Справа №22 -2094 2009 р. Категорія: 67
Головуючий у суді першої інстанції :Бондар О.В. Суддя - доповідач : Вавшко B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Вінницької області в складі:
Головуючого Вавшка B.C.,
суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.,
при секретарі: Новатарській В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третіх осіб без самостійних вимог Карбівської сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про встановлення фактів належності нерухомого майна і прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на частину домоволодіння; за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 червня 2009 року,
установила:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом в порядку ст.253 ЦПК України, в якому просив : встановити факт належності на праві приватної власності 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити факт належності на праві приватної власності 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 встановити факт, що після смерті ОСОБА_7 у встановлений законом шестимісячний строк в управління і володіння його спадковим майном вступила ОСОБА_8; встановити факт, що після смерті ОСОБА_7 у встановлений законом шестимісячний строк в управління і володіння його спадковим майном вступив ОСОБА_2, встановити факт належності на праві приватної власності 3А частин будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане
20.02.2008 року на ім'я ОСОБА_3; визнати за ОСОБА_2 право власності на V* будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 червня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволений в повному обсязі.
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_7, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого на її ім'я та в частині визнання права власності за ОСОБА_2 на 1/2 будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом. Вважає, що рішення суду в цій частині є незаконним та необгрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, судом порушені норми матеріального та процесуального права.
З апеляційною скаргою не погодився ОСОБА_2, в свої письмових запереченнях вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Статтею 16 ЦПК України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 в своїй позовній заяві об'єднав вимоги про встановлення юридичних фактів, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження та вимоги про визнання права власності на майно і визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, які повинні розглядатися в порядку позовного провадження.
За цих обставин його позовна заява не відповідала вимогам, щодо форми та змісту позовної заяви, які визначені в ст.119 ЦПК України.
Відповідно до ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього кодексу.
Незважаючи на вказане порушення, судом першої інстанції вказана заява прийнята до розгляду в порядку позовного провадження, при цьому розгляд справи здійснювався за правилами як позовного, так і окремого провадження, про що свідчить рішення суду, в якому суд посилається на норми процесуального права обох видів судочинства.
Відповідно до ст.235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 207 ЦПК України.
Одночасно колегія суддів роз'яснює, що ОСОБА_2 не позбавлений права подати до суду позов на загальних підставах, в якому чітко визначитися зі своїми позовними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись ст.119, 207, 303, 304, 307, 310, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 червня 2009 року скасувати.
Заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з участю третіх осіб без самостійних вимог Карбівської сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про встановлення фактів належності нерухомого майна і прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на частину домоволодіння залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.