Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1303/09     Головуючий у суді 1-ї інстанції: Андрієнко В.В.

Категорія 37     Доповідач: Рафальська І.М.

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М. .

суддів Зарицької Г.В.,  Балашкевича С. В.,

при секретарі  Назаренко К.С. ,

з участю ОСОБА_2,  його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5,  ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 10 березня 2009 року,

встановила:

У липні 2007 року до суду звернулася ОСОБА_6,  яка діяла за довіреністю від імені ОСОБА_4,  з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Зазначала,  що її довіритель через свій похилий вік не мав змоги приїхати у м. Новоград-Волинський для подачі заяви в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_7. Крім того,  він тільки недавно дізнався про наявність у спадкодавця вкладів на ощадних книжках. Просила задовольнити позов.

У грудні 2008 року ОСОБА_4 подав позовну заяву про уточнення позовних вимог,  в якій вказував,  що він є інвалідом загального захворювання,  перебував під наглядом дільничного лікаря,  а тому не зміг подати заяву про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк. Крім того,  він піклувався про хвору дружину,  яка в жовтні-листопаді 2006 року була госпіталізована. У спадкове майно входила і !4 частина квартири,  яка в у 2007 році була подарована ОСОБА_2 Просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 10 березня 2009 року позов задоволено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 -з ОСОБА_3 просить рішення райсуду скасувати,  оскільки вважає його незаконним; апелянт вважав,  ОСОБА_4 пропустив строк для прийняття спадщини без поважних причин,  тому у суду не було підстав для визначення йому додаткового строку.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.3  ст. 1272 ЦК України,  за позовом спадкоємця,  який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,  суд може визначити йому додатковий строк,  достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов,  суд першої інстанції виходив з того,  що позивач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_7  /який помер ІНФОРМАЦІЯ_1/ з поважних причин,  а саме: що він є особою похилого віку-71 рік,  хворіє,  має третю групу інвалідності,  у 2006-2007р.р. знаходився під наглядом лікарів,  у 2008 році переніс інфаркт,  його дружина також у 2006-2007р.р. перебувала під наглядом лікарів,  а з 26 жовтня по 7 листопада 2006 року знаходилася на стаціонарному лікуванні. При цьому суд послався на довідки поліклініки,  які відповідним чином не зареєстровані /а.с.  115 - немає ні номера,  ні дати видачі,  а.с. 118 - немає відповідного номера видачі/.

Проте,  райсуд не взяв до уваги п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 „Про судову практику у справах про спадкування",  у якій зазначено,  що,  вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку та досліджуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини,  суду необхідно виходити з того,  що поважними є причини,  пов'язані з об'єктивними,  непереборними,  істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як видно з матеріалів справи,  зокрема,  показів свідків ОСОБА_8,  ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_6 позивач приїжджав на похорони спадкодавця і декілька разів приїжджав у м. Новоград-Волинський після цього. Так,  ОСОБА_8 ствердив,  що ОСОБА_4 приїжджав на похорони,  річницю смерті батька та влітку між цими датами; ОСОБА_9  показав,  що бачив позивача на похоронах і коли ставили пам'ятник; ОСОБА_11  ствердила,  що позивач був 4 рази -на похоронах,  у серпні,  жовтні 2006р. та на річницю смерті батька; ОСОБА_12 пояснила,  що він був на похоронах,  річниці смерті батька/тоді ж звертався до нотаріуса,  про що свідчить посвідчена у м. Новоград-Волинську нотаріусом довіреність від його імені-а.с. 5/ та приїжджав на судовий процес по іншій справі.

Тому колегія суддів вважає,  що вищенаведені судом обставини,  на яких ґрунтується рішення райсуду,  не є непереборними чи з істотними труднощами,  і позивач мав можливість у шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_7  /з 18 червня по 18 грудня 2006 року/ звернутися в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини чи за місцем свого проживання за засвідченням підпису на заяві про прийняття спадщини та надіслати її у відповідну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Крім того,  у позивача була можливість викликати нотаріуса додому для вчинення вищевказаних дій.

Суд першої інстанції  на це уваги не звернув.

За таких обставин колегія суддів скасовує рішення райсуду та ухвалює нове - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4

Керуючись  ст.  ст.  209, 303,  304, 307,  309,  313,  314, 316 ЦПК України,  колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 10 березня 2009 року скасувати,  ухваливши нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5,  ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена
безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.