Справа - №22ц-1778/09 Головуючий в 1-й інстанції - Головін В.О.,
Категорія-34 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.,
суддів Болтунової Л.М., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодрайв» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2009 року - по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Автодрайв», 3-я особа: ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2009 року вищевказаний позов був задоволений частково; стягнуто з ТОВ «Автодрайв» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 3793 грн. 42 коп., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., судові витрати у вигляді судового збору в сумі 87 грн. 94 коп., у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30 грн., у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 100 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Автодрайв» порушено питання про зміну рішення в частині відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, а саме: зменшення розміру суми в цій частині з 3793 грн. 42 коп. до 2933 грн. 42 коп., а також відмови в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди та стягненні судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обгрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ТОВ «Автодрайв» підлягає задоволенню частково, а рішення суду повинно бути змінено з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29 грудня 2006 року приблизно о 16 год. 20 хв. по вул. Карла Маркса в м. Павлограді Дніпропетровської області ОСОБА_2, керуючи автобусом «Богдан» д/з НОМЕР_1, належний на праві власності відповідачу, не витримав безпечного інтервалу руху, порушивши тим самим п.13.1 Правил дорожнього руху, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Шкода» д/з НОМЕР_2, належний позивачці, та під її керуванням. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2007 року водій ТОВ «Автодрайв» ОСОБА_2 був притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП.
Внаслідок ДТП автомобілю «Шкода» були спричинені механічні пошкодження. Відповідно до експертного автотоварознавчого дослідження №1158 від 30 грудня 2006 року вартість майнової шкоди складає 1843 грн. 08 коп. При цьому на ремонт автомобіля позивачкою реально були затрачені кошти в сумі 3543 грн. 42 коп., що суд вважав за необхідне стягнути на її користь.
Окрім того, суд посилався на те, що позивачкою були понесені затрати на правову допомогу в сумі 100 грн., судові витрати у вигляді судового збору в сумі 87 грн. 94 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., що також підлягають стягненню на її користь з ТОВ «Автодрайв».
З урахуванням глибини моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважав'за необхідне задовольнити частково позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд 1-ї інстанції виходив з того, що реально позивачкою на ремонт автомобіля було затрачено 3543 грн. 42 коп., що підтверджується товарним чеком №90 від 13 січня 2007 року про придбання бамперу, фари, повороту на суму 855 грн.; видатковою накладною №РН-0000377 від 16 лютого 2007 року про купівлю пильнику шруса та холдингу бамперу на суму 610 грн., актом виконаних робіт №ЗА-0000926 від 30 січня 2007 року на суму 2078 грн. 42 коп. та чеком касового апарату до нього, а також взяв до уваги те, що позивачкою були понесені затрати на послуги експерта при проведенні автотоварознавчого дослідження №1158 від 30 грудня 2006 року в сумі 250 грн.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції, виходячи із встановлених фактичних обставин справи та вимог ст. ст. 1166, 1167, 1187 України, постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки шкоди, заподіяної внаслідок ДТП водієм ТОВ «Автодрайв» ОСОБА_2, та судових витрат, понесених нею.
Однак, при цьому апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необхідності зменшення розміру матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ТОВ «Автодрайв» на користь ОСОБА_1, оскільки маються розбіжності між дефектною відомістю пошкодженого автомобіля, яка міститься в експертному автотоварознавчому дослідженню №1158 від 30 грудня 2006 року, виконаному ОСОБА_3, та фактичним переліком виконаних останньою робіт та придбаних і замінених запчастин. Так, у вказаній дефектній відомості відсутні дані щодо пошкодження шарніру, чохла півосі, пильника шрусу та молдінгу бамперу, в той час як в акті виконаних робіт №ЗА-0000926 від 19 січня 2007 року та видатковій накладній №РН-0000377 від 16 лютого 2007 року зазначено проведення робіт по заміні шарніру і чохла півосі вартістю 250 грн., а також придбання нею пильника шрусу та молдінгу бамперу на суму 610 грн. При цьому колегія суддів зауважує на те, що видаткова накладна №РН-0000377 від 16 лютого 2007 року про придбання запчастин на суму 610 грн. датована 16 лютого 2007 року, а акт, який свідчить про обсяг виконаних робіт, 19 січня 2007 року.
Таким чином, ОСОБА_1 не було доведено належними, допустимими доказами необхідність проведення вищевказаних ремонтних робіт на суму 250 грн. та придбання для проведення даного ремонту автомобіля запчастин на суму 610 грн., а, отже, позивачкою всупереч вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України не були доведені ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а тому їй повинна бути відшкодована відповідачем шкода, визначена відповідно до реальної вартості відновлювального ремонту, що відповідає вимогам ст. 1192 ЦК України та п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», але в доведеній частині.
В іншій частині колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не можуть вплинути на результат розгляду спору, який правильно вирішений судом 1-ї інстанції у відповідності до вимог закону та наявних доказів.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що за таких обставин рішення суду 1-ї інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру матеріальної шкоди.
Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодрайв» задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2009 року змінити в частині відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодрайв» на користь ОСОБА_1 2933 гривні 42 копійки.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.