ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2021 р.                                                                                               Справа № 924/322/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Білявської Н.О. розглянувши матеріали

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький  

до товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область

про стягнення 714 187грн. збитків

Представники сторін:

позивача:                 Сліпчук О.П. згідно виписки з ЄДР

відповідача:            Антонюк І.В.  адвокат за ордером ВХ №1013218 від 15.06.21р.

за участю                 Максимчук Л.В. прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури                                                               згідно наказу №283к від 12.10.2020р.

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні 12.07.2021р. перерви.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 05.04.2021р. відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 26 квітня 2021р. У підготовчих засіданнях 26.04.2021р., 24.05.2021р., 15.06.2021р. оголошувалась перерва до 23.06.2021р. Ухвалою від 24.05.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Ухвалою від 23.06.2021р. закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду по суті на 12.07.2021р. У судовому засіданні 12.07.2021р. оголошено перерву до 22.07.2021р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

В березні 2021 року Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції  у Хмельницькій області  звернувся з позовом до суду та просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" (далі - ТДВ "К-ПЕМЗ", відповідач) на розподільчий рахунок Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 714187 грн. збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.

В обґрунтування позову вказав, що на підставі наказу Держекоінспекції у Хмельницькій області від 16.03.2018р. №147 з 21.03.2018р. по 29.03.2018р. проведено планову перевірку дотримання ТДВ "К-ПЕМЗ" вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено акт про порушення вимог ст.ст. 10, 11, Закону України "Про атмосферне повітря", а саме викид стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу у період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. Згідно з розрахунком Держекоінспекції у Хмельницькій області державі завдані збитки у розмірі 714187 грн. Постановою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 02.04.2018р. директора ТДВ "К-ПЕМЗ" Дьяконова Л.О. притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який останнім сплачено 10.04.2018р. 04.09.2020р. Держекоінспекцією у Хмельницькій області було надіслано на адресу ТДВ "К-ПЕМЗ" письмову вимогу про відшкодування збитків. Відповідач у своїй відповіді від 25.09.2020р. зазначив, що відсутні підстави для сплати нарахованих збитків через невірне застосування методики їх нарахування, та просив Держекоінспекцію у Хмельницькій області надати інформацію про вихідні дані (перелік та масу наднормових викидів), які слугували за основу для проведення розрахунків. 06.10.2020р. Держекоінспекцією у Хмельницькій області відповідачу була надана запитувана інформація, проте збитки так і залишились не відшкодованими. На запит Хмельницької обласної прокуратури від 10.03.2021р. з`ясувалося, що до цього часу Держекоінспекцією у Хмельницькій області не вживалися заходи щодо стягнення з ТДВ "К-ПЕМЗ" нарахованих збитків. Причиною не звернення Держекоінспекції у Хмельницькій області до суду з позовом про стягнення збитків слугувала відсутність коштів на оплату судового збору. За таких обставин, враховуючи допущену Держекоінспекцією у Хмельницькій області бездіяльність щодо стягнення збитків завданих державі, у відповідності до ст.ст. 6,19, 131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та з врахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного в постанові від 15.10.2019р. у справі №903/129/18, Хмельницька обласна прокуратура в інтересах держави звернулась з цим позовом до суду.  

