Справа №22ц-1465/09 Головуючий в 1-й інстанції - Самоткан Н.Г.
Категорія - 34 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Болтунової Л.М.,
суддів - Котушенко С.П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі - Білоконь Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП,-
ВИРІШИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим в ході судового засідання (ас.73-74), до ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», просив стягнути з останнього на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 11760 грн., витрати на евакуатор в сумі 200 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи - 901 грн.44 коп., витрати на надання правової допомоги - 800 грн., судові витрати у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 29 серпня 2008 року між ними був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу №04/02-84/211, об'єктом страхування за яким є автомобіль ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності.
6 лютого 2007 року на ділянці автодороги м. Павлограда - с. Вербки сталася ДТП за участю вказаного автомобіля та автомобіля Ніссан-Аліера, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, під керуванням водія ОСОБА_3
Постановою Павлоградського міськрайсуду Дніпропетровської області від 30 березня 2007 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до п.2.11.3.2 та 2.11.3.3 зазначеного договору для страхового відшкодування необхідно надати рахунки СТО про проведення ремонтних робіт, висновок експерта про визначення розміру шкоди, заподіяної застрахованому транспортному засобу.
Він надав страхувальнику розрахунок вартості ремонтних робіт, вартості матеріалів та запчастин для ремонту автомобіля ВАЗ-21104 від 18 березня 2007 року СТО м. Дніпропетровська на суму 52480 грн.
Власник автомобіля Ніссан-Аліера звернувся з заявою до експерта ОСОБА_4 з заявою від 29 березня 2007 року про визначення вартості відновлювального ремонту належного йому (позивачу) автомобіля ВАЗ 21104.
Відповідно до автотоварознавчого дослідження від 6 квітня 2007 року вартість відновлювального ремонту складає 28102 грн. 14 коп.
Відповідачем було прийнято рішення про відшкодування йому 27957 грн. 14 коп. (з урахуванням 0,5% франшизи при настанні ДТП) та надав йому акт узгодження про розмір страхового відшкодування, з яким він не погодився, оскільки вважає розмір страхового відшкодування заниженим.
Згідно висновку ДНДІСЕ вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 39717 грн. без урахування втрати товарного вигляду.
В липні 2008 року відповідач перерахував на рахунок банку йому без його згоди визначений розмір страхового відшкодування в сумі 27957 грн.
Таким чином, він вважає, що на його користь необхідно стягнути з відповідача різницю між вартістю відновлювального ремонту в сумі 39717 грн., визначеною висновком ДНДІСЕ, та виплаченою сумою 27957 грн., а саме: 11760 грн., а також витрати, пов'язані з евакуацією пошкодженого автомобіля з місця ДТП до місця його (позивача) проживання, в сумі 200 грн., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 901 грн. 44 коп., витрати на правову допомогу в сумі 800 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2008 року було стягнуто з ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 11760 грн., судові витрати в сумі 983 грн.44 коп., витрати на правову допомогу - 800 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2008 року з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Прийшовши до висновку про необхідність стягнення з відповідача вищевказаних сум, суд 1-ї інстанції виходив з того, що відповідно до п.2.12.1 договору страхування підлягають відшкодуванню прямі збитки, заподіяні страхувальнику внаслідок настання страхового випадку, витрати на евакуацію транспортного засобу, витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу, а тому, оскільки висновком автотоварознавчої експертизи №1592 від 16 листопада 2007 року встановлена вартість відновлювального ремонту в сумі 39717 грн. без врахування товарного вигляду, відповідачем виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 27957 грн., то необхідно стягнути різницю між вказаними сумами на користь останнього, а саме: 11760 грн., а, окрім того, необхідно стягнути витрати на проведення автотоварознавчої експертизи та витрати по сплаті судового збору в сумі 983 грн. 44 коп. та витрати на правову допомогу - 800 грн.
Однак, колегія суддів вважає, що висновки суду 1-ї інстанції є безпідставними та необгрунтованими.
Як вбачається із матеріалів справи, 29 серпня 2006 року між ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_1 був укладений договір №04/02-84/211 добровільного страхування транспортного засобу (а.с.3-5), вигодонабувачем за яким є АКБ «Укрсоцбанк». Строк дії договору з 30 серпня 2006 року по 29 серпня 2007 року. Відповідно до п.2.2.1 даного договору об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим автомобілем ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким згідно з п.1.9 договору має право керувати також ОСОБА_5. За цим договором визначена страхова сума 69000 грн., що відповідає дійсній вартості автомобіля, та франшиза, яка складає за ризиком п.1.2.1 договору, тобто ДТП, 0,5% страхової суми.
