Справа № 632/1223/20

провадження № 1-кп/632/29/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Журавель О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Довженко К.І.,

учасників судового провадження: прокурора – Коваленка Ю.В., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника – Бугаря О.О., представника потерпілої – Тимошенко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Первомайського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області Коваленка Юрія Валерійовича про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Жовті Води Дніпропетровської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020220400000289 від 06 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час судового розгляду прокурором Коваленком Ю.В. заявлено клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що останньому пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, у даному кримінальному провадженні продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який був врахований слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, він не зменшився і не зник. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, оскільки розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинений злочин може залишити місце свого мешкання, у тому числі шляхом виїзду за межі району, області, враховуючи відсутність стійких соціальних зв`язків. На думку прокурора, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Бугарь О.О. не заперечували проти задоволення клопотання.

Представник потерпілої наполягала на продовженні строку тримання під вартою обвинуваченому.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На час розгляду клопотання суддя Босняк М.М. перебуває у щорічній відпустці, що унеможливлює подальший колегіальний розгляд даного кримінального провадження, у тому числі вирішення колегіальним складом суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строк дії якого спливає 14 серпня 2021 року.

Відповідно до п. 20-5 Перехідних положень КПК України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу ХІ» «Перехідні положення» КПК України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»,у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Відповідно до Постанови КМ України від 09 грудня 2020 року № 1236 «П ро встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»,з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року

на всій території України установлено карантин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 головуючим суддею Журавель О.О..

Отже, суд, заслухавши думку прокурора, представника потерпілої, захисника, обвинуваченого, доходить подальшого висновку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов`язаний встановити, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 09 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та у подальшому застосований до обвинуваченого запобіжний захід був продовжений судом, останній раз - до 14 серпня 2021 року, включно.

Суд вважає, що з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_1 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, хоча частково і змінились обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Так, з урахуванням того, що були допитані всі свідки по справі, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ( незаконно впливати на свідків), втратив свою актуальність.

Разом з цим, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку суду, продовжує існувати. При цьому, суд приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству..

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Отже, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає, що з урахуванням висунутого обвинувачення існує можливість призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 07 до 15 років, судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні не завершено, а тому існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, оскільки реальна загроза покарання у вигляді позбавлення волі може спонукати людину, вживати всі можливі заходи, спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім того оцінюючи ризик втечі у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58), суд приймає до уваги, що обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення відносно життя та здоров`я фізичної особи, яке спричинило смерть людини, до взяття під варту обвинувачений будучи працездатним, офіційно ніде не працював, не мав законних джерел доходу, має постійне місце проживання та реєстрації. Інших даних про міцність соціальних зв`язків за місцем проживання обвинуваченого, які б свідчили про наявність стримуючого фактору та подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суду не надано. Належних та допустимих доказів на підтвердження факту знаходження на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини суду також не надано.

Отже, суд вважає, що сукупність наведених чинників свідчить про певну ступінь ймовірності того, що обвинувачений може вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду.

Також, на думку суду, у даному випадку тримання особи під вартою є виправданим, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто обвинувачення, у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

Крім того, суд звертає увагу, що у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № К (85) 11 «Про положення потерпілого в рамках кримінального права і процесу» підкреслюється, що важливою функцією кримінального правосуддя має бути задоволення запитів і охорона інтересів потерпілого, підвищення довіри потерпілого до кримінального правосуддя, у зв`язку з чим необхідно більшою мірою враховувати запити потерпілого на всіх стадіях кримінального процесу.

Тому суд враховує позицію представника потерпілої, яка наполягає на утриманні обвинуваченого під вартою, враховуючи, що потерпіла під час судового розгляду неодноразово стверджувала, що має підстави побоюватися за своє життя та здоров`я, якщо обвинувачений буде знаходиться під домашнім арештом.

Отже, обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

Таким чином, суд, аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, враховуючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, відомості, що стосуються особи обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість тримання обвинуваченого під вартою, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає обвинуваченому ОСОБА_1 заставу, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176 - 178, 193, 194, 197, 314 - 316, 369 – 372, п. 20-5 Перехідних положень КПК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу ХІ» «Перехідні положення» КПК України) КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Первомайського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області Коваленка Юрія Валерійовича про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», продовжити строком на 60 днів, до 24 вересня 2021 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» – для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, що перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії ухвали.

Гловуючий суддя:О. О. Журавель