Справа №22 -2003 2009 р. Категорія: 51

Головуючий у суді першої інстанції       Навроцький А.П. Суддя - доповідач Вавшко B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Вінницької області в складі:

Головуючого Вавшка B.C.,

суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.,

при секретарі: Новатарській В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного територіально-галузевого об'єднання (далі ДТГО) "Південно-Західна залізниця" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ДТГО "Південно-Західна залізниця" на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області  від 17 червня 2009 року,

установила:

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2009 року зазначений позов задоволено. Поновлено ОСОБА_3 на посаді стрільця стрілецької команди на станції ОСОБА_4 загону відомчої воєнізованої охорони Південно-Західної залізниці з 15 січня 2009 року відповідно до наказу начальника ОСОБА_4 загону відомчої воєнізованої охорони Південно-Західної залізниці № 20/ос від 4 березня 2004 року. Стягнуто з ДТГО "Південно-Західна залізниця" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 15 січня по 17 червня 2009 року включно, в сумі - 9182 грн. 03 коп. та 1000 грн. на відшкодування витрат на оплату юридичної допомоги, а всього - 10182 грн. 03 коп. Стягнуто з ДТГО "Південно-Західна залізниця" державне мито на користь держави у сумі 59 грн. 50 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що з 9 березня 2004 року ОСОБА_3 працював стрілком в стрілецькій команді на станції ОСОБА_4 загону відомчої воєнізованої охорони Південно-Західної Залізниці.

Наказом начальника ОСОБА_4 загону відомчої воєнізованої охорони № З/ос від 14 січня 2009 року позивача звільнено з роботи за п.2 ст.40 КЗпП України, внаслідок виявленої невідповідності займаній посаді.

Звільняючи позивача з роботи за п.2 ч. 1 ст.40 КЗпП України, відповідач не вказав в наказі в чому саме полягає невідповідність позивача займаній посаді.

Зі змісту наказу № З/ос від 14 січня 2009 року вбачається, що підставою для звільнення ОСОБА_3 з роботи стала вимога старшого інспектора СГБ лінійного відділу міліції на станції ОСОБА_4 № 9/114 від 13 січня 2009 року про тимчасове вилучення дозволів на зберігання та носіння відомчої вогнепальної зброї у стрільців стрілецької команди на станції ОСОБА_4 ОСОБА_5 і ОСОБА_3 для прийняття подальшого рішення ОСОБА_4 загоном відомчої охорони Південно-Західної Залізниці.

Суд дійшов висновку, що вимогу старшого інспектора СГБ лінійного відділу міліції на станції ОСОБА_4 відповідач безпідставно розцінив як дані про позбавлення позивача спеціального права - індивідуального дозволу на право носіння відомчої вогнепальної зброї, що на думку відповідача виключало можливість виконання позивачем посадових обов'язків стрільця.

Відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП України працівник може бути звільнений з роботи з підстав, зазначених у п.2 цієї статті, якщо його неможливо перевести за його згодою, на іншу роботу. Тобто, перед звільненням позивача з роботи за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України відповідач був зобов'язаний розглянути питання про можливість переведення позивача на іншу роботу, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_3, оскільки підстава звільнення його з роботи є надуманою відповідачем.

У апеляційній скарзі ДТГО "Південно-Західна залізниця" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_3 подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.

Колегією суддів встановлено, і це не оспорювалось сторонами, що індивідуальний дозвіл позивачеві на зберігання і носіння відомчої вогнепальної зброї не був анульований в порядку, передбаченому "Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів", затвердженої' наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня, 1998 року. -Також, у вимозі старшого інспектора СГБ лінійного відділу міліції на станції ОСОБА_4 було зазначено про тимчасове вилучення дозволів на зберігання та носіння відомчої вогнепальної зброї, а не про анулювання таких дозволів.

З огляду на вказану обставину у відповідача виникло право лише на тимчасове відсторонення працівника від роботи в порядку ст.46 КЗпП України, при цьому не було законних підстав для звільнення ОСОБА_3 за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України.

За вказаних вище обставини, суд дійшов вірного висновку про задоволення позову ОСОБА_3 на підставі ч.ч.1, 2 ст. 235 КЗпП України.

Колегія приходить до висновку, що відповідач також не довів тієї обставини, що на час звільнення позивача на ДТГО "Південно-Західна залізниця" були відсутні вакантні посади, які б міг зайняти ОСОБА_3

Не можна визнати обґрунтованими посилання відповідача на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки у апеляційній скарзі не зазначено у чому конкретно полягає порушення судом покладеного на нього ст.10 ЦПК України обов'язку по всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права є безпідставними, оскільки зводяться констатування обставин, які судом були встановлені та перевірені в судовому засіданні, і які висновків суду не спростовують.

Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права не можна визнати обгрунтованими, оскільки апеляційна скарга не містить посилань на такі порушення, які призвели до неправильного вирішення справи, а зводяться лише до голослівних тверджень про невідповідність рішення вимогам ст.213 ЦПК України.

Рішення постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДТГО "Південно-Західна залізниця" відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.