У відзиві на позов ТДВ "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" просить у задоволенні позову відмовити. Відповідач вважає період нарахування збитків з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. необґрунтованим, оскільки проведений поза межами трьохрічного строку позовної давності. Вважає, що оскільки прокурор звернувся з позовом до суду 26.03.2021р., тому початком перебігу строку вважатиметься 26.03.2018р., а враховуючи, що 29.10.2018р. було усунуто порушення та отримано дозвіл на викид стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розрахунок мав бути проведений саме з 26.03.2018р. по 29.10.2018р., що становить 7 місяців 3 дні. Також зазначив, що в акті перевірки  відсутні посилання на джерела інформації, наведені у п. 3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків (далі – Методика), які заподіяні державі в результаті наднормативних забруднюючих речовин в атмосферне повітря, і взагалі відсутня інформація про відповідні параметри джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини, а тому за відсутності такої інформації згідно з п. 3.7 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, джерела інформації визначається за результатами інструментально - лабораторних вимірювань, посилання на які в акті перевірки Держекоінспекції у Хмельницькій області відсутні. З цього слідує, що під час перевірки не було визначено маси викидів забруднюючих речовин та не встановлено, які саме види забруднюючих речовин потрапляють в атмосферне повітря, так як при проведені перевірки, в порушення вимог Методики, не здійснено інструментально - лабораторних досліджень. Акт перевірки, який позивач зазначає підставою позову, містить тільки загальну інформацію, що викиди нібито мають місце, проте не деталізує, які це викиди і який їх обсяг. Таким чином, вважає, що позивач при складані акту порушив п. 4.14 Порядку №464, який містить пряму заборону щодо включення до актів перевірки висновків та інформації, не підтверджених документально. Також, звертає увагу суду на те, що інформація про джерела викидів, яку фактично було використано для розрахунку, позивач отримав вже після проведення перевірки, а саме при отриманні дозволу на викиди 29.10.2018р., тобто на момент її проведення з 21.03.2018р. по 23.03.2018р. у нього така інформація була відсутня. Наголосив на тому, що згідно з п. 3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу, тобто з дати складення акту 23.03.2018р.  по дату одержання дозволу 29.10.2018р. Підсумовуючи свої заперечення на позов, вказав, що оскільки позивачем не доведено розміру завданої майнової шкоди, відсутні підстави для застосування до відповідача деліктної відповідальності. Також, просить звернути увагу на те, що ТДВ "К-ПЕМЗ" з початку 2016 року майже припинило свою діяльність з виробництва товарів та те, що з 2014 по 2018 роки скоротився штат працівників з 260 чоловік до 32.

У відповіді на відзив Хмельницька обласна прокуратура вказала, що доводи відповідача щодо усунення допущених ТДВ "К-ПЕМЗ" порушення вимог природоохоронного законодавства у зв`язку із отриманням 29.10.2019р. дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є безпідставними, оскільки згідно акту № 99/2 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідач здійснював на підставі дозволу № 6810400000-117, який видано 03.11.2010р. та був чинним до 18.11.2014р. Відповідно до розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі відповідачем в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній відповідний дозвіл, встановлено що наднормативні викиди ТДВ "К-ПЕМЗ" здійснювались у період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р., в той час, коли дозвіл № 6810400000-117 діяв до 18.11.2014, а дозвіл № 6810400000-333 отримано лише 29.10.2018. Отже, в період 19.11.2014р. по 29.10.2018р. відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу, чим порушив вимоги ст.ст. 38, 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", у зв`язку із чим ДЕІ у Хмельницькій області нараховано збитки у сумі 714187 грн., які відповідачем не відшкодовано. Отже, доводи представника відповідача щодо усунення вище вказаних порушень шляхом отримання дозволу № 6810400000-333 від 29.10.2018 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не відповідають дійсності, оскільки факт отримання вказаного дозволу підтверджує лише законність діяльності відповідача, яка пов`язана із викидами в атмосферне повітря з моменту його отримання та жодним чином не усуває допущені у період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. відповідачем порушення та не передбачає відшкодування завданих такими діями збитків. Також, вказав, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовано в акті перевірки №99/2 від 29.03.2018р., тобто саме у вказаний час позивач дізнався про порушення, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності. При цьому з позовом до суду прокурор звернувся 26.03.2021р., з огляду на що строк позовної давності для звернення з цим позовом до суду не пропущено. Крім цього, наголосив, що перебіг строку позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений (п. 1.9 роз`яснень Вищого господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами, внесеними згідно з роз`ясненням Вищого господарського суду №04-5/609 від 31.05.2002, Рекомендаціями Вищого господарського суду №04-5/1429 від 18.11.2003 №04-06/44 від 25.03.2009 (узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 по справі №910/10452/17). Крім цього зазначив, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі відповідачем в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів 04.08.2020р. проведено на підставі діючої Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697, яка була чинною на момент здійснення розрахунку завданих відповідачем збитків. При цьому, форма акту не передбачає обов`язок посадової особи державного нагляду контролю зазначати інформацію у акті щодо параметрів джерел викидів, джерел інформації та інші показники, оскільки така інформація має бути відображена виключно у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який додано до матеріалів справи. Згідно п. 3.7. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди. Тобто, посадовою особою державного нагляду контролю під час проведення розрахунку збитків, визначення маси забруднюючих речовин здійснено за параметрами, які викладені у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для ТДВ "К-ПЕМЗ", який затверджено керівником товариства 29.10.2018р. Слід зазначити, що звіт по інвентаризації здійснено за даними лабораторних вимірювань на які наявне посилання у Звіті (протоколи лабораторних вимірювань 2015-2016 років). Враховуючи те, що Методика дозволяє проведення визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря шляхом використання Звіту, інструментально-лабораторні вимірювання не застосовувались. Доводи відповідача щодо відсутності деталізації видів викидів, їх обсягів у акті не зазначено у зв`язку із тим, що акт є уніфікованим актом та не передбачає відображення вказаних даних. Окрім того, акт № 99/02 підтверджує факт вчинення правопорушення, який є підставою для застосування Методики. Посилання представника відповідача на вимоги Порядку організації та проведення перевірок господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 № 464 є некоректним, оскільки вказаний нормативно-правовий акт втратив чинність у зв`язку із затвердженням уніфікованого акту. Недоречними є доводи представника відповідача щодо необхідності розрахунку завданих збитків з моменту складання акту № 99/02, тобто з 29.03.2018р., оскільки відповідно до п. 3.7 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди. Крім того, важливим є те, що в акті перевірки відображено початок періоду наднормативних викидів, з 19.11.2014р., тобто з наступного дня дати закінчення попереднього дозволу на викиди та до моменту отримання наступного такого дозволу.