У відповідності до п.п.2.12.І.І., 2.12.1.3, 2.12.1.4, 2.12.2 цього договору відшкодуванню підлягають прямі збитки, заподіяні страхувальнику внаслідок страхового випадку; витрати на евакуацію або буксирування на відстань від місця настання страхового випадку, якщо в результаті настання страхового випадку застрахований транспортний засіб був неспроможний рухатися самостійно; витрати на проведення експертної оцінки застрахованого транспортного засобу, якщо оцінка була погоджена зі страховиком; розмір шкоди, заподіяної застрахованому транспортному засобу, визначається страховиком з урахуванням дійсної вартості транспортного засобу, цін на запасні частини, матеріали та вартості ремонтних робіт.
6 лютого 2007 року о 15 год. на ділянці автошляху м. Павлоград - с. Вербки водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_3, належний ОСОБА_6, виконуючи обгін автомобіля ВАЗ-21104, д/н НОМЕР_1, під керування ОСОБА_5, належний ОСОБА_1, не витримав безпечний інтервал та скоїв з ними зіткнення, в результаті чого автомобіль ВАЗ-21104 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою за №984 від 20 лютого 2007 року, виданою Павлоградським РВ Дніпропетровської області (а.с.6).
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2007 року ОСОБА_3 був притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.22).
Експертним автотоварознавчим дослідженням №1261 від 6 квітня 2007 року, складеним спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_4, визначена вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля ВАЗ-21104, д/н НОМЕР_1, яка складає 28102 грн. 14 коп. (а.с.11-17).
12 липня 2007 року на рахунок ОСОБА_1 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» надійшло страхове відшкодування згідно акту №264 від 6 липня 2007 року в сумі 27957 грн. 14 коп., що підтверджується повідомленням Павлоградського відділення ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» за вих. №30.01-05/82 від 27 лютого 2008 року (а.с.48), платіжним дорученням №2035 від 12 липня 2007 року (а.с.49).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення цих фондів.
Згідно із ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У відповідності до ч.2 ст. 9 ЗУ «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору при настанні страхового випадку.
Частиною 17 цієї ж статті визначено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що страхове відшкодування було виплачено ОСОБА_1 у відповідності до умов договору (а.с.4 зворот, 5); при цьому є помилковим покладення судом 1-ї інстанції в основу рішення, яке є предметом оскарження, висновку судової автотоварознавчої експертизи №1592 від 16 листопада 2007 року (а.с.36-46), проведеної ДНДІСЕ, оскільки при її проведенні використовувалися періодичний довідник «Бюлетень автотоварознавця» №№37,38 за квітень, липень 2007 року, «Збірник цін на запасні частини» 2007, електронний прайс-лист на запасні частини «АІС» від 18 травня 2007 року, що свідчить про те, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ВАЗ-21104 була визначена саме на час проведення експертизи, а не на день скоєння ДТП. Інших належних доказів щодо вищенаведеного відповідно до ст. 58 ЦПК України ОСОБА_1 суду надано не було. В той же час колегія суддів зазначає, що при огляді пошкодженого автомобіля при проведенні експертного автотоварознавчого дослідження №1261 6 квітня 2007 року були присутні ОСОБА_7, аварійний комісар HACK «Оранта» ОСОБА_8 та ОСОБА_1, від якого не надходило зауважень щодо неправильності її проведення.
Отже, є правильними доводи апеляційної скарги в цій частині.
Виходячи з того, що не підлягає стягненню сума страхового відшкодування, то не підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 і інші понесені ним витрати.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1 не є належним позивачем по справі, оскільки вигодонабувачем за договором страхування являється АКБ «Укрсоцбанк», а тому саме останній має право не погоджуватися з сумою виплаченого страхового відшкодування та звертатися з позовом до суду, не заслуговують на увагу, тому що п.2.І.І. договору страхування, укладеним між сторонами в даній справі, передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, тобто ОСОБА_1, що відповідає також вимогам ст.ст. 525, 526, 979, 988, 990 ЦК України, ст. 25 ЗУ «Про страхування».
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду було ухвалене при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи, що у відповідності до п.п. 2, 3 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись ст.ст. 303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2008 року скасувати і в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.