Справа №22ц-1789/2009 р.     Головуючий в 1 інстанції: Черниш О.Л.

Категорія -5

Доповідач: Коровайко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого     Коровайко О.І.

суддів     Приходько Л.А., Кузнєцової О.А.

при секретарі     Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 30 грудня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради про визнання недійсними акту прийомки індивідуального домоволодіння, свідоцтва про право власності, свідоцтва про право власності на спадщину за законом, визнання права власності на частину домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою, поновлення строку позовної давності,

встановила:

30 грудня 2008 року Комсомольським районним судом м.Херсона за участю сторін розглянута зазначена справа та ухвалено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинку, визначення порядку користування земельною ділянко відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_3 строк позовної давності для звернення до суду із позовом, визнано недійсними: Акт прийомки індивідуального домоволодіння АДРЕСА_1 від 28 травня 1976 року на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5; свідоцтво про право власності видане виконавчим комітетом Комсомольської районної ради народних депутатів у м. Херсоні за № 217 від 6 листопада 1979 року: свідоцтво про право власності видане виконавчим комітетом Комсомольської районної ради народних депутатів у м. Херсоні за № 142 від 28 серпня 1989 року на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_6; свідоцтво про право на спадщину за законом від 4 липня 1990 року за № 3-1500, видане державним нотаріусом першої державної нотаріальної контори у м.Херсоні на 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 -ОСОБА_3 та ОСОБА_4; свідоцтво про право на спадщину за законом від 4 липня 1990 року за № 3-1502, видане державним нотаріусом першої державної нотаріальної контори у м.Херсоні на 1/6 частини будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4: свідоцтво про право на спадщину від 22 лютого 2000 року за № 1-216 , видане державним нотаріусом третьої державної нотаріальної контори у м.Херсоні на 9/12 частини будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в іншій частині позовних вимог - про визнання права власності на частину домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою -відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його та ОСОБА_2 позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону.

В письмових запереченнях до суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено судом першої інстанції, будівництво спірного будинку АДРЕСА_1 було розпочато на самовільно зайнятій земельній ділянці у 1965 році ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, про те що зазначений будинок в експлуатацію не приймався, а свідоцтва про право власності є недійсними, а тому за життя ОСОБА_6 не був власником частини домоволодіння АДРЕСА_1 і вказане майно після його смерті не могло бути предметом спадкування.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що Акт вводу спірного будинку в експлуатацію, свідоцтво про право власності, свідоцтво про паво на спадщину є недійсним.

Посилання апелянта на те, що пропуск строку звернення до суду ОСОБА_3 відбувся не з поважних причин колегією суддів не приймаються до уваги як такі, що не гуртуються на законі.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову, оскільки обґрунтовано встановив, що позивачами за первісним позовом не надано належних доказів на підтвердження заявлених вимог, а судом такі докази та обставини не встановлені.

Висновки суду мотивовані належним чином, підтверджуються матеріалами справи та доказами, перевіреними у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 30 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.