В судовому засіданні прокурор Максимчук Л.В. та представник позивача Сліпчук О.П. позов підтримали, просили його задовольнити. Також, у заяві від 11.06.2021р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області вказала, що в повному обсязі підтримує позовні вимоги Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача Антонюк І.В. проти задоволення позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Виклад фактичних обставин справи.

Наказом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 16.03.2018р. №147 доручено Смольському Андрію Юрійовичу – головному спеціалісту відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області – державному інспектору з охорони навколишнього середовища Хмельницької області – у період з 19 по 30 березня 2018 року здійснити планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод". Контроль за виконанням цього наказу було покладено на заступника начальника інспекції Савицького С.А. (а.с. 11).

16.03.2018р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області видано направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" у термін з 19 по 30 березня 2018 року. Підставою для здійснення заходу слугував план Держекоінспекції України із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на 2018 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №710 від 30.11.2017 року. Предметом здійснення заходу визначено дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТДВ "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" (а.с. 12).

З 21.03.2018р. по 29.03.2018р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами перевірки складено акт №99/02, яким встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТДВ "К-ПЕМЗ" здійснювались на підставі дозволу №6810400000-117 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області 03.11.2010р., та був чинний до 18.11.2014р. Під час перевірки встановлено, що ТДВ "К-ПЕМЗ" з 19.11.2014р. здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, чим порушено ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Вказаний акт підписаний Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольським А.Ю., керівником ТДВ "К-ПЕМЗ" Дьяконовим Л.О.

Постановою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 02 квітня 2018 року №37/02 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. З матеріалів справи слідує, що 10.04.2018р. ТДВ "К-ПЕМЗ" оплатило вищевказаний штраф.

Також, 02.04.2018р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області направлено на адресу ТДВ "К-ПЕМЗ" припис від 02 квітня 2018 року №99/02 про усунення виявлених порушень, серед яких: до 02.07.2018р. отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та надати Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області належним чином завірену копію цього дозволу та звіту по інвентаризації.

Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ "К-ПЕМЗ" виконав вимоги припису інспекції, 29.10.2018р. отримав дозвіл №6810400000-333 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Отже, з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. ТДВ "К-ПЕМЗ" здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області.

Згідно з розрахунком старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю. від 04.08.2020р. розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТДВ "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" становить 714187грн. Даний розрахунок проведений на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020р. №277, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2020р. з №414/34697. Розрахунок проведений за формулою: З = м1 х 1,1П х Аі х Кт х Кзі, де З – розмір збитків, м1 – маса наднормативного викиду, 1,1П – розмірі мінімальної заробітної плати на дату виявлення правопорушення на одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1.1), грн./т., А1 – безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини, Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості, Кзі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Матеріали справи містять: розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин (м1), який проведено за характеристиками джерел утворення викидів, зафіксованими у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин для ТДВ "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод", розроблених "Екоплюс" у 2018р., інформацію ТДВ "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" щодо переліку та часу роботи джерел викидів за період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. та звіт "Екоплюс" по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для ТДВ "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод".

