УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇОБЛАСТІ
Справа - №22ц-1670/09 Головуючий в їй інстанції - Іванченко О.Ю.,
Категорія - 5 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.,
суддів Болтунової Л.М., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2008 року та додаткове рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 2 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, Товарної біржі «Еверест» про визнання права власності, визнання угоди купівлі-продажу недійсною та такою, що укладена під впливом обману, та про витребування майна,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2008 року та додатковим рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 2 лютого 2009 року зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3, трактор МТЗ-80 д/н НОМЕР_1; в задоволенні позову ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено; відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3., ОСОБА_5, ОСОБА_4, товарної біржі «Еверест» про визнання права власності, визнання угоди купівлі-продажу недійсною та такою, що укладена під впливом обману.
В апеляційній скарзі апелянт порушив питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3, до нього, ОСОБА_4 відмовити, задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обгрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Судом було встановлено, що 21 вересня 2007 року за угодою купівлі-продажу, зареєстрованій на товарній біржі «Еверест», ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності ВЕХ №153669 від 13 серпня 2007 року, виданої ОСОБА_4, продав ОСОБА_3. трактор МТЗ-80 д/н НОМЕР_1.
При цьому на підставі усної угоди ОСОБА_4 20 липня 2002 року продав ОСОБА_2 трактор МТЗ-80 д/н НОМЕР_1, що підтвердили розпискою, однак, право власності на трактор не перейшло до покупця, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини власником трактора є ОСОБА_4 Трактор був знятий з обліку, але зареєстрований після цього не був. 30 серпня 2007 року ОСОБА_4 видав довіреність ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з правом експлуатувати, обміняти, продати, передавати в оренду належний йому трактор МТЗ-80 д/н НОМЕР_1.
21 вересня 2007 року довіреність ВЕХ №153669 від 30 серпня 2007 року було скасовано приватним нотаріусом ОСОБА_6 і в той же день направлено листа згідно якого йому роз'яснювалося, що будь-які дії, що будуть вчинятися ОСОБА_5 на підставі зазначеної довіреності після одержання цього повідомлення, не визнаватимуться.
25 жовтня 2007 року до Солонянського РВ УМВС України і Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_3, притягнути до відповідальності ОСОБА_2, який незаконно володіє його трактором МТЗ-80.
При перевірці було встановлено, що згідно вищезазначеного договору купівлі-продажу, зареєстрованому на товарній біржі, трактор МТЗ-80 був придбаний ОСОБА_3, у ОСОБА_5, однак, на даний час трактор знаходиться у ОСОБА_2., який посилається на те, що ОСОБА_5 при придбанні в нього трактора з ним не розрахувався.
Прийшовши до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, та про відмову в задоволенні зустрічного позову, суд 1-ї інстанції виходив з того, що право власності на спірний трактор ОСОБА_2 не було доведено.
В той же час ОСОБА_2 не вказані достатні підстави для визнання угоди купівлі-продажу від 21 вересня 2007 року недійсною, та такою, що укладена під впливом обману.
При цьому даний договір може бути лише однією із сторін правочину, однак, ОСОБА_2 не являється стороною в даній угоді.
Також суд посилався на те, що не було встановлено і сам факт обману при укладанні вказаної угоди, оскільки при укладанні угоди ОСОБА_5 діяв як продавець на підставі довіреності ВЕХ №153669 від 30 серпня 2007 року, строк дії якої не закінчився, і, яка не була скасована, тобто за якою не було припинено представництво, а тому він мав повноваження продавати спірний трактор.
Судом було зазначено, що не був доведений факт отримання повідомлення про скасування довіреності ОСОБА_5 напередодні укладання угоди купівлі-продажу, оскільки повідомлення було відправлено саме в день укладання угоди купівлі-продажу і він не мав можливості отримати його своєчасно.
Правомірність же придбання транспортних засобів підтверджується, зокрема, угодами, укладеними на товарних біржах.
Отже, власник, а саме: ОСОБА_3., має право витребувати спірний трактор від ОСОБА_2, який незаконно, без відповідної правової підстави заволодів ним.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції, з'ясувавши в повному обсязі права та обов'язки сторін, перевіривши доводи, та, давши їм правову оцінку, виходячи із наявних доказів по справі, встановлених фактичних обставин справи, та, керуючись ст. 230, 248, 387 ЦК України, прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3. щодо витребування майна з чужого незаконного володіння та про відмову зустрічних позовних вимог ОСОБА_2
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про обгрунтованість висновків суду та безпідставність приведених в апеляційній скарзі доводів.
При цьому колегія суду зауважує, що суд помилково при вирішенні спору посилався на п.8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року, тому що порядок реєстрації та обліку тракторів визначається Правилами державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженими наказом Міністерством аграрної політики України від 11 червня 2004 року №221, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за №772/9371, що, однак, не може вплинути на вирішення спору по суті, оскільки відповідно до п.2.2 даних Правил документом, що підтверджує правомірність придбання машин, є, в тому числі, біржова угода.
Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що на момент укладення угоди купівлі-продажу спірного трактору між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 20 липня 2002 року, підтвердженням якої є розписка (а.с.81), не існувало способу захисту цивільних прав та інтересів у вигляді визнання права власності, як то передбачено ст. 16 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), що також слугує на користь визначення правильності ухваленого рішення, яке є предметом оскарження.
Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його
скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307,308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2008 року, додаткове рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 2 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.