ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 638/1068/21                                                Головуючий І інстанції –

Провадження № 33/818/1130/21                                        Цвірюк Д.В.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП                                        Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 липня 2021 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ        - Кружиліної О.А.

за участю секретаря                        - Михайлюка А.В.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності        - ОСОБА_1

захисника                                        - Розумовського О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 – адвоката Філоненка В`ячеслава Станіславовича на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

13 січня 2021 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 149093 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно з вказаним протоколом 13 січня 2021 року о 2200 год. в м. Харкові, пр-т. Л. Свободи, 26-Б, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням газоаналізатора «Drager Alcotest 6830» та в закладі охорони здоров`я в Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (далі - КНП ХОР «ОНД») на вул. Шевченка, 26 відмовився у присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.

Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Розумовський О.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2021 року, провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя не з`ясував і неповно встановив обставини справи, не перевірив та не дослідив докази, які мають значення для справи, не забезпечив належного виклику свідків та відмовив у виклику в судове засідання поліцейських.

Посилається, що притягнення ОСОБА_1 поліцейським до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП є незаконним та необґрунтованим, а тому всі наступні дії поліцейських є незаконними та протиправними.

За вказаних обставин, захисник вважає, що у разі визнання зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 незаконної, вказані обставини можуть вплинути на розгляд справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вказує, що акт огляду, який міститься в матеріалах справи є неналежним доказом по справі, оскільки поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що газоаналізатор є несправним та під психологічним тиском змусили його відмовитись від огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Разом з цим, поліцейськими не вручено ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Вважає, письмові пояснення свідків неналежними доказами по управі, оскільки вказані пояснення викладені одним почерком, а їх підписи відрізняються від їх підписів в протоколі.

Зазначає, що відеозапис з нагрудних камер поліцейських є неналежним доказом, оскільки не є безперервним та не відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Адвокат вважає, що в матеріалах справи відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Також, як на підставу скасування постанови судді захисник зазначає, що з 03 липня 2020 року по 13 січня 2021 року відсутня адміністративна або кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані сп`яніння.

За вказаних обставин наявні підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, адвоката Розумовського О.С., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.

З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.        

Судовим розглядом встановлено, що 13 січня 2021 року о 2200 год. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по пр-т. Л. Свободи, 26-Б в м. Харкові був зупинений поліцейськими за допомогою проблискових маячків. Маючи ознаки алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки його транспортного засобу за допомогою газоаналізатору та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД».

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 149093 від 13 січня 2021 року за невиконання ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України.

Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги адвоката Розумовського О.С. щодо незаконного та необґрунтованого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки дії поліцейського щодо винесення стосовно ОСОБА_1 постанови за частиною 1 статті 126 КУпАП є завданням іншого провадження та оскаржується в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги про здійснення поліцейськими відносно ОСОБА_1 психологічного тиску, що змусило його відмовитись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та апеляційним судом до уваги не приймаються.

Відеозаписом з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що на пропозицію поліцейського ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору або в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 від запропонованого огляду відмовляється та повідомляє, що він вжив близько 200 гр вина. При цьому на питання поліцейського ОСОБА_1 надає чіткі та послідовні відповіді.

За вказаних обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про виклик та допит поліцейських.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 підтвердив обставини подій, що стали підставами для складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України.

За вказаних обставин, апеляційний суд на приймає до уваги доводи апеляційної скарги захисника про те, що письмові пояснення свідків є неналежними доказами по справі.

При цьому, апеляційний суд враховує, що залучені поліцейськими свідки зафіксовані на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, а їх пояснення узгоджуються з фактичними обставинами події та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, а тому апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання про виклик та допит ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості відповідно до частини 3 статті 256 КУпАП подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу та викладених у ньому обставин події.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення підписав без зауважень, письмових пояснень не надав.

При цьому, апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про необізнаність ОСОБА_1 про необхідність виконувати вимоги поліцейських щодо проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, пунктом 1.3 ПДР України на учасників дорожнього руху покладено обов`язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Доводи апеляційної скарги щодо невручення поліцейськими ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зазначає, що таке направлення поліцейським виписується у разі погодження водія пройти огляд, що є підставою для проведення працівниками медичного закладу такого огляду.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до закладу охорони здоров`я.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим не виконав вимоги пункту 2.5 ПДР України, у поліцейських були відсутні підстави для видачи йому направлення та доставлення до закладу охорони здоров`я.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис з нагрудних камер поліцейських є неналежним доказом, оскільки не є безперервним, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи встановлені у справі обставини та докази, які містяться в матеріалах справи, апеляційний суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Також, апеляційний суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП, з огляду на таке.

22 листопада 2018 року прийнято Закон України № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон № 2617-VIII), яким внесено зміни до статті 130 КУпАП, та яку викладено у такій редакції:

«Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Крім того, цим законом доповнено КК України статтею 2861 наступного змісту:

«Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування».

Закон № 2617- VIII набрав чинності 01 липня 2020 року.

Разом з цим, 17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі – Закон № 720-IX) яким внесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1.

У Розділі ІІ Закону № 720-IX зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII».

Закон № 720-IX був підписаний Президентом України 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України».

Протокол про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 149093 за частиною 1 статті 130 КУпАП поліцейським складено 13 січня 2021 року.

Відповідно до вимог частини 1 статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддя застосував редакцію частини 1 статті 130 КУпАП відповідно до Закону № 720-IX, яка діяла під час і за місцем вчинення правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Розумовського О.С. апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених пунктами 1, 6 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 8, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 – адвоката Філоненка В`ячеслава Станіславовича – залишити без задоволення.

Постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2021 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду                                        О.А. Кружиліна