Судом встановлено, що дані матеріали використовувались державним інспектором при обрахунку розміру збитків.

04.09.2020р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області направила на адресу ТДВ "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" лист, в якому просила в добровільному порядку відшкодувати збитки, завдані державі у сумі 714187 грн.  

У своєму листі від 25.09.2020р. вих. №87/01, ТДВ "К-ПЕМЗ" зазначило про відсутність підстав для відшкодування визначених Держекоінспекцією у Хмельницькій області збитків. Мотивувало свою відмову тим, що інспекція здійснила розрахунок на підставі "Методики розрахунку №414/34697", яка на час перевірки з 21.03.2018р. по 29.03.2018р. не була чинною, оскільки вступила в законну силу лише 15.05.2020р. Крім цього, вказало, що Держекоінспекцією у Хмельницькій області не було надано товариству інформації про вихідні дані, на основі яких здійснювався розрахунок.

06.10.2020р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області вказала, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року у справі №826/3820/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, яким визнано протиправним та не чинним наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064. Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасовано, в задоволенні позову про скасування наказу відмовлено. Виданий наказ Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020р. №277, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2020р. за №414/34697, яким затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, є аналогічна протиправно скасованій. Держекоінспекція у Хмельницькій області разом з цим листом надала ТДВ "К-ПЕМЗ" вихідні дані, які були використані в ході проведення розрахунку.

10.03.2021р. Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури направив на адресу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області запит №15/1-174вих-21 від 10.03.2021р. про те, чи відшкодовані ТДВ "К-ПЕМЗ" збитки у сумі 714187грн.

Листом №1448/0.11 від 25.03.2021р. та листом №7027-21 від 23.03.2021р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила про вжиття нею заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення ТДВ "К-ПЕМЗ" претензії, при цьому, в суд з позовом не зверталась у зв`язку з відсутністю коштів для оплати судового збору.

Листом від 26.03.2021р. №15/1-2463вих-21 Хмельницька обласна прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про намір відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до  ТДВ "К-ПЕМЗ" про стягнення збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в сумі 714187 грн., оскільки виявленні порушення залишилися не відшкодованими, Державна екологічна інспекція з позовом до суду не зверталась, що як наслідок в подальшому може призвести до закінчення строків звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до відомостей структурного підприємства ТДВ "К-ПЕМЗ": у 2013 р. середня кількість працівників на підприємстві становила 215 чоловік, обсяг реалізованої продукції становило у кількості 16050,3; у 2014р. працівників – 184 чоловіка, реалізованої продукції – 23659,6; у 2015р. працівників – 163 чоловіка, реалізованої продукції – 18151,0; у 2016 році – 59 чоловіка, реалізованої продукції – 2373,6; у 2017 році – 34 чоловіка, реалізованої продукції – 1915,6; у 2018 році – 32 чоловіка, реалізованої продукції – 1822,0.

Згідно з довідками ТДВ "К-ПЕМЗ" про виконання основних показників: за 2018 рік показники виробництва – 6705; за 2017 рік – 6777; за 2016 рік – 10831; за 2015 рік – 21439; за 2014 рік – 74358; за 2013 рік – 38150;

Підставою звернення Першого заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції  у Хмельницькій області з позовом до суду є відшкодування завданих державі збитків, внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТДВ "К-ПЕМЗ" без спеціального дозволу.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України   передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"   прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Частинами третьою - п`ятою    статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених   статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"   прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому   статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Подаючи позов до суду, прокурор обґрунтовував його подання порушенням інтересів держави та зазначив, що інспекція самоусунулась від виконання своїх повноважень, в частині забезпечення відшкодування збитків завданих державі та не звернулась до суду з позовом про відшкодування збитків, що дає прокурору право на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру"  на звернення до суду.

