Справа № 11 -а-1701 /2009р. Головуючий у 1 інстанції Колесник О.М.

Категорія ст.ст.342 ч.2, 345 ч.2 КК України       Доповідач Ноздряков В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2009 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - Стрижко С.І.

суддів - Ковальської В.В., Ноздрякова В.М.

прокурора - Рабінчук Т.І.

засудженого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому засіданні в м.Києві кримінальну справу за апеляцією

засудженого ОСОБА_1; прокурора, який приймав участь у розгляді

справи в суді першої інстанції на вирок Дарницького районного суду м.Києва від

25 червня 2009р.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше в силу ст.89 КК України не судимий,

засуджений за ст.342 ч.2 КК України на 2 рік 6 місяців позбавлення волі; за ст. 345 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточно на 3 роки позбавлення волі.

У відповідності до ст.75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст.76 КК України ОСОБА_1 зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без згоди органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Міра запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу - підписка про невиїзд.

Вироком районного суду ОСОБА_1 визнаний винним в опіру працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків  щодо  охорони  громадського  порядку та  в  умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків за слідуючих обставинах.

Так,  1.07.2007 року, приблизно о 22 год. 40 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, йшов вздовж алеї поряд з озером «Сонячне» по вул.  Ревуцького в м.Києві. В цей час назустріч ОСОБА_1 прямував піший патруль Дарницького РУГУМВС України в м.Києві в складі старшого   сержанта   міліції   ОСОБА_2   та   старшого   сержанта   міліції ОСОБА_3, який здійснював несення служби по охороні громадського порядку   на   маршруті   №340   на   території   Дарницького   району   м.Києва.

Побачивши  працівників міліції, ОСОБА_1,  порушуючи громадський порядок, умисно, безпричинно став висловлюватись на їх адресу брутальними словами. На законні зауваження працівників міліції, відреагував агресивно, на прохання пред'явити документи відповів відмовою. На намагання ОСОБА_2 зупинити ОСОБА_1, останній став відбивати його руку, відмовився пройти до службового приміщення Дарницького РУГУМВС, став чинити опір ОСОБА_2, а саме наніс йому один удар кулаком в обличчя та удари по рукам, якими потерпілий намагався захиститись від ударів по тулубу, чим причинив фізичну біль та легкі тілесні ушкодження. На допомогу ОСОБА_2 прийшов ОСОБА_4, який відтягнув ОСОБА_1 в бік. Однак засуджений, продовжуючи чинити опір, порвав формений одяг ОСОБА_3 та намагався нанести удари руками та ногами по тілу останнього. З метою припинення протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_4 відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України «Про міліцію» застосував до засудженого заходи фізичного впливу та затримав останнього.

В апеляції і змінах до неї:

-    прокурор, який приймав участь у розгляді справи, вказуючи на м'якість призначеної міри покарання, яка на його думку обрана без достатнього врахування ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого,  оскільки   з   матеріалів   справи   видно,   що   раніше   ОСОБА_1 неодноразово  притягувався  до  кримінальної  відповідальності,  просить вирок в частині призначеного покарання скасувати, постановити новий вирок   і   за  ст.342   ч.2   КК  України  призначити   покарання  у  вигляді обмеження волі на 3 роки, за ст.345 ч.2 КК України 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. При згоді ОСОБА_1, застосувати до нього п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року;

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить застосувати до нього амністію на підставі п.п. «В», «Е» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.

Розглянувши матеріали справи, апеляції, вислухавши прокурора, підтримавшего апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, в частині застосування амністії, засудженого, який теж просив застосувати до нього амністію, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляція засудженого задоволенню у повному обсязі.

Винність ОСОБА_1 у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 342 ч.2, 345 ч.2 КК України підтверджується дослідженими судом доказами, яким дана належна оцінка. Висновки суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у скоєнні зазначених злочинів учасниками судового розгляду не оспорюється.

Його дії за ст.ст.342 ч2, 345 ч.2 КК України кваліфіковані вірно.

Разом з тим, з матеріалів кримінальної справи видно, що ОСОБА_1 має трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 і доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, а також він є учасником ліквідації наслідків аварії на чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), (т.2, а.с. 235-238), (т.1, а.с. 259-263) і підпадає під дію плі. «В», «Е» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.

ОСОБА_1 звернувся з проханням застосувати до нього амністію. Підтвердив це прохання при розгляді справи в апеляційному суді.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст.376 КПК України, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, вирок відносно нього підлягає скасуванню, а провадження по кримінальній справі закриттю.

Колегія суддів вважає, що питання про міру покарання, а тим більш про призначення більш суворого покарання за умов необхідності звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності не може бути предметом дослідження і обговорення, оскільки актом амністії усувається і застосування покарання.

За наведених підстав апеляція зі змінами прокурора, який приймав участь у розгляді справи, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.365, 366, 376 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію зі змінами прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити частково. Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

На підставі п.п. «В», «Е» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Згідно п.4 ч.1 ст.6, ст.376 КПК України вирок Дарницького районного суду м.Києва від 25 червня 2009 року відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження по справі закрити.