Справа №22-5533/09
Головуючий у 1 інстанції: Васалатій К.А. Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2009 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Шебуєвої В.А.,
суддів: Матвєєвої О.А., Касьяна О.П.
при секретарі: Гладун Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої психіатричної медико-соціальної експертної комісії Київської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 ім.Павлова, 3-я особа: Київський міський психоневрологічний диспансер № 3, Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України про визнання висновку експертної комісії про постановку діагнозу «шизофренія» недійсним,
встановила:
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Спеціалізованої психіатричної медико-соціальної експертної комісії Київської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 ім.Павлова. 3-я особа: Київський міський психоневрологічний диспансер № 3, Центральна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України про визнання висновку експертної комісії про постановку діагнозу «шизофренія» недійсним.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року і ухвалити нове про задоволення позову. Посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права. Зазначає, що при призначенні судово-психіатричної експертизи судом були поставлені перед експертом не всі питання, які на його думку, підлягали з'ясуванню для правильного вирішення заявлених позовних вимог, а також суд відмовив у задоволенні його клопотання про призначення повторної судово-психіатричної . експертизи. Вважає, що судом було допущено порушення ч.2 ст. 159 ЦПК України, оскільки спочатку розгляд справи проводився суддею Оболонського районного суду м.Києва Тищуком М.Ф, а останнє судове засідання та винесення рішення було проведено суддею цього ж суду Васалатієм К.А
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.
Представники Київського міського психоневрологічного диспансеру № З, Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України просять відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що в період проходження військової служби (1980-1982 p.p.) ОСОБА_1 отримав травми голови. У період з 1995 до 1997 p.p. та 2000-2002 роки ОСОБА_1 щорічно лікувався у психоневрологічній Київській міській клінічній лікарні № 1 ім. Павлова з приводу захворювання «шизофренія, параноїдна форма», яке було встановлено позивачу згідно висновку Спеціалізованої медико-соціальної експертизи Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 ім.Павлова. За висновком Центральної військової-лікарської комісії від 25 лютого 2000 року отримані ОСОБА_1 під час служби в Збройних Силах України (1982 р.) черепно-мозкові травми пов'язані з виконанням обов'язків військової служби. ОСОБА_1. визнаний інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Вважаючи встановлений діагноз помилковим, ОСОБА_1 звертався до лікувальних установ з заявами про його зміну.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання висновку експертної комісії про постановку діагнозу «шизофренія» недійсним, суд першої інстанції виходив з висновків судово-психіатричної експертизи від 03.02.2009 року, яка була призначена та проведена за клопотанням ОСОБА_1 Відповідно висновків експертної комісії ОСОБА_1 страждає психічним захворюванням у формі шизофренії, параноїдної форми, епізодичного перебігу, зі стабільним дефектом. Стан стійкої ремісії.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених, статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справи, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки останнім не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції вимог ч.2 ст. 159 ЦПК є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справа за позовом ОСОБА_1 по суті була розглянута під головуванням судді Васалатія К.А.
Посилання апелянта на те, що при призначенні судово-психіатричної експертизи перед експертом судом були поставлені не всі питання, які на його думку, підлягали з'ясуванню для правильного вирішення заявлених позовних вимог, а також на те, що суд відмовив у задоволенні його клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи і зібраним доказам, постановлено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.