Державна екологічна інспекція є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави зокрема щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу та наділена повноваженнями виступати позивачем у суді із вимогами про відшкодування збитків заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері навколишнього природного середовища. Водночас у спірних правовідносинах позивач, обмежившись направленням відповідачу претензії №3990/0.11 від 04.09.2020р., не вчинивши дій щодо звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави позивачем, що відповідно, порушує інтереси держави.

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2021р. Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури направив на адресу запит №15/1-174вих-21 від 10.03.2021р. про те, чи відшкодовані ТДВ "К-ПЕМЗ" збитки у сумі 714187грн.

Листом №1448/0.11 від 25.03.2021р. та листом №7027-21 від 23.03.2021р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила про вжиття нею заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення ТДВ "К-ПЕМЗ" претензії, в суд з позовом не зверталась у зв`язку з відсутністю коштів для оплати судового збору.

Листом від 26.03.2021р. №15/1-2463вих-21 Хмельницька обласна прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про намір відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом звернення до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до ТДВ "К-ПЕМЗ" про стягнення збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в сумі 714187 грн., оскільки виявленні порушення залишилися не відшкодованими, Державна екологічна інспекція з позовом до суду не зверталась, що як наслідок в подальшому може призвести до закінчення строків звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Враховуючи те, що Державною екологічною інспекцією досі не вжито заходів щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, внаслідок чого спливають строки позовної давності та порушуються інтереси держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, вказане свідчить про нездійснення останніми належним чином своїх повноважень та є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави, відповідно до   ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, в постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 колегія суддів Касаційного господарського суду зробила висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Суд також зважає на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі № 903/129/18, у якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи державного органу про неможливість самостійно звернутись до суду через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Отже, з врахуванням викладеного, зазначені прокурором в позовній заяві обставини свідчать про бездіяльність Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, а відтак, наявні підстави для застосування прокурором представницьких повноважень з метою здійснення захисту інтересів держави.

За приписами ст. 13 Конституції України   земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно із ст. 16 Конституції України   забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Положення   ст. 50 Конституції України   гарантують кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Як передбачено ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 1   ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

За приписами ч. ч. 1, 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря   на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, що затверджений   постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №302   передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

При цьому, державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря відповідно до ч. 1   ст. 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

За приписами ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Відповідно до ст. 34 вказаного Закону   завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно зі   ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Як передбачено   ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"   передбачено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають: а) взаємозв`язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів по охороні навколишнього природного середовища на основі економічних важелів; б) визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; в) встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище; г) встановлення ставок екологічного податку; д) надання підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними мало відхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; е) відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"   порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; б) порушенні норм екологічної безпеки; в) порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля; г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об`єктів; є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам; й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів; к) невиконанні вимог охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення; м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров`я; н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами; о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Як передбачено ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"   шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров`я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до   ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"   відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря несуть особи, зокрема, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів влади відповідно до Закону. При цьому, відповідно до положень   ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"   шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтями   68,   69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"   порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено    ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: (1) протиправна поведінка особи; (2) наявність шкоди; (3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; (4) вина завдавача шкоди.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Як встановлено судом, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області було складено акт №99/02 від 29.03.2018р. за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів щодо ТДВ "Кам`янець-Подільський електромеханічних завод".

Як зазначено у акті, у період з 21.03.2018р. по 29.03.2018р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено планову перевірку додержання товариством з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічних завод" вимог природоохоронного законодавства. Як встановлено перевіркою та вбачається з акту, у товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічних завод" в період з 19.11.2014р. відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами, чим порушено вимоги ст. ст.    10,   11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Такий, дозвіл ТДВ "К-ПЕМЗ" отримало лише 29.10.2018р.

Інформацією ТДВ "К-ПЕМЗ" щодо роботи джерел утворення викидів за період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. підтверджено факт наявного порушення.  

Постановою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 02 квітня 2018 року №37/02 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП. Дана постанова не оскаржувалась та є чинною.

Крім того, судом враховується, що старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі ТДВ "К-ПЕМЗ" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, на які був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами в період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р.  згідно чинної на час такого розрахунку - 04.08.2020р. "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020р. №277, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2020р. з №414/34697, згідно з яким цей розмір за період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. становить 714187 грн.

