УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1286/09     Головуючий в 1-й інстанції - Руденко М.А.,

Категорія-34     Доповідач - Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петренко І.О.,

суддів - Болтунової Л.М., Сіромашенко Н.В.,

при секретарі - Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватного виробничого і торгово-комерційного підприємства «ВАГРІ», 3-і особи: ОСОБА_1, товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», товариство з обмеженою відповідальністю «РИФ», акціонерна страхова компанія «Диско» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2008 року вищевказаний позов був задоволений частково; стягнуто з приватного виробничого і торгово-комерційного підприємства «ВАГРІ» на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 7563 грн., у відшкодування моральної шкоди - 500 грн., витрати по оплаті послуг експерта в сумі 450 грн., судові витрати в сумі 114 грн. 14 коп., а всього 8627 грн. 69 коп.; стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 200 грн., судові витрати в сумі 8 грн. 50 коп., а всього 208 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушив питання про скасування рішення з направлення справи на новий розгляд до суду 1-ї інстанції в іншому складі суду.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно до постанови Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2006 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Автомобіль «КРАЗ-256» д/н НОМЕР_1, яким він керував на момент скоєння ДТП, зареєстрований за ТОВ «РИФ» і відповідно до договору №1 оренди, укладеного 2 січня 2006 року між даним товариством та ПВТКП «ВАГРІ», був переданий останньому в тимчасове користування. Згідно наказу по ПВТКП «ВАГРІ» №12 від 5 травня 2003 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу водієм з 5 травня 2003 року. Зазначений автомобіль був закріплений за ОСОБА_1

При цьому автомобіль «Мазда-6» д/н НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 Згідно договору страхування наземного транспорту №DNG0AK від 2 червня 2005 року цей автомобіль був застрахований в ТДВ Страхова компанія «Кредо». За даним договором страховим випадком визначається втрата, знищення або пошкодження ТЗ, його частин, деталей, приладів, обладнання внаслідок ДТП за участю застрахованого ТЗ. Строк договору 60 місяців - з 2 червня 2005 року по 1 червня 2010 року включно.

Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця судового експерта ОСОБА_4 №178/06 від 18 серпня 2006 року вартість матеріальної шкоди, з технічної точки зору, завданої власнику автомобіля «Мазда-6» д/н НОМЕР_2, складає 24754 грн. 09 коп., а витрати на ремонт машини відповідно до додатку №2 до висновку №178/06 від 18 серпня 2006 року з урахуванням НДС складають 29242 грн. 46 коп.3гідно повідомлення Страхової компанії «Кредо» №3811 від 11 жовтня 2006 року страхове відшкодування пошкодженого автомобіля «Мазда-6» д/н НОМЕР_2 відповідно до страхового акту №К-16 від 18 вересня 2006 року складає 22608 грн., які ОСОБА_2 отримав на картку.

Згідно акту приймання-здачі виконаних робіт від 16 жовтня 2006 року ПП ОСОБА_5 були виконані роботи по ремонту автомобіля «Мазда-6» д/н НОМЕР_2 на суму 29721 грн. 65 коп.

На користь ОСОБА_2 судом була стягнута різниця витрат на ремонт та сплаченого страхового відшкодування автомобіля «Мазда-6» в сумі 7563 грн. 55 коп., а також витрати по оплаті послуг експерта в сумі 450 грн. з відповідача, оскільки у скоєнні ДТП визнаний винним ОСОБА_1, який на час скоєння ДТП знаходився з ним в трудових відносинах.

З урахуванням принципу розумності, справедливості, враховуючи характер порушень прав позивача та глибину його душевних страждань, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди та стягнув з відповідача на його користь 500 грн. В той же час судом було стягнуто на користь ОСОБА_3, яка знаходилася в автомобілі «Мазда-6» під час скоєння ДТП, у зв'язку з чим перенесла стрес, у відшкодування моральної шкоди 200 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання в розмірі 3% від вартості замовлення в сумі 350 грн. 40 коп. суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні в цій частині, оскільки між сторонами виникли не договірні відносини, а позовні вимоги заявлені щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП.

Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, та, керуючись ст.ст. 979, 1192, ч.1 ст. 1167 ЦК України, правильно прийшов до висновку про необхідність стягнення заподіяної внаслідок ДТП матеріальної та моральної шкоди з ПВТКП «ВАГРІ» та часткового задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

При цьому доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про місце та час слухання справи не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду 1-ї інстанції у відповідності до п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України, оскільки вони об'єктивно спростовуються наявним в матеріалах справи повідомленням  про  вручення судової повістки у порядку,  визначеному ст.  76  ЦПК України.

Посилання апелянта на те, що після скоєння ДТП він повідомляв про даний факт страхову компанію «Диско» і тому заявлену до стягнення суму позивачі змогли б одержати при зверненні до неї, а, окрім того, виходячи з викладеного, на його думку, страхова компанія мала б бути притягнута до участі у справі у якості співвідповідача, колегія суддів вважає такими, що не можуть вплинути в даному разі на результат розгляду спору, який вирішений судом правильно, оскільки його доводи в цій частині були спростовані поясненнями представника СК «Диско», даними в судовому засіданні 22 квітня 2009 року, належних доказів щодо зворотного ОСОБА_1 суду не надав. А тому за таких обставин, у зв'язку з неповідомленням страховика про настання страхового випадку в строк, встановлений п.5 ч.1 ст. 989 ЦК України, п.п. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 ЗУ №1961-IV від 1 липня 2004 року «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», останній був позбавлений можливості дослідити його обставини і дійти висновку про визнання його страховим чи про відмову в цьому.

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307,308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.