УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1001/09     Головуючий у суді 1-ї інстанції:  Бабич В.І.

Категорія 19     Доповідач: Рафальська І.М. :

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М. .

суддів Зарицької Г.В.,  Балашкевича С. В.,

при секретарі Черкес Т.А.,

з участю позивачки та її представника,  представника ЗАТ КБ „Приватбанк",

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ КБ „Приватбанк",  відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину за апеляційною скаргою ЗАТ КБ „Приватбанк" на рішення Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 4 лютого 2009 року,

встановила:

У грудні 2008р. ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом,  у якому просила відновити становище між нею та ЗАТ КБ „Приватбанк",  яке існувало до укладення між ними іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору,  укладеного між банком та ОСОБА_3,  а саме: зобов'язати ЗАТ КБ „Приватбанк" направити до приватного нотаріуса Бердичівського нотаріального округу ОСОБА_4 заяву про вилучення з Державного реєстру обтяження нерухомого майна та з Державного реєстру іпотеки запису стосовно квартири АДРЕСА_1 у М. Бердичеві,  визнати незаконною постанову слідчого відділу ДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області від 6.06.2008р. Зазначала,  що предметом іпотечного договору являлася зазначена квартира,  яка належить їй та її синові на праві приватної власності. При укладенні договору іпотеки відповідачем не були враховані умови,  які перешкоджали укладенню даного договору,  зокрема,  те,  що в неї є дитина - син ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  який є співвласником цієї квартири і на час укладення цього договору був неповнолітнім; дозволу органу опіки та піклування Бердичівського міськвиконкому на можливість укладення договору іпотеки отримано не було. Просила застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину,  зазначені у позовній заяві.

Рішенням Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 4 лютого 2009 року ухвалено застосувати наслідки недійсності правочину /нікчемний правочин/ -договору іпотеки квартири від 19 січня 2007 року,  укладеного між ОСОБА_2   та   відділенням      „Бердичівське"   філії  Житомирського регіонального управління закритого акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" в забезпечення зобов'язань за кредитним договором позичальника ОСОБА_3,  зобов'язавши ЗАТ КБ „Приватбанк" М. Дніпропетровська направити до приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 заяву про вилучення з Державного реєстру обтяження нерухомого майна запису стосовно АДРЕСА_1 та заяву про вилучення з Державного реєстру іпотеки запису стосовно цієї квартири.

У решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі ЗАТ КБ „Приватбанк" просить рішення райсуду скасувати,  оскільки вважає його незаконним,  та направити справу на новий розгляд; посилається на порушення райсудом норм матеріального і процесуального права; зазначає,  що на час укладення договору іпотеки банк керувався наданими позивачкою документами,  які свідчили про відсутність у іпотекодавця неповнолітньої дитини,  і сама позивачка про це банк не повідомляла; суд першої інстанції ці обставини не взяв до уваги.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи,  між ОСОБА_2 та відділенням „Бердичівське" філії Житомирського регіонального управління закритого акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" 19.01.2007р. був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 в забезпечення зобов'язань за кредитним договором позичальника ОСОБА_3./а.с.  11-12/.

Задовольняючи позов про застосування наслідків недійсності правочину,  суд першої інстанції виходив з того,  що укладення цього договору іпотеки,  предметом якого стала вищевказана квартира,  відбулося без згоди органу опіки і піклування,  тобто були недотримані вимоги закону,  тому до цього правочину як нікчемного,  слід застосувати наслідки його недійсності.

Проте,  з таким висновком суду не можна погодитись з таких підстав. Як видно з матеріалів справи,    ОСОБА_2 при укладенні договору іпотеки були надані у ЗАТ КБ „Приватбанк" документи,  зокрема,  довідки ПП „Житлосервіс-5" про склад сім'ї та відповідну реєстрацію у спірній квартирі,  які свідчили про відсутність у неї неповнолітньої дитиниа.с. 28,  31/.

Розпорядженням органу приватизації № 16836 виконкому Бердичевської міської ради стверджується те,  що квартира АДРЕСА_1 передана у приватну власність тільки ОСОБА_2./а.с, 99/. і власницею цієї квартири є тільки позивачка,  про що свідчить свідоцтво про право власності /а.с. 29,  92/.

Колегія суддів не бере до уваги інше свідоцтво,  надане позивачкою,  у якому співвласниками зазначені позивачка та її син,  оскільки право власності на спірну квартиру зареєстровано у державному комунальному підприємстві Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації 19.06.2006р. за реєстраційним номером 15132099 /а.с. 32/. лише на ОСОБА_2 /за ч.2  ст. 231 ЦК України,  якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації/.

Зазначені документи є чинними на даний час,  тобто рішення про приватизацію не визнано незаконним,  а свідоцтво про право власності не визнано недійсним,  /син позивачки - ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  на час звернення до суду був повнолітнім,  і міг сам захищати свої інтереси в суді/.

За наведених обставин висновок суду першої інстанції про те,  що при укладенні договору іпотеки необхідний був дозвіл органу опіки і піклування і вчинений правочин нікчемний,  є помилковим,  а тому підстав для задоволення позову про застосування наслідків недійсності правочину,  зазначених у позовній заяві,  немає.

Тому колегія суддів скасовує рішення райсуду і ухвалює нове рішення,  яким відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись  ст.  ст. 203,  204,  215 Цивільного кодексу України,  209,  303,  304,  307,  309,  313,  314,  316 ЦПК України,  колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ „Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайсуду м. Житомира від 4 лютого 2009року скасувати,  ухваливши нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ЗАТ КБ „Приватбанк",  відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Рішення набирає чинності з дня проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.