Справа №22ц-2743 від 2009 року     Головуючий в 1 інстанції Городнича B.C.

Категорія 37     Доповідач Бараннік О.П.

УХВАЛА

іменем України

2009 рік червень 15 дня     Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого       - Бараннік О.П.,

суддів     - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,

при секретарі        - Лещинській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Дніпропетровська міська рада та комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту належності частини квартири, встановлення факту спільного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи Дніпропетровська міська рада та КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту належності частини квартири, встановлення факту спільного проживання та визнання права власності в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що після смерті його бабусі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала спадкодавці на підставі свідоцтва про право власності на житло № 25 від 20 червня 1994 року, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» в реєстрі № 177п-6.

20 липня 1994 року ця квартира була приватизована в рівних долях ОСОБА_3, позивачем та братом позивача ОСОБА_2, який не претендує на спадщину після смерті бабусі та дає свою згоду, на те, щоб позивач успадкував зазначену частину вказаної вище квартири.

Але, оскільки позивачем була втрачена довідка-характеристика і свідоцтво про право власності від 20 червня 1994 року на квартиру АДРЕСА_1, а у видачі дублікату вказаних документів КП «ДМБТІ» йому відмовляє у зв'язку з відсутністю документа про повернення довідки-характеристики на відчуження квартири, позивач вимушений був звернутись з даним позовом до суду.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2008 року встановлено факт спільного проживання позивача з ОСОБА_3

Михайлівною однією сім'єю понад п'ять років, встановлено факт належності ОСОБА_3 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину вищезазначеної квартири. Цим же рішенням суду КП «ДМБТІ» було зобов'язане оформити свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зареєструвавши його в Державному реєстрі прав власників, видати його позивачеві замість втраченого.

В апеляційній скарзі КП «ДМБТІ», посилаючись на те, що про існування вказаного рішення бюро технічної інвентаризації стало відомо лише 11 березня 2009 року, просило рішення суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга КП «ДМБТІ» підлягає задоволенню, а рішення суду, як ухвалене в порушення п.4 ст. 311 ЦПК України - скасуванню, оскільки постановлене у відсутність третіх осіб, які не брали участі у розгляді справи у зв'язку з неналежним їх повідомленням про день та час судового засідання, призначеного на 22.12.2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 307, п. 4 ст. 311, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2008 року - скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.