З огляду на викладене, для застосування до ТДВ "К-ПЕМЗ" деліктної відповідальності наявні усіх чотири елементи складу цивільного правопорушення, а саме: перший - протиправна поведінка ТДВ "К-ПЕМЗ" підтверджена актом Держекоінспекції в Хмельницькій області, інформацією ТДВ "К-ПЕМЗ" щодо роботи джерел утворення викидів за період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. та постановою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 02 квітня 2018 року; другий - наявність шкоди підтверджена розрахунком старшого інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області від 04.08.2020р., проведеним на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020р. №277; третій - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою та четвертий – вина завдавача шкоди підтверджується сукупністю вищевказаних доказів.

Вказане свідчить про наявність підстав для стягнення з ТДВ "К-ПЕМЗ" завданих збитків державі.

З приводу посилань відповідача про усунення допущених порушень шляхом отримання дозволу №6810400000-333 від 29.10.2018р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суд зазначає наступне.

Згідно акту № 99/2 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідач здійснював на підставі дозволу № 6810400000-117, який видано 03.11.2010 та був чинним до 18.11.2014.

Відповідно до розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі відповідачем в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній відповідний дозвіл, встановлено що наднормативні викиди ТДВ "К-ПЕМЗ" здійснювались у період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р., в той час, коли дозвіл № 6810400000-117 діяв до 18.11.2014р., а дозвіл № 6810400000-333 отримано лише 29.10.2018р.

Отже, в період 19.11.2014р. по 29.10.2018р. відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу.

Суд звертає увагу, що усунення вище вказаних порушень шляхом отримання дозволу № 6810400000-333 від 29.10.2018 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не відповідають дійсності, оскільки факт отримання вказаного дозволу підтверджує лише законність діяльності відповідача, яка пов`язана із викидами в атмосферне повітря з моменту його отримання та жодним чином не усуває допущені у період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. відповідачем порушення та передбачає відшкодування завданих такими діями збитків.

Заперечення відповідача про те, що в акті перевірки  відсутні посилання на джерела інформації про викид наднормативних забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відсутня інформація про параметри джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини, а також те, що під час перевірки не було визначено маси викидів забруднюючих речовин та не встановлено, які саме види забруднюючих речовин потрапляють в атмосферне повітря, спростовується наступним.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі відповідачем в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів 04.08.2020р. на підставі діючої Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697, яка була чинною на момент здійснення розрахунку завданих відповідачем збитків.

Суд констатує, що форма акту не передбачає обов`язок посадової особи державного нагляду контролю зазначати інформацію у акті щодо параметрів джерел викидів, джерел інформації та інші показники, оскільки така інформація має бути відображена виключно у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який додано до матеріалів справи.

Згідно п. 3.7. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

З огляду на зазначене, посадовою особою державного нагляду контролю під час проведення розрахунку збитків, визначення маси забруднюючих речовин здійснено за параметрами, які викладені у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для ТДВ "К-ПЕМЗ", який затверджено керівником товариства 29.10.2018р. При цьому, звіт по інвентаризації здійснено за даними лабораторних вимірювань на які наявне посилання у Звіті (протоколи лабораторних вимірювань 2015-2016 років).

Враховуючи те, що Методика дозволяє проведення визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря шляхом використання Звіту, інструментально-лабораторні вимірювання не застосовувались. Доводи представника відповідача щодо відсутності деталізації видів викидів, їх обсягів у акті не зазначено у зв`язку із тим, що акт є уніфікованим актом та не передбачає відображення вказаних даних.

Окрім того, акт № 99/02 підтверджує факт вчинення правопорушення, який є підставою для застосування Методики.

Посилання відповідача на вимоги Порядку організації та проведення перевірок господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 № 464 є некоректним, оскільки вказаний нормативно-правовий акт втратив чинність у зв`язку із затвердженням уніфікованого акту.

Недоречними є доводи представника відповідача щодо необхідності розрахунку завданих збитків з моменту складання акту № 99/02, тобто з 29.03.2018р., оскільки відповідно до п. 3.7 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Крім того, важливим є те, що в акті перевірки відображено початок періоду наднормативних викидів, з 19.11.2014р., тобто з наступного дня дати закінчення попереднього дозволу на викиди та до моменту отримання наступного такого дозволу.

Посилання відповідача про припинення ТДВ "К-ПЕМЗ" своєї діяльності суперечить наданим відповідачем доказам, таким як: відомостями структурного підприємства ТДВ "К-ПЕМЗ" за період з 2013 по 2018 роки, довідками ТДВ "К-ПЕМЗ" про виконання основних показників за період з 2013 по 2018 роки, з яких констатується факт реалізації (надані послуг) підприємством своїх послуг, а наявність скорочення штату працівників та зменшення обсягу виробництва на підприємстві не є обставиною, яка вказує на припинення останнім своєї діяльності.  

Отже, внаслідок вчинення відповідачем правопорушення у природоохоронній сфері, яке полягало у здійсненні ним з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. своєї господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря,        без отримання відповідного дозволу, державі завдано шкоду в розмірі 714187 грн., яку відповідач добровільно не відшкодував, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення її розміру у примусовому порядку.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків, які завдані державі в період з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду без відповідних дозволів, суд дійшов висновку, що їх розмір 714187 грн. вірно розраховано відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків.

Що стосується заперечень відповідача щодо застосування у спірних правовідносинах строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст.   256,   257 Цивільного кодексу України   позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1   ст. 261 названого Кодексу   позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України  загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 Цивільного кодексу України, зокрема відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства починається з дня складання акта про відповідне порушення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 по справі № 910/10452/17).

З матеріалів справи вбачається, що позивач про факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства дізнався під час здійснення планової перевірки   з 21.03.2018р. по 29.03.2018р.,   за результатами якої було складено відповідний акт.

Відповідно ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи зазначене, про факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу, Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області стало відомо саме 29.03.2018р., тобто в день завершення перевірки та складання акту №99/02.

Тобто, перебіг трьохрічного строку позовної давності розпочався з 29.03.2018р. і сплив 29.03.2021р.

Позов про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у сумі 714187 грн., поданий позивачем до суду 26.03.2021р., тобто в межах строку позовної давності.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що період нарахування збитків з 19.11.2014р. по 29.10.2018р. є таким, що визначений поза межами трьохрічного строку позовної давності є необґрунтованими, оскільки строк позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу і він починає свій перебіг з того моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, а не сам період нарахування збитків. У зв`язку з цим, мотиви відповідача про те, що оскільки прокурор звернувся з позовом до суду 26.03.2021р., тому початком перебігу строку вважатиметься 26.03.2018р., а враховуючи, що 29.10.2018р. було усунуто порушення та отримано дозвіл на викид стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розрахунок мав бути проведений саме з 26.03.2018р. по 29.10.2018р. не відповідають приписам ст.ст. 256,   257, 261 Цивільного кодексу України.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України). Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України    суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього    Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст.    13, ст. 74 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, незалежно від змісту інших доводів учасників процесу, беручи до уваги також положення ст. ст. 29,  69 Бюджетного кодексу України, з огляду на наявність складу цивільного правопорушення, який є підставою для стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" 714187 грн. збитків (за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря), суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі "Трофимчук проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Розподіл судових витрат.

Відповідно   до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`зку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький  до товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область про стягнення 714187грн. збитків задовольнити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" (вул. Хмельницьке шосе, 32, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, код 002138070) на користь держави в дохід Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Кам`янець-Подільської міської територіальної громади зарахувавши кошти за реквізитами (ГУК у Хмельницькій області/Кам`янець-Подільська мтг, номер рахунку UA738999980333109331000022763, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ 37971775), банк отримувача Казначейство України (ЕАП) - 714 187грн. (сімсот чотирнадцять тисяч сто вісімдесят сім гривень) збитків.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" (вул. Хмельницьке шосе, 32, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, код 002138070) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 12911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) - 10712,81грн. (десять тисяч сімсот дванадцять гривень 81коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.07.2021 р.

Суддя                                                                                                          М.Є. Муха

Віддруковано 4 примірники: 1 - до справи, 2 – прокурору (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000), 3- Держекоінспекції у Хмельницькій області (вул. Івана Франка, 2/2, м. Хмельницький, 29000), 4 – відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, 32, м. Кам`янець-Подільський, 32300). Всім з повідомленням про вручення.