської ради стосовно надання ОСОБА_3 спірної земельної ділянки і яке стало підставою для видачі оспорюваного на теперішній час у судовому порядку державного акту а. с. 16, 17, 31, 37-39, 54, 213 т.1).
Приймаючи до уваги, що встановлено порушення норм процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п.5, 311 ч. 1 п.4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2008 